Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
02 серпня 2024 р. справа № 520/14780/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.11.2023 №31191-36438/К-03/8-2000/23 ОСОБА_1 у зарахуванні періодів роботи з 01.01.2004 по 14.01.2008 на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими Харківської обласної туберкульозної лікарні, яка згідно наказу УОЗ від 11.06.2003 №378 перейменована у Комунальний заклад охорони здоров'я Обласна туберкульозна лікарня №1, та з 08.02.2008 по 29.10.2018 на посаді молодшої медичної сестри палатної першого медвідділення у Комунальному закладі охорони здоров'я Обласна туберкульозна лікарня №1 до стажу роботи у подвійному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до стажу роботи періоди роботи з 01.01.2004 по 14.01.2008 на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими Харківської обласної туберкульозної лікарні, яка згідно наказу УОЗ від 11.06.2003 №378 перейменована у Комунальний заклад охорони здоров'я Обласна туберкульозна лікарня №1, та з 08.02.2008 по 29.10.2018 на посаді молодшої медичної сестри палатної першого медвідділення у Комунальному закладі охорони здоров'я Обласна туберкульозна лікарня №1 у подвійному розмірі, здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10 листопада 2023 року з урахуванням раніше здійснених виплат.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 3 та п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що при призначенні пенсії у 2015 році період роботи з 01.01.2004 по 14.01.2008 на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими Харківської обласної туберкульозної лікарні та період роботи з 08.02.2008 по 29.10.2018 на посаді молодшої медичної сестри палатної першого медвідділення Комунального закладу охорони здоров'я Обласної туберкульозної лікарні №1 зараховані до стажу позивача в одинарному розмірі. На звернення позивача від 01.11.2023 щодо зарахування стажу роботи за вказані періоди у подвійному розмір згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом №31191-36438/К-03/8-2000/23 від 10.11.2023 повідомило позивача про те, що пенсія позивача обчислена відповідно до чинного законодавства. Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахування роботи в інфекційних закладах/відділеннях охорони здоров'я до страхового стажу при обчисленні пенсії у подвійному розмірі не передбачено. Позивач вважає вказану відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області у зарахуванні періодів роботи з 01.01.2004 по 14.01.2008 та з 08.02.2008 по 29.10.2018 у подвійному розмірі протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 встановлено відповідачу строк, не більше шістнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для надання до суду відзиву на позов і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; надіславши позивачу, іншим відповідачам, третім особам копію відзиву та доданих до нього документів.
Згідно з приписами п. 12 та п. 15 ч. 1 ст. 4 КАС України, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції, ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
Відповідно до ч. 5 ст. 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 надіслана відповідачу в його електронний кабінет та доставлена до електронного кабінету 03.06.2024, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.
Представник відповідача правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію, призначену за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
01.11.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просила зарахувати до стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 14.01.2008 та з 08.02.2008 по 29.10.2018 у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 10.11.2023 №31191-36438/К-03/8-2000/23 повідомило позивача, що згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (діяла по 31.12.2003) передбачено, що робота в лепразорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у паталого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахування роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я до страхового стажу при обчисленні пенсії у подвійному розмірі не передбачено.
Позивач вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.11.2023 №31191-36438/К-03/8-2000/23 у зарахуванні періодів роботи з 01.01.2004 по 14.01.2008 та з 08.02.2008 по 29.10.2018 до стажу роботи у подвійному розмірі протиправною, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
На підставі ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 25.11.2015.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637) передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 25.07.1981, позивач з 17.11.2000 по 16.01.2001 працювала санітаркою 1 медвідділення Харківської обласної туберкульозної лікарні; з 23.01.2001 по 14.01.2008 - молодшою медичною сестрою по догляду за хворими (санітарка) 1 медвідділення Харківської обласної туберкульозної лікарні; з 08.02.2008 по 29.10.2018 - молодшою медичною сестрою палатною 1 медвідділення Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна туберкульозна лікарня №1".
Стосовно зарахування періодів роботи позивача з 01.01.2004 по 14.01.2008 та з 08.02.2008 по 29.10.2018 у подвійному розмірі суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
За приписами статті 1 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 №2586-III:
- протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров'я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
- туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закон №2586-III медична допомога хворим на туберкульоз надається амбулаторно або в умовах стаціонару протитуберкульозного закладу відповідно до галузевих стандартів надання медичної допомоги та стандарту інфекційного контролю за захворюванням на туберкульоз.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров'я, посад фахівців у галузі охорони здоров'я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров'я» від 28.10.2002 №385, зокрема, затверджено Перелік закладів охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я містить, зокрема, Протитуберкульозний диспансер.
Наказом Міністерства охорони здоров'я від 16.07.2009 №514 затверджено «Перелік туберкульозних закладів», в якому міститься: пп. 1.1 п. 1 Туберкульозна лікарня (у т.ч. дитяча).
Отже, туберкульозна лікарня належить до закладу охорони здоров'я, в якому надається медична допомога хворим на туберкульоз, що є інфекційною хворобою.
01.01.2004 набрав чинності №1058-IV.
Відповідно до преамбули Закону №1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону №1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Отже, стаття 60 Закону №1788-XII встановлює пільги по обчисленню стажу (зарахування стажу роботи у подвійному розмірі) в деяких медичних закладах, а саме:
- лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я;
- у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД;
- в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я;
- у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я;
- у психіатричних закладах охорони здоров'я / закладах з надання психіатричної допомоги.
Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом спірного періоду позивачка працювала у інфекційних закладах охорони здоров'я.
За правилами статті 60 Закону №1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №160/14078/22.
Також, позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10.11.2023.
Відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З матеріалів справи випливає, що позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії 01.11.2023, отже, пенсія позивачу має бути перерахована з 01.11.2023.
Враховуючи вищевикладене, з метою належного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.2004 по 14.01.2008 на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими (санітарка) 1 медвідділення Харківської обласної туберкульозної лікарні та з 08.02.2008 по 29.10.2018 на посаді молодшої медичної сестри палатної 1 медвідділення Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна туберкульозна лікарня №1" до стажу роботи у подвійному розмірі та, як наслідок, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 по 14.01.2008 на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими (санітарка) 1 медвідділення Харківської обласної туберкульозної лікарні та з 08.02.2008 по 29.10.2018 на посаді молодшої медичної сестри палатної 1 медвідділення Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна туберкульозна лікарня №1" до стажу роботи у подвійному розмірі та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.11.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 12000 грн., суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, у КАС України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
На підтвердження судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем надано: Договір №46/23 про надання правничої (правової) допомоги від 18.05.2023, укладений із адвокатом Мякотою Тетяною Миколаївною; розрахунок вартості юридичних послуг до договору №46/23 про надання правничої (правової) допомоги від 18.05.2023; Акт №2 приймання-передачі наданих послуг від 18.05.2024; квитанція до прибуткового касового ордеру №16/2024 від 18.05.2024 про сплату 12000 грн.
Суд зазначає, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Суд зауважує, що в межах даної справи досліджувалось питання правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в зарахуванні періодів роботи до стажу роботи у подвійному розмірі.
Даний адміністративний позов не є складним, відноситься до справ незначної складності та Верховним Судом висловлена позиція щодо спірних правовідносин.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що сума на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги саме у розмірі 12000,00 грн. в даному випадку є необґрунтованою та завищеною.
Крім того, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.
Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.2004 по 14.01.2008 на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими (санітарка) 1 медвідділення Харківської обласної туберкульозної лікарні та з 08.02.2008 по 29.10.2018 на посаді молодшої медичної сестри палатної 1 медвідділення Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна туберкульозна лікарня №1" до стажу роботи у подвійному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 по 14.01.2008 на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими (санітарка) 1 медвідділення Харківської обласної туберкульозної лікарні та з 08.02.2008 по 29.10.2018 на посаді молодшої медичної сестри палатної 1 медвідділення Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна туберкульозна лікарня №1" до стажу роботи у подвійному розмірі та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.11.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.