Справа № 2а-2753/09/1770
29 вересня 2010 року 17год. 15хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: < Текст >
позивача: ОСОБА_1
відповідача: представник ОСОБА_2 третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Млинівський районний відділ УМВСУ в Рівненській області
про здійснення перерахунку та виплати не виплаченої суми пенсії , -
Позивач - ОСОБА_1 - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду, залучивши відповідачем у справі Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Рівненській області з позовом про здійснення перерахунку призначеної пенсії та стягнути з відповідача - УМВС України в Рівненській області на користь позивача - ОСОБА_1 вимоги слідуючого змісту: матеріальну допомогу в розмірі середньомісячного грошового забезпечення за 2004р. - 915,58 грн., за 2005 p. - 1002,96 грн.; недовиплачені суми надбавки за безперервну службу в розмірі - 45 % за 2004-2005 рік - 2 тис.340 грн.; здійснити перерахунок та виплату недовиплаченої суми пенсії із врахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі - 50 % - 15,54 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що згідно наказу начальника УМВС України в Рівненській області № 150 о/с від 11 серпня 2005 року на підставі «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України» був звільнений з органів внутрішніх справ на пенсію з 12 серпня 2005 року.
Відповідно до Указу Президента України від 04.10.1996 року № 926, позивачу було встановлено 11.06.2005 року надбавки за високі результати у службовій діяльності.
З грудня місяця 2003 року позивач очолював відділення карного розшуку Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області і йому за поданням начальника РВ УМВС було призначено надбавку за безперервну службу в розмірі - 45% .
В червні місяці 2004 року ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності і з нього таку надбавку було знято. Надбавку було знято згідно діючою на той момент усною вказівкою по Міністерству Внутрішніх справ України. В наслідок таких дій заробітна плата зменшилася на 45 % до грошового забезпечення, і позивачу було завдано майнову шкоду.
Під час звільнення з ОВС України, у зв'язку з непорозумінням, позивачу не було повторно встановлено надбавку за безперервну службу в розмірі - 50% відповідно до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року. В результаті чого при звільненні з ОВС України позивач отримав пенсію в розмірі 512 грн.
З метою вирішення даного питання звертався до Міністерства внутрішніх справ України. На звернення було отримано відповідь за № 15/15-Б4254 від 16 листопада 2005 року де було вказано, що з питання встановлення надбавки за безперервний стаж потрібно звертатись за останнім місцем проходження служби. Під час звернення до представника Міністерства при УМВС України в Рівненській області позитивного результату отримано не було. Позивачу було повідомлено, що винний він сам і такі проблеми треба було вирішувати підчас звільнення з ОВС.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 1769 - IV від 15.06.2004 р. - при обчисленні пенсій відповідно до частин п'ятої - восьмої ст.43 в розрахунок включаються щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством на день призначення цих пенсій.
При звільненні із органів внутрішніх справ на пенсію позивачу не було виплачено матеріальну допомогу в розмірі середньомісячного грошового забезпечення за 2004 р. - 915,58 грн., за 2005 - 1002,96 грн., згідно із ст.24 Закону України «про відпустки».
Під час розгляду матеріалів справи у попередньому засіданні до відкриття провадження у справі позивач відмовився від позову до УМВС України в Рівненській області в частині позовних вимог про стягнення матеріальної допомоги в розмірі середньомісячного грошового забезпечення за 2004р. - 915,58 грн., за 2005 р.-1002,96 грн.; недовиплачених сум надбавки за безперервну службу в розмірі - 45 % за 2004-2005 рік - 2340 грн.
У послідуючому після відкриття провадження у справі до початку розгляду її по суті позивач подав заяву, у якій уточнив позовні вимоги - просить здійснити перерахунок та виплати недовиплаченої суми пенсії із врахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 30% та щомісячної премії у розмірі 33,3%.
Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у письмовому запереченні.
В заперечення позовних вимог зазначає, що По-перше, УМВС наголошує, що ОСОБА_1 проходив службу в Млинівському районному відділі, який, відповідно до Положення про Млинівський РВ, затвердженого наказом УМВС від 28.11.2007 № 542 на підставі наказу МВС України від 06.08.2007 № 295 «Про затвердження типових положень про органи внутрішніх справ», є самостійною юридичною та фінансовою установою.
Млинівським РВ безпосередньо нараховувалось та виплачувалось грошовое забезпечення позивачу.
Крім того, безпосередньо Млинівським РВ виданий позивачу грошовий атестат, ікий є єдиним документом для призначення пенсії, тобто в даному випадку, на думку УМВС, позовні вимоги позивача безпосередньо до УМВС є безпідставними.
По-друге, УМВС наполягає на застосуванні до даного спору визначені КАС України межі строків звернення до адміністративного суду та просить Суд відмовити позивачу в задоволенні даного позову, згідно зі ст. 100 КАС України: «пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін».
Так, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства: «адміністративний позов може бути поданий в річний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Таким чином враховуючи те, що позовна вимога щодо включення в розрахунок пенсії надбавки за безперервну службу та виплата заборгованості подана позивачем до суду 13.06.2007 (майже через 2 роки після звільнення зі служби), а позовна вимога про врахування та стягнення премії 33,3 % взагалі висунута позивачем лише в червні 2010 року (майже через 5 років після його звільнення), УМВС вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду.
По-третє, УМВС вважає за потрібне наголосити, що позовна вимога про стягнення заборгованості з УМВС за 2007 рік є також безпідставною, оскільки відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», статей 49 і 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01.01.2007 пенсії відповідно до зазначених нормативно-правових актів призначаються, перераховуються і виплачуються органами Пенсійного фонду України.
Таким чином, якщо позивач вважає за доцільне продовжувати вимагати стягнення з УМВС коштів за 2007 рік, УМВС також вважає дану вимогу безпідставною.
Крім того, в цьому випадку, УМВС заявляє усне клопотання про залучення в якості співвідповідача в цій частині - Головне управління пенсійного фонду України в Рівненській області.
В-четвертих, відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач навіть в своїй позовній заяві наводить різні розміри надбавки за безперервну службу (45 %, 50 %).
В архіві УМВС міститься лише один наказ про встановлення позивачу надбавки за безперервну службу в розмірі 30 %.
У задоволенні позову просить відмовити.
Судом залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Млинівський районний відділ (РВ) УМВСУ в Рівненській області, з метою не допущення порушення прав зазначеного суб'єкта владних повноважень.
Письмових пояснень з приводу предмету позову суду не надано, в усних поясненнях представник третьої особи підтримала позицію відповідача.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачу у задоволенні позову слід відмовити повністю
Суд виходив з такого.
Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Відповідно до наказу начальника УМВС України в Рівненській області № 150 о/с від 11 серпня 2005 року на підставі «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України» був звільнений з органів внутрішніх справ на пенсію з 12 серпня 2005 року (а.с.74).
Звільнений ОСОБА_1 із посади начальника відділення кримінального розшуку ОСОБА_3 районного відділу УМВС України у Рівненській області.
11 серпня 2008 року позивачу виданий грошовий атестат №41 (а.с.75) у якому було зазначено найменування грошового забезпечення та його розмір у твердій грошовій сумі або процентному співвідношенні, яке мав позивач на момент звільнення з органів внутрішніх справ: 135,00 грн. - посадовий оклад; 125,00 грн. - оклад за звання; 78,00 грн. - надбавка за вислугу років (30% від посадового окладу та надбавки за звання); 338,00 грн. - підвищення грошового забезпечення (100% від посадового окладу, надбавки за звання та надбавки за вислугу років); 13,50 грн. - надбавка за роботу з таємними документами (10 % від розміру посадового окладу); 130,00грн - надбавка за особливі умови служби (50% від посадового окладу, надбавки за звання); 204,88грн - надбавка на очікувану пенсію.
У цьому ж грошовому атестаті зазначено, якими видами грошового утримання позивач задоволений.
У пункті 9 розділу який містить розмір грошового утримання, що його мав на момент звільнення позивач не зазначено жодних відомостей. А у пункті 9 розділу, який містить відомості, якими видами грошового утримання позивач задоволений зазначено "Надбавка за безперервну службу і премія не встановлювалася".
Детальним дослідженням саме цього формулювання, судом було встановлено таке.
ОСОБА_4, капітан міліції, був призначений на посаду начальника карного розшуку Млинівського РВ з посадовим окладом 135грн., надбавкою за особливі умови служби, кваліфікацію в розмірі 40%, надбавкою згідно наказу МВС України від 07.05.03р. №468 в розмірі 45% та збереженням раніше встановлених надбавок та доплат, увільнивши від посади оперуповноваженого відділення карного розшуку Млинівського РВ. - наказ начальника УМВСУ в Рівненській області (а.с.76).
Наказом МВС України від 07.05.2003 № 468 „Про виконання Указу Президента України від 24.04.03 № 370 "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ за безперервну службу" були встановлені надбавки, у тому числі і надбавка за безперервну службу в органах внутрішніх справ. Розмір такої надбавки для позивача становив, враховуючи його безперервну службу (в календарному обчисленні - 16 років 04 місяці 15 днів, в пільговому обчисленні - 20 років 04 місяці 01день) в, 30% як на момент її призначення так і на момент звільнення.
Як зазначалося вище, така надбавка була встановлена наказом.
Судом з'ясовано у представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 у якому порядку встановлюється той чи інший вид надбавки для працівника ОВС та змінюється чи скасовується.
Представниками відповідача висловлена позиція з цього приводу - на підставі наказу начальника УМВС в області.
На вимогу суду надати письмові докази - наказ (накази) начальника УМВСУ в Рівненській області про позбавлення ОСОБА_4 надбавки за безперервну службу представниками відповідача зазначено, що такого наказу не існує. У поясненнях як представники відповідача так і представник третьої особи зазначили, що ймовірно така надбавка була знята внаслідок винесення позивачу догани та попередження його про неповну посадову відповідність.
Наказами № 50 від 14.06.04р. (підписав начальник Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області) та № 400 від 04.10.04р. (підписав начальник УМВС України в Рівненській області) ОСОБА_1, відповідно, оголошено догану та попереджено про неповну посадову відповідність. Однак зазначені накази не містять норми про скасування (зняття) надбавки за безперервну службу.
Представник третьої особи - Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області зазначила, що грошовий атестат ОСОБА_1 виписувала працівник, яка звільнилася, і можливо, не розібравшись у особливостях застосувань стягнень до працівників, помилково не включила до атестату саме цей вид надбавки, як і розмір премії, яка також не була вписана до атестату.
Щомісячна премія ОСОБА_1 у розмірі 33,3% грошового забезпечення була встановлена наказом начальника УМВСУ в Рівненській області №110 о/с від 10.06.05р.
Щодо не включення до грошового атестату премії у розмірі 33,3%, то пояснення представників відповідача та третьої особи аналогічні тим поясненням, що стосувалися не включення до грошового атестату надбавки за безперервну службу.
Будь яких доказів того, що така премія була скасована, представниками відповідача суду не надано.
Відтак мають місце неправомірні, протиправні дії працівника Млинівського РВ УМВСУ в Рівненській області щодо правомірності оформлення грошового атестату та внесення до нього неправдивих відомостей. Такі обставини встановлені лише у судовому засіданні 29.09.10р. під час розгляду даної справи з огляду на пояснення представника Млинівського РВ УМВСУ в Рівненській області.
Однак позивачем по даній справі позовних вимог в цій частині до Млинівського РВ УМВСУ в Рівненській області не висувалося.
Що стосується позовних вимог позивача до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про здійснення перерахунку та виплати недовиплаченої суми пенсії із врахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 30% та щомісячної премії у розмірі 33,3%, то в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити, оскільки відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», статей 49 і 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01.01.2007р. пенсії відповідно до зазначених нормативно-правових актів призначаються, перераховуються і виплачуються органами Пенсійного фонду України. У даному випадку - головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Проте позивач не залучив зазначеного суб'єкта владних повноважень до участі у даній справі у якості відповідача, навіть після того, як було представником відповідача заявлено клопотання про його залучення та воно винесено на обговорення учасників судового процесу.
Таким чином позивачем заявлені позовні вимоги (з урахуванням їх уточнень) до органу, який не може бути відповідачем у даній справі.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права, і у задоволенні позову до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про здійснення перерахунку та виплати недовиплаченої суми пенсії із врахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 30% та щомісячної премії у розмірі 33,3% йому слід відмовити.
Витрати по сплаті судового збору відносяться на позивача відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України. < Текст >
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - ОСОБА_1 в задоволенні позову до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про здійснення перерахунку та виплати недовиплаченої суми пенсії із врахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 30% та щомісячної премії у розмірі 33,3% - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Юрчук М.І.
Постанова складена в повному обсязі 29.09.10р.