про залишення позовної заяви без руху
02 серпня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/9125/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Адвокат Яцишин Андрій Володимирович подав до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділ державного нагляду контролю у Полтавській області) від 09 липня 2024 року №063325 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно зі статтею 43 вказаного Кодексу здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), а здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
До позовної заяви не надано до суду документів, що підтверджують адміністративну процесуальну правосуб'єктність особи - позивача (паспорту громадянина України).
Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
З аналізу наведеної норми слідує, що у випадку оскарження індивідуальних актів суб'єкта владних повноважень адміністративна справа розглядається або: 1) за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем свого проживання (перебування, знаходження) або 2) за місцезнаходженням відповідача.
Пред'являючи позов у цій справі, позивач обрав суд не за місцезнаходженням відповідача, а за своїм місцем проживання.
За визначеннями, наведеними у статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
З тексту позовної заяви слідує, що позивачем є ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 /, проте документів на підтвердження реєстрації місця проживання позивача у Полтавській області та дотримання ним правил підсудності до позовної заяви не додано.
Оскільки відповідачем у цій справі є Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження якого зареєстроване у місті Київ), за відсутності документів, що підтверджують зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) позивача в Полтавській області, суд позбавлений можливості перевірити чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень частини другої вказаної статті у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому згідно з частиною другою статті 94 вказаного Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою та п'ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, зі змісту наведених норм слідує, що позивач, який не є суб'єктом владних повноважень, до позовної заяви повинен додати копії такої позовної заяви, а також належним чином засвідчені копії всіх документів, доданих до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з матеріалами позовної заяви до адміністративного позову позивачем додано ксерокопії документів для відповідача, які не засвідчені позивачем в порядку, встановленому чинним законодавством.
Виходячи з викладеного, позовну заяву подано без додержання вимог статті 25, частини другої статті 160, частин першої та четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 25, 160, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- належним чином засвідчених копій документів на підтвердження зареєстрованого (актуального) у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача в Полтавській області, а також довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номера (за наявності);
- належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, - для відповідача.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк