про відкриття провадження в адміністративній справі
02 серпня 2024 р. № 400/7316/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з
адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівтериторіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001, Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
02 серпня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України про:
визнання протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за липень 2024 року обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102,00 грн;
зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування суддівської винагороди позивачу на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року, а саме в сумі 3028,00 грн, щомісячних доплат за вислугу років в розмірі посадового окладу, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за липень 2024 року;
визнання протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за липень 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 в розмірі 3028,00 грн;
зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити забезпечити територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати мені суддівської винагороди за липень 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 в розмірі 3028,00 гривні.
Позовні вимоги позивач умотивував тим, що територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області нараховувало і виплатило йому суддівську винагороду за липень 2024 відповідно до абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», якими установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 гривні. Натомість територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, на переконання позивача, зобов'язане було визначати базовий розмір його посадового окладу судді у 2024 році від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме: в розмірі 3028,00 гривні.
За результатами перевірки позовної заяви (уточненої) в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив, що:
позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);
позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України) та її подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);
позов подано у строк, установлений законом (стаття 122 КАС України);
немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).
Оскільки предмет позову у справі № 400/7316/24 стосується проходження публічної служби (виплати суддівської винагороди) судді, який відповідно до статті 513 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суд з урахуванням положень статті 12 КАС України дійшов висновку про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З огляду на те, що предметом спору є розмір суддівської винагороди позивача за липень 2024 року, суд прийшов до висновку про необхідність витребувати з власної ініціативи у територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області довідку (копію розрахункового листа) про нараховану та фактично виплачену позивачу суддівську винагороду за липень 2024 року.
Крім цього, однією з позовних вимог позивача є визнання протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за липень 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Конституційний Суд України в абзаці четвертому пункту 1 рішення від 11.03.2010 № 7-рп/29 вирішив, що в аспекті конституційний подань положення частини першої статті 130 Конституції України, а саме: «Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів», необхідно розуміти так, що, зокрема, у Державному бюджеті України мають визначатися окрема для всіх судів України видатки на їх утримання не нижче рівня, що надає можливість незалежного здійснення правосуддя, з подальшим забезпеченням повного і своєчасного виділення таких видатків.
Частиною першою статті 47 Бюджетного кодексу України встановлено, що відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (пункт 30 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).
Згідно зі статтею 149 Закону України «Про судоустрій і статус судів України» суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Відтак у Державному бюджеті України мають визначатися окремо видатки щодо кожного суду, і кожен суд повинен мати окремий кошторис на відповідний рік.
Оскільки позов поданий позивачем до Миколаївського окружного адміністративного суду у 2024 році, суд прийшов до висновку, що з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи необхідно витребувати у територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській кошторис Казанківського районного суду Миколаївської області на 2024 рік.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 12, 80, 171, 173, 195, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
2. Провадити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Справа розглядатиметься одноособово суддею Ярощуком В.Г. за матеріалами в електронній формі.
4. Призначити підготовче засідання у справі № 400/7316/24 на 20 серпня 2024 року на 10 год 00 хв, яке буде проводитись у приміщенні Миколаївського окружного адміністративного суду за адресою: місто Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, будинок № 41/10.
5. Встановити учасникам справи термін до 14 серпня 2024 року для подання в разі наявності клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
6. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини п'ятої статті 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
7. Витребувати у територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області:
а) довідку (копію розрахункового листа) про нараховану та фактично виплачену судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за липень 2024 року;
б) копію кошторису Казанківського районного суду Миколаївської області на 2024 рік.
8. Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області надати Миколаївському окружному адміністративному суду витребувані докази у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
9. Роз'яснити територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, що відповідно до частини сьомої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причини протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
10. Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи в порядку статті 162 КАС України.
11. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
12. Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
13. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи (позовної заяви, відзиву на позовну заяву (відзиву), відповіді на відзив, заперечення) є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
14. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).
15. Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України.
16. Роз'яснити учасникам справи, що:
адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку (абзац перший частини шостої статті 18 КАС України);
суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (абзац перший частини п'ятої статті 18 КАС України);
особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом (абзац другий частини восьмої статті 18 КАС України);
позивач має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина одинадцята статті 44 КАС України);
докази подаються безпосередньо до суду у порядку та строки, встановленні статтею 79 КАС України;
копії документів, витяги з них (письмові докази) вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством (стаття 94 КАС України); електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій в порядку, встановленому законодавством (стаття 99 КАС України);
представники учасників справи, які братимуть участь в адміністративному процесі, повинні мати належним чином оформлені повноваження згідно зі статтею 59 КАС України;
у випадку, якщо вони без поважних причин не нададуть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вони посилаються, суд вирішує справу на підставі наявних доказів відповідно до частини шостої статті 77 КАС України.
17. Направити учасникам справи копії цієї ухвали разом із пам'яткою про права та обов'язки сторін та осіб, які беруть участь у справі, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
18. Повідомити учасників справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: www.adm.mk.court.gov.ua.
19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
20. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук