31 липня 2024 р. № 400/3819/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач) з вимогами:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 05.04.2017 року по 20.06.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року виплаченої 20.06.2023 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №400/8122/21.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 05.04.2017 року по 20.06.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року виплаченої 20.06.2023 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №400/8122/21.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 23.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.02.2021 року виплаченої 23.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №400/9145/23.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 23.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.02.2021 року виплаченої 23.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №400/9145/23.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на дату звільнення з військової служби відповідач не провів повний розрахунок усіх належних йому сум. З метою відновлення порушеного права позивач звертався до суду. 20.05.2021 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №400/1591/20 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року в сумі 3463,91 грн. із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2016 року, що підтверджується повідомленням про надходження коштів.
20.06.2023 року відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №400/8122/21 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 38009,70 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача. 23.04.2024 року відповідачем на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №400/9145/23 виплачено позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 28.02.2021 року у сумі 158 263,30 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача. Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою суду від 29.04.2024 року відкрито провадження по справі.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає позов незаконним та необґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що до 04.02.2021р. законодавством України не була передбачена компенсація такого виду грошових доходів громадян, як індексація, що свідчить про незаконність вимог Позивача щодо компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року по 04.02.2021.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, на підставі наявних у справі матеріалів та відповідно до строків, визначених в ухвалі про відкриття провадження .
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ОСОБА_1 з 05.04.2017 року по 02.03.2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , з 02.03.2018 року по 28.02.2021 року проходив військову службу військовій частині НОМЕР_3 та весь час був зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .
Проте позивачу при виключенні зі списків особового складу не було виплачено індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №400/1591/20 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача
індексацію грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року.
20.05.2021 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №400/1591/20 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року в сумі 3463,91 грн. із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2016 року, що підтверджується повідомленням про надходження коштів .
Не погоджуючись із застосованим відповідачем базового місяця та як наслідок виплаченою сумою індексації грошового забезпечення позивач повторно звернувся до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №400/8122/21 зобов'язано військову частину нарахувати та виплатити на користь позивача:
- індексацію грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
- індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 31.12.2019 р. включно відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, та висновків суду в даній справі, з урахування раніше виплачених сум.
20.06.2023 року відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №400/8122/21 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 38009,70 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (додаток №6 до позовної заяви).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №400/9145/23 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 4 463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 28.02.2021 року включно в сумі 160 673,40 грн. відповідно до приписів абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
23.04.2024 року відповідачем на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №400/9145/23 виплачено позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 28.02.2021 року у сумі 158 263,30 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.
Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XI). Зокрема, вказаний Закон визначає порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.
Так, абзацом 1 частини першої статті 9 Закону № 2011-XI передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані № 2050 та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону № 2050 визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку № 159.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2050 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.12.2021 р. по справі № 813/3055/17, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати №159 від 21.02.2001, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
У відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затриманні строки їх виплати.
З метою реалізації ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.02.2001р. №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1.01.2001р..
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159 компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Як встановлено судом що, 20.05.2021 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №400/1591/20 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року в сумі 3463,91 грн. із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2016 року.
20.06.2023 року відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №400/8122/21 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 38009,70 грн.
23.04.2024 року відповідачем на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №400/9145/23 виплачено позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 28.02.2021 року у сумі 158 263,30 грн..
Зважаючи на вищевикладене регулювання та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсації втрати частини грошових доходів за період з 05.04.2017 року по 20.06.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року виплаченої 20.06.2023 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №400/8122/21.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 05.04.2017 року по 20.06.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 05.04.2017 року по 28.02.2018 року виплаченої 20.06.2023 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №400/8122/21.
4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 23.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.02.2021 року виплаченої 23.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №400/9145/23.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 23.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.02.2021 року виплаченої 23.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №400/9145/23.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар