02 серпня 2024 р. № 400/2386/24
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідно до процедури, передбаченої ст.263 КАС України, адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд : 1) визнати протиправними дії Головного управління ПФУ у Миколаївській області про відмову у зарахуванні до загального страхового стажу період роботи фізичною особою-підприємцем з 01.01.1998 по 28.08.2001 року; 2) зобов'язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи в якості фізичної-особи-підприємця з 01.01.1998 по 28.08.2001 року.
В обгрунтування своїх позовним вимог позивач вказує на те, що у 2021 році звертався до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії, на що отримав рішення про відмову у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу відповідно до ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, до страхового стажу не зараховано період провадження підприємницької діяльності в якості фізичної особи-підприємця з 01.01.1998 по 28.08.2001 року. 15.02.24 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про зарахування період роботи з 01.01.1998 по 28.08.2001 в якості фізичної особи-підприємця, на що отримав відмову у зв'язку з відсутністю інформації. Відтак, на переконання позивача, відповідачем протиправно не зараховано йому до страхового стажу період підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 28.08.2001 року.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві вказав на те, що за наявними документами підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду ведення підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 28.08.2001 не має. В реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування інформація щодо здійснення підприємницької діяльності в період з 01.01.1998 по 28.08.2021 відсутня. В електронній справі інформація щодо системи оподаткування в період з 01.01.1998 по 31.12.1999 відсутня, щодо перебування на системі оподаткування за період з 01.01.1998 по 31.12.2000 інформація відсутня.
Ухвалою від 11.06.2024, судом було запропоновано позивачу надати пояснення з підтверджуючими документами стосовно системи оподаткування, на якій він перебував у період з 01.01.1998 по 31.12.2000 року; інформацію та наявні документи щодо подання звітності та сплату страхових внесків у період з 01.01.1998 по 31.12.200 та з 01.01.2001 по 28.08.2001 року.
Позивач отримав ухвалу суду 19.06.2024, однак запитувані судом пояснення не надав.
Суд розглянув справу 02.08.2024 за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (письмово провадження), відповідно до вимог ст.263 КАС України.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця з 05.01.1995 року та перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області з 05.01.1995 по 31.12.2018.
У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням від 01.09.2021 №143150009461 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу відповідно до ст. 26 Закону №1058.
При цьому, рішенням підтверджено страховий стаж для визнання права на пенсію - 26 років 3 місяці 5 днів.
На запит позивача, Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області листом від 15.07.2021 роз'яснено позивачу, що до його страхового стажу, окрім іншого, не зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 01.04.1997 по 31.12.1997, з 01.01.2001 по 28.08.2001, з 13.03.2002 по 31.12.2003, оскільки позивач перебував на загальній системі оподаткування без отримання доходу та з 01.01.1998 по 31.12.2000 у зв'язку з не наданням звітності та відсутність інформації щодо сплати страхових внески.
В подальшому, позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про перерахунок страхового стажу, а саме зарахувати до страхового стажу період провадження підприємницької діяльності з 01.04.1997 по 28.08.2001 року, спираючись на те, що відповідно до довідки Головного управління ДПС у Миколаївській області він був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 05.01.1995 по 31.12.2018 та здійснював безперервну підприємницьку діяльність.
Листом від 29.02.2024 Головне управління ПФУ в Миколаївській області відмовило позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду з 01.04.1997 по 28.08.2001, спираючись на відсутність на це підстав. Згідно довідки про сплату внесків до ПФУ від 11.09.2020 №1813/05-16, з 01.04.1997 по 31.12.1997, з 01.01.2001 по 31.12.2003 позивач перебував на загальній системі оподаткування без отримання доходу. За період з 01.01.1998 по 31.12.2000 інформація відсутня. В довідці Головного управління ДПС у Миколаївській області від 27.08.2021 зазначено, що позивач в період з 01.01.2000 по 31.13.2006 перебував на загальній системі оподаткування. В електронній пенсійній справі інформація щодо системи оподаткування в період з 01.01.1998 по 31.12.1999 відсутня. В реєстрі застрахованих осіб інформація щодо здійснення підприємницької діяльності в період з 01.01.1998 по 28.08.2001 відсутня.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктами 4, 5 частини 1 статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначений положеннями статтею 21 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.
Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж за період до впровадження системи персоніфікованого обліку, до 31 грудня 2003 року зараховується на підставі трудової книжки або документів про стаж та з 01 січня 2004 року обчислюється за даними персоніфікованого обліку на підставі довідки з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 2 розділу 4 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2018 р. за № 476/31928 (далі - Положення), до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі, відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 Закону № 1058-IV, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян тощо, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, а також підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу.
Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 3 розділу 4 Положення).
Відповідно до пункту 4 розділу 4 Положення у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до пункту 5 статті 14 Закону № 1058 фізична особа - підприємець є страхувальником і мав зобов'язання щороку, до 1 квітня року, наступного за звітним, подавати до територіального органу Пенсійного фонду звіт і відомості до системи персоніфікованого обліку в порядку і за формою, що встановлені Пенсійним фондом (пункт 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058).
Також, відповідно до пункту 3 Порядку № 7-6 (за період до 2010 року), страхувальник зобов'язаний один раз на рік до 1 квітня поточного року подати до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за звітні періоди 2010 року затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 (Порядок № 26-1). Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 26-1 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливу систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.
Відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII розділ XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV доповнено пунктом 3-1 такого змісту: До страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 793 внесено зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, доповнивши його новим абзацом, згідно з яким періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Аналізуючи вказане, що законодавством передбачена можливість включення до стажу, який дає право на призначення пенсії, період здійснення підприємницької діяльності з
з 01.01.1198 по 30.06.2000 із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку, а з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року за умови сплати страхових внесків незалежно від сплаченого розміру.
Таким чином, для зарахування страхового стажу необхідно виконання декількох умов, а саме: до 30.06.2000 це перебування на спрощеній системі оподаткування, а з 01.07.2000 сплата страхових внесків та подання відповідних відомостей.
Згідно наданих довідок Головного управління ДПС у Миколаївській області, ФОП ОСОБА_1 з 01.04.1995 по 30.06.1995, з 01.10.1995 по 31.12.1995, з 01.04.1997 по 31.12.1997, з 01.01.2001 по 31.12.2003 перебував на загальній системі оподаткування без отримання доходу.
За період з 01.01.1998 по 31.12.1999 інформація щодо системи оподаткування, на якій перебував позивач, відсутня.
На запит суду від 11.06.2024 (арк. спр. 35-36), позивач також не надав пояснення та підтверджуючі документи щодо системи оподаткування, на якій він перебував у цей період.
Також матеріали справи не містять, а позивачем надано доказів подання ним звітності за вказаний період.
За таких обставин, за відсутності підтвердження перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, відсутні підставі для зарахування позивачу до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно.
Щодо періоду з 01.07.2000 по 28.08.2001, то на запит суду позивачем не надано доказів подання ним звітності та/або сплати страхових внесків за вказаний період.
Щодо сплати страхових внесків, то пунктом 6 розділу 4 Положення №10-1 визначено, що відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих страхових внесків за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою страхувальника, та вносяться до Реєстру застрахованих осіб на підставі наказу керівника відповідного територіального органу у десятиденний строк після узгодження результатів перевірки.
Така перевірка станом на час розгляду справи не проведена, а позивачем не додано належних доказів сплати страхових внесків за спірній період.
Таким чином, за відсутності в даному випадку обох умов (сплата страхових внесків, подання звітності), підстави для зарахування позивачу до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2000 року по 28.08.2001 року відсутні.
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262, 263 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) відмовити повністю.
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 02.08.2024