справа № 380/4410/24
02 серпня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ 08803566, місцезнаходження: 80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Січових Стрільців, 2), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 на час звільнення 19 січня 2024 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік у розмірі 61905,00 грн та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі 61905,00 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 на час звільнення 19 січня 2024 року, у повному розмірі одноразової додаткової винагороди у розмірі 172516,45 грн.
- зобов'язати виплатити та стягнути з Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у розмірі 61905,00 грн. та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2024 рік у розмірі 61905,00 грн на користь ОСОБА_1 , невиплачених на час звільнення 19.01.2024 року.
- зобов'язати виплатити та стягнути з Навчального центру імені В. Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) невиплачену одноразову додаткову винагороду у розмірі 172516,45 грн на користь ОСОБА_1 , невиплаченої на час звільнення 19.01.2024 року
Ухвалою від 04.03.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 18.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 02.07.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі відмовлено.
Ухвалою від 02.07.2024 суд витребував докази від відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно нараховував і виплати позивачу на час звільнення грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік та у повному розмірі одноразову додаткову винагороду відповідно до Порядку № 168 за червень-грудень 2023 року.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та заперечення, в яких проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що у 2024 році позивач не вибував у щорічну основну відпустку. Матеріальна допомога на оздоровлення виплачується на підставі рапорту за наявності кошторисних призначень. Додаткова винагорода виплачена позивачу відповідно до Порядку № 168 пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу. Звертає увагу на неправильний розрахунок грошової допомога на оздоровлення за 2024 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік та одноразової додаткової винагороди відповідно до Порядку № 168.
Представник позивача подав відповідь на відзив та додаткові пояснення, в яких зазначає, що один раз на рік надається допомога на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Згідно з графіком організації навчань позивач був залучений щоденно.
Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує, що відповідачем правомірно ненараховано і невиплачо позивачу на час звільнення грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік. Окрім того, позивачу у повному розмірі виплачено одноразову додаткову винагороду відповідно до Порядку № 168.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Позивач проходив військову службу у Навчальному центрі імені В.Вишиваного Національної гвардії України
Наказом начальника Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України від 19.01.2024 № 21 позивача та виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Позивач вважаючи протиправним ненарахування і невиплату позивачу на час звільнення грошової допомога на оздоровлення за 2024 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік та у повному розмірі одноразової додаткової винагороди відповідно до Порядку № 168 за червень-грудень 2023 року, звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.
Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 затверджено про Інструкцію порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція № 200), що визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини).
Згідно з пунктом 1 Розділу ХІХ Інструкції № 200 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (у тому числі слухачам, ад'юнктам і курсантам вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України із числа військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом), які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
За приписами пункту 2 Розділу ХІХ Інструкції № 200 допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командирові (начальнику) - на підставі наказу командира (начальника) вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям, які вибувають у щорічну основну відпустку повної тривалості або другу її частину (у тому числі у дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік), якщо військовослужбовці раніше не скористалися правом на отримання цієї допомоги.
Таким чином, суд вказує, що згідно Інструкції № 200 військовослужбовці, що проходять військову службу за контрактом), які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Представником відповідача не заперечується факт подання позивачем рапорту від 02.01.2024 про виплату допомоги для оздоровлення.
Суд вказує, що допомога на оздоровлення надається військовослужбовцям, які вибувають у щорічну основну відпустку.
Матеріальна допомога на оздоровлення надається на підставі рапорту військовослужбовця, який вибуває у щорічну основну відпустку. Тобто, для надання військовослужбовцю Національної гвардії України допомоги на оздоровлення необхідна наявність одночасно двох умов: (1) подання військовослужбовцем рапорту про надання такої допомоги та (2) вибуття військовослужбовця у щорічну основну відпустку.
Суд встановив, що наказом начальника Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України від 19.01.2024 № 21 позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Відповідно до вказаного наказу, позивач грошову допомогу на оздоровлення у 2024 році не отримав.
Суд вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази, що у 2024 році позивач вибував у щорічну основну відпустку. Відтак не вибуваючи у щорічну основну відпустку позивач не набув права на виплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення у 2024 році.
З врахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 на час виключення зі списків 19.01.2024 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік у розмірі 61905,00 грн та та зобов'язання виплатити та стягнути з Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у розмірі 61905,00 грн є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових, суд зазначає наступне.
За приписами пункту 1 Розділу ХХ Інструкції № 200 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за рішенням командира військової частини надається в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі військової частини, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із чинним законодавством України на день звернення.
Розмір матеріальної допомоги визначається комісією на підставі інформації, наданої фінансовим відділенням (службою) військової частини про затверджений фонд грошового забезпечення та можливість проведення виплати. Склад комісії затверджується наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту 2 Розділу ХХ Інструкції № 200 матеріальна допомога надається на підставі рапорту в кожному конкретному випадку.
Рішення комісії оформлюється протоколом, який затверджується командиром військової частини, і разом з рапортами військовослужбовців передається до фінансового підрозділу для виплати матеріальної допомоги.
Матеріальна допомога військовослужбовцям надається за місцем штатної служби.
Представником відповідача не заперечується факт подання позивачем рапорту від 02.01.2024 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Системний аналіз норм частини другої статті 9 Закону №2011-XII та Інструкції № 200 дозволяє зробити висновок, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань вважається одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців.
В силу приписів пункту 1 Розділу ХХ Інструкції № 200 командирам військової частини надано право в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі військової частини, надавати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Отже, суд вказує, що надання військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом, а не обов'язком державного органу, яке залежить від обсягів асигнувань, що виділяються на їх утримання.
Тобто, виплата допомоги здійснюється військовою частиною з урахуванням залишку коштів за фондом грошового забезпечення.
Відтак безпідставними та необґрунтованими є позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 на час звільнення 19.01.2024 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі 61905,00 грн та зобов'язання виплатити та стягнути з Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2024 рік у розмірі 61905,00 грн.
Щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1.1 Постанови кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова 168) військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Згідно абзацу п'ятого підпункту першого пункту 2 Особливостей виплати військовослужбовцям Національно гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 №729, (далі - Наказ №729) визначено, що на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі від 15000 до 30000 гривень військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько- викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах).
Відповідно до пункту 9 Наказу №729 документами, що підтверджують здійснення підготовки та навчання персоналу військовослужбовцями, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) Національної гвардії України, є:
наказ начальника закладу освіти (підрозділу) про початок проведення навчання (курсу підготовки) або витяг із нього;
розклад занять (зведений розклад занять), затверджений керівником закладу освіти на відповідний період, або витяг із нього;
журнал обліку бойової підготовки або витяг із нього;
індивідуальний план роботи викладача або витяг із нього;
рапорт керівника навчального підрозділу із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), дат та кількості (фактичного часу) проведених занять, а для керівника військової частини (навчального центру, навчального підрозділу) - рапорт його першого заступника (заступника).
Таким чином, на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі від 15000 до 30000 гривень військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) з пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць.
Судом встановлено, що відповідно до рапортів т.в.о. першого заступника начальника Навчального центру (з навчання) позивач виконував завдання з підготовки та навчання особового складу: у червні - 7 днів, у липні - 8 днів; у серпні - 5днів, у вересні - 15 днів, у жовтні - 3 дні.
Згідно з витягами зі зведеного розкладу занять до Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) та журналами обліку відвідування занять та успішності судом встановлено:
- в червні 2023 року позивач виконував завдання з підготовки та навчання особового складу 7 днів: 19.06.2023, 20.06.2023, 21.06.2023, 22.06.2023, 23.06.2023, 24.07.2023;
- в липні 2023 року позивач виконував завдання з підготовки та навчання особового складу 8 днів: 18.07.2023, 20.07.2023, 17.07.2023, 19.07.2023, 21.07.2023, 28.07.2023, 29.07.2023;
- в серпні 2023 року позивач виконував завдання з підготовки та навчання особового складу 5 днів: 21.08.2023, 22.08.2023, 24.08.2023, 25.08.2023;
- у вересні 2023 року позивач виконував завдання з підготовки та навчання особового складу 15 днів: 06.07.2023, 07.07.2023, 09.07.2023, 09.07.2023, 12.07.2023, 13.07.2023, 14.07.2023, 15.07.2023,18.07.2023, 19.07.2023, 20.07.2023,22.07.2023,23.07.2023, 25.07.2023, 26.07.2023;
- у жовтні 2023 року позивач виконував завдання з підготовки та навчання особового складу 3 днів: 07.10.2023, 16.10.2023, 19.10.2023.
З врахуванням викладеного додаткова винагорода виплачена позивачу відповідно до Постанови № 168 пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць.
Таким чином, слід відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 на час звільнення 19 січня 2024 року, у повному розмірі одноразової додаткової винагороди у розмірі 172516,45 грн та зобов'язання виплатити та стягнути з Навчального центру імені В. Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) невиплачену одноразову додаткову винагороду у розмірі 172516,45 грн на користь ОСОБА_1 , невиплаченої на час звільнення 19.01.2024 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно вімовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Навчального центру імені В.Вишиваного Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ 08803566, місцезнаходження: 80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Січових Стрільців, 2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.