справа № 380/5700/24
02 серпня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (ділі - позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати та не проведення нарахування грошової компенсації ОСОБА_1 в повному обсязі за період з 07 листопада 2015 року по 01 квітня 2016 року підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР та Постанови Кабінету Міністрів України “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах” від II серпня 1995 року № 648, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року.
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію в повному обсязі за період з 07 листопада 2015 року по 01 квітня 2016 року підвищення до посадового окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР та Постанови Кабінету Міністрів України “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах” від 15 серпня 1995 року № 648, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року.
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати за виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 15.03.2023 року, станом на дату постановлення рішення по суті спору, виходячи з грошового забезпечення станом на виключення зі списків особового складу - 15.03.2023 року та діб фактичної затримки.
Ухвалою від 19.03.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 15.04.2023 суддя прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила провадження у справі.
Ухвалою від 23.04.2024 суд виправив описки, допущені в ухвалі від 19.03.2024 про залишення позовної заяви без руху та в ухвалі від 15.04.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не нараховував та не виплатив з 07.11.2015 по 01.04. 016 підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”. Окрім того, у відповідача виник обов'язок виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Зазначає, що відсутні підстави для нарахування та виплатити позивачу підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з наказом т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області від 07.11.2015 № 1о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, слідчим слідчого відділення Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Наказом т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області від 27.04.2016 № 125 о/с відповідно до Закону України від 15.02.2015 «Про статус гірських населених пунктів в Україні», Постанови Кабінету Міністрів України №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах” встановлено позивачу з 01.04.2016 підвищений посадовий оклад на 25 відсотків, як особі, що проходить службу на території населеного пункту, якому надано статус гірських.
Відповідно до наказу начальника ГУНП у Львівській області від 14.03.2023 № 110 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції.
14.02.2024 позивач звернувся до ГУНП у Львівській області із заявою про виплату з 07.11.2015 по 01.04.2016 підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”.
Листом від 21.02.2024 ГУНП у Львівській області повідомило позивача про те, що лише з 01.04.2016 після прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено поетапне збільшення видатків на грошове забезпечення поліцейських та стало можливо виплачувати підвищення посадових окладів, надбавок, доплат та інше. Відповідно до пункту другого розділу ІІ Наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 підвищення посадового окладу поліцейським, які проходять службу на території населених пунктів, яким надано статус гірських, посадові оклади підвищуються на 25 відсотків. З 07.11.2015 по 31.03.2016 зазначене підвищення посадового окладу не встановлювалося та не виплачувалося.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нараховував та не виплатив з 07.11.2015 по 01.04.2016 підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини першої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Закон України від 15.02.1995 № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» встановлює критерії, за якими населені пункти набувають статусу гірських, визначає основні засади державної політики щодо розвитку гірських населених пунктів та гарантії соціального захисту громадян, що у них проживають, працюють або навчаються.
За приписами статті 1 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» до гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.
У разі, коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, на працівників, які постійно в них працюють, поширюється статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського.
Громадяни, які мають статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського користується пільгами, що встановлені статтею 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання цього законодавчого положення Кабінет Міністрів України 11.08.1995 року прийняв постанову № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах».
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1 цієї постанови установлено, що на підприємствах, в установах, організаціях, територіальних органах, територіальних підрозділах та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків.
У разі коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, тарифні ставки та посадові оклади працівників, які постійно в них працюють, також підлягають підвищенню у розмірі, передбаченому абзацом першим цього пункту.
Судом встановлено, що згідно з наказом т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області від 07.11.2015 № 1о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, слідчим слідчого відділення Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Наказом т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області від 27.04.2016 № 125 о/с відповідно до Закону України від 15.02.2015 «Про статус гірських населених пунктів в Україні» Постанови Кабінету Міністрів України №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах” встановлено позивачу з 01.04.2016 підвищений посадовий оклад на 25 відсотків, як особі, що проходить службу на території населеного пункту, якому надано статус гірських.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 № 647 затверджено Перелік населених пунктів, яким відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" надається статус гірських, відповідно до якого місто Сколе - гірський населений пункт.
Таким чином позивачу протиправно не нараховувалось та не виплачувалось в період з 07.11.2015 по 31.03.2016 підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”.
Щодо посилань відповідача на те, що видатків на виплату підвищення до посадового окладу не було, суд вказує, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача на виплату підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”.
З врахуванням викладеного бездіяльність відповідача щодо не нараховування та не виплати позивачу з 07.11.2015 по 31.03.2016 підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах” є протиправною.
З метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 07.11.2015 по 31.03.2016 підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”.
Суд вказує, що позивачу з 01.04.2016 виплачувався підвищений посадовий оклад на 25 відсотків, як особі, що проходить службу на території населеного пункту, якому надано статус гірських. Відтак в цій частині позовні вимоги (01.04.2016) не підлягають до задоволення.
Щодо нарахування та виплати середнього грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
За приписами статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Керуючись частиною другою статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки розрахунку при звільненні, з 15.03.2023 по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не нараховування та не виплати ОСОБА_1 з 07.11.2015 по 31.03.2016 підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 07.11.2015 по 31.03.2016 підвищення посадового до окладу на 25% на підставі Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 №648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки розрахунку при звільненні, з 15.03.2023 по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.