02 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4277/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо проведення не повного розрахунку його трудового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі записів в трудовій книжці, довідки, військового квитка, рішень судів з врахуванням періодів його роботи в районах Крайньої Півночі та у ВАТ Знам'янський “АГРОТЕХСЕРВІС”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до його стажу роботи 5 років і 1 місяць - із пільгового розрахунку - як кожен рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за кожен один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком та право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати стаж роботи в ВАТ Знам'янський “АГРОТЕХСЕРВІС” повним терміном 5 років 7 місяців 21 день з дорахованою заробітною платою в сумі 12094 грн. 73 коп. відповідно до рішень судів.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем при призначені пенсії безпідставно не зараховано до трудового стажу періоди роботи в районах Крайньої Півночі та 2 роки 5 місяців 27 днів роботи на підприємстві ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 04.08.1986 по 13.01.1992 немає, оскільки з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 ( а.с.38-40).
Відповідно до матеріалів справи позивач, зокрема, має трудовий стаж:
- 04.08.1986р. - 14.10.1986р. - механік автотранспортної колони треста «Північтрубопровідбуд Міннафтогазбуду" Крайня Північ, Ямало-Неиецький автономний округ, м. Надим, Тюменська область ( а.с.10. зворотній бік);
- 08.09.1988р. - 08.07.1989р. - начальник колони, головний автотранспортної колони треста «Північтрубопровідбуд Міннафтогазбуду" Крайня Північ, Ямало-Ненецький автономний округ, м. Надим, Тюменська область ( а.с.11);
- 10.07.1989 - 13.01.1992р. - начальник будівельної дільниці виробничо- будівельного кооперативу «Прост» Крайня Північ, Ямало-Ненецькийавтономний округ, м. Надим, Тюменська область ( а.с.11, зворотній бік);
- 16.10.1998р.-07.05.2004р. перший заступник голови ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС» ( а.с.12-14).
Позивачу рішенням №10750001766 від 27.05.2024 призначено пенсію за віком із визначенням трудового стажу 31 рік 2 місяці 1 день ( а.с.49).
Згідно розрахунку стажу позивача до страхового стажу, зокрема, включено ( а.с.49, зворотній бік):
- 04.08.1986р. - 14.10.1986р. - робота в автотранспортній колоні 300 «Північтрубопровідбуд» Міннафтогазбуду, ( Крайня Північ);
- 08.09.1988р. - 08.07.1989р. , 10.07.1989 - 31.12.1991р - робота автотранспортній колоні 300 «Північтрубопровідбуд» Міннафтогазбуду (Крайня Північ);
- 01.01.1999р.- 27.11.2001р. робота у ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС»;
- 26.05.2023- 31.10.2023 робота на станції Знам'янська;
- 01.01.2004- 30.04.2024 робота в управлінні ветеринарної медицини;
- 07.06.2024- 31.08.2024 робота в Знам'янському районному споживчому товаристві.
До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи ( а.с.46):
- з 01.01.1992 по 13.01.1992 в російській федерації, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 23.03.1992;
- з 18.06.1993 по 21.12.1993 в Кіровоградській митниці згідно записів трудової книжки, оскільки запис про звільнення засвідчено печаткою непридатною для сприйняття змісту. Період роботи з 15.06.1993 по 15.12.1993 зараховано до страхового стажу згідно довідки про заробітну плату від 08.05.2023 № 7.22-22/5, виданої Кропивницькою митницею Державної митної служби України;
- з 16.10.1998 по 31.12.1998 у ВАТ Знам'янському “Агротехсервісі”, оскільки в трудовій книжці від 04.08.1986 НОМЕР_1 в записі про прийняття на роботу номер наказу на прийняття непридатний для читання.
- період роботи з 04.06.2002 по 11.06.2002, оскільки запис про звільнення засвідчено печаткою непридатною для сприйняття змісту та в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості за вказаний період ( а.с.46,49).
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до трудового стажу періоди роботи в районах Крайньої Півночі та 2 роки 5 місяців 27 днів роботи на підприємстві ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС» звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд, в межах предмету позову, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Приписами частини другої статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, російська федерація, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Отже, з аналізу наведеного вище, виходить, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; трудовий стаж, зокрема пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою, а необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом рф "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
З аналізу наведеного вище, виходить, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. москві.
Зазначена вище постанова набрала чинності 02.12.2022 р.
Відтак, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р.
Слід зазначити, що частиною 2 статті 13 Угоди передбачено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Таким чином, за наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу роботи.
Згідно з пунктом 5 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( далі по тексту - Закон №1058) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом 1 ч.4 ст.24 Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також, зокрема, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1, п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 р. Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що для розрахунку пенсії пенсійний орган обчислює страховий стаж за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди, до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
При цьому, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; на підставі показань свідків; даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1986:
- з 01.01.1992 по 13.01.1992 в російській федерації, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 23.03.1992;
- період роботи з 16.10.1998 по 31.12.1998 у ВАТ Знам'янському “Агротехсервісі”, оскільки в трудовій книжці від 04.08.1986 НОМЕР_1 в записі про прийняття на роботу номер наказу на прийняття непридатний для читання ( а.с.46,49).
При цьому, судом встановлено, що згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1986 позивач з 01.01.1992р - 13.01.1992р. працював на посаді - начальник будівельної дільниці виробничо- будівельного кооперативу «Прост» Крайня Північ, Ямало-Ненецькийавтономний округ, м. Надим, Тюменська область ( а.с.11, зворотній бік).
Припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і набрання чинності Законом №2783-ІХ “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року”, не є підставою для відмови у врахуванні інформації про роботу позивача вказаної у трудовій книжці.
Крім того, суд зазначає, що надані позивачем первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.
Позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на призначення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.
Щодо не зараховання періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1986 позивачу з 16.10.1998 по 31.12.1998,в зв'язку з не можливістю визначити номер наказу про зарахування на роботу, оскільки до заяви надано не якісну скановану копію трудової книжки, то суд зазначає наступне.
Досліджена судом електрона копія трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1986 містить всю необхідну інформацію щодо роботи позивача з 16.10.1998 на у ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС».
Відповідачем не надано доказів підстав включення до стажу позивача саме період 01.01.1999р.- 27.11.2001р. роботи у ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС».
Посилання відповідача щодо не включення до страхового стажу період роботи з 04.06.2002 по 11.06.2002, оскільки запис про звільнення засвідчено печаткою непридатною для сприйняття змісту та в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості за вказаний період не приймаються судом з наступних підстав.
Так, згідно рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №2-1006/04 від 26.11.2024 ( а.с.30) записи у трудовій книжці ОСОБА_1 №19 від 04.06.2002 і №21 від 06.05.2024 про поновлення на роботі визнано недійсними і зобов'язано ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС» внести до трудової книжки записи: «записи №18 від 27.11.2001 і №20 від 11.06.2002 про звільнення, №19 від 04.06.2002 і №21 від 06.05.2024 про поновлення на роботі є недійсними, поновлено на попередній роботі».
Отже, недоліки вказаних записів у трудовій книжці не можуть зазначатися відповідачем при визначенні страхового стажу.
Також, суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з частиною дванадцятою статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Як вказувалось вище, відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з частиною одинадцятою та дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
З огляду на положення частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV, законодавцем визначено дві обов'язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме:
1) особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;
2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як вказано у частині другій статті 24 Закону № 1058-IV, даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.
Той факт, що за спірний період роботодавець не сплачував страхові внески не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача вказаного періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, позивач фактично позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за вказаний період, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків в частині періода роботи позивача у ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС», а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при визначенні права позивача на пенсію цього періоду роботи.
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи у ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС».
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та надані суду докази у їх сукупності, суд, в межах предмету позову, приходить до висновку, що за умови надання позивачем до пенсійного органу трудової книжки НОМЕР_2 від 04.08.1986, яка містить всю необхідну інформацію та підтверджує факт роботи позивача за не зарахований період, а також і з урахуванням повноважень пенсійного органу щодо надання допомоги особам у одержанні відсутніх для призначення пенсії документів, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області безпідставно не включено до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.01.1992р - 13.01.1992р. - начальник будівельної дільниці виробничо- будівельного кооперативу «Прост» Крайня Північ, Ямало-Ненецькийавтономний округ, м. Надим, Тюменська область та не зараховано позивачу періоди роботи з 16.10.1998р. по 31.12.1998 р. та з 28.11.2001 по 07.05.2004р. на посаді перший заступник голови ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС».
Враховуючи зміст позовних вимог, суд вваж, що належним та ефективним захистом порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності позивача та зобов'язання зарахувати до стажу періоди роботи з 01.01.1992р - 13.01.1992р. - начальник будівельної дільниці виробничо- будівельного кооперативу «Прост» Крайня Північ, Ямало-Ненецькийавтономний округ, м. Надим, Тюменська область та не зараховано позивачу періоди роботи з 16.10.1998р. по 31.12.1998 р. та з 28.11.2001 по 07.05.2004р. на посаді перший заступник голови ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС», з урахуванням висновків суду.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання зарахувати стаж роботи з донарахованою заробітною платою 12 094, 73 грн. то суд зазначає, що відповідачем не приймалося рішення з даного питання, а тому вимога в цій частині є передчасною та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області підлягає сума 1 000 грн.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо проведення не повного розрахунку трудового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 без врахування періодів його роботи в районах Крайньої Півночі та у ВАТ Знам'янський “АГРОТЕХСЕРВІС”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 роботи з 01.01.1992р - 13.01.1992р. на посаді начальника будівельної дільниці виробничо- будівельного кооперативу «Прост» Крайня Північ, Ямало-Ненецькийавтономний округ, м. Надим, Тюменська область з урахуванням висновків суду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 з 16.10.1998р. по 31.12.1998 р. та з 28.11.2001 по 07.05.2004р. на посаді перший заступник голови ВАТ Знам'янський «АГРОТЕХСЕРВІС», з урахуванням висновків суду.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН