про відмову в забезпеченні позову
01 серпня 2024 року Київ № 320/35635/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана після пред'явлення позовної заяви, в якій просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови від 25.06.2024 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1 700 грн, винесену у виконавчому провадженні № 74301279 Головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Людмилою Іщенко.
В обґрунтуванні заяви про забезпечення позову зазначено, що позичу стало відомо про надіслання останньому вимоги (без дати), якою було зобов'язано позивача з'явитися 20.06.2024 на 10:00 за адресою виконання рішення суду для перевірки його виконання. Зазначено, що позивач не отримувала листа із вимогою, оскільки в період із 15.06.2024 до 23.06.2024 у межах власної відпустки перебувала в Республіці Польща в гостях у матері (оплата проїзду до Польщі здійснювалось за рахунок матері позивача).
На підставі акта державним виконавцем прийнято оскаржувану постанову від 25.06.2024 про накладення штрафу у розмірі 1 700 грн у виконавчому провадженні № 74301279. Позивач уважає, що виконавцем під час прийняття постанови не були взяті до уваги численні листи та повідомлення, що направлялись на адресу виконавчої служби щодо виконання рішення суду з приведення квартири до попереднього планування, відповідно до якого позивачу необхідно провести ремонтні роботи із відбудови (зведення) стін у квартирі. Загальна сума ремонтних робіт за локальними кошторисами складає 88 037 гривні. На даний час позивач офіційно працевлаштована на посаді менеджера ТОВ "Посуд - Текстиль БЦ" із заробітною платою 8 000 грн. Крім того, державним виконавцем винесено постанову про стягнення основної винагороди виконавця в розмірі 14 200 гривень, які позивач сплачує. На даний час, позивач поступово придбаває будівельні матеріали для проведення ремонтних робіт для виконання судового рішення та накопичує кошти для оплати виконавцям для проведення ремонтних робіт. Також від виконавця робіт отримано довідку, що через тимчасову відсутність працівників у ТОВ "Захід Ресурс Констракшн" через проведені мобілізаційні заходи, проведення ремонтних робіт відкладено до жовтня 2024 року. У зв'язку з скрутною фінансовою ситуацією, що вплинула на накопичення коштів для оплати майстрів та матеріалів, а також на неможливість, на даний час виконання робіт будівельною організацією через брак спеціалістів, вважає, що на сьогодні рішення суду не виконане із поважних причин, які протиправно не взяті до уваги виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови. У зв'язку з чим позивач просить зупинити стягнення на підставі оскаржуваної постанови.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Аналіз змісту зазначених норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог і бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд встановив, що позивачем не зазначено достатніх підстав, що б унеможливили захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
Відтак заявником не підтверджено існування очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, отже, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
Суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою.
Згідно з частиною п'ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини восьмої статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, яка подана в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Басай О.В.