ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"02" серпня 2024 р. Справа № 300/5890/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення,
ОСОБА_2 (надалі, також - представник позивача, Єрьоміна В.А.), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 29.07.2024 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.05.2022 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (надалі, також - Постанова №713);
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.05.2022 ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, виходячи з грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №300/5603/21 від 02.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з позовною заявою представник позивача подала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. У такій заяві ОСОБА_2 , обґрунтовуючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом, покликається на постанови Верховного Суду від 08.11.2022 в справі №420/2473/22, від 02.03.2023 в справі №600/870/22 та на введення в Україні воєнного стану, під час якого не допускається суворе застосування судами процесуальних строків.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас, Суд наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Зазначена позиція підтримана Верховним Судом і в постанові від 15.09.2023 у справі №1340/5990/18.
Також Верховний Суд в своїй постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 в ідентичних правовідносинах щодо відновлення права пенсіонера на виплату щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 гривень на підставі Постанови №713 сформував наступні висновки:
«...пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів вчинений саме такий її розрахунок чи розрахунок відповідних складових.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними».
Суд звертає увагу на те, що «...незастосування строків звернення до суду стосується лише позовних вимог стосовно невиплаченої пенсіонерові суми пенсії за наявності двох обов'язкових умов: ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; ці суми мають бути не виплачені саме з вини держави в особі пенсійного органу. Такий висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
При цьому, позивач не був обмежений у можливостях як своєчасного письмового звернення до пенсійного органу, так і самостійного виявлення невиплати спірної суми, наприклад шляхом доступу до особистого електронного кабінету на офіційному сайті Пенсійного фонду України».
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 08.05.2024 у справі №400/11403/23.
Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що представник позивача просить суд зобов'язати відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату пенсії з 01.05.2022 без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, виходячи з грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №300/5603/21 від 02.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначає, що пенсійний орган на виконання рішення суду від 02.02.2022 у справі №300/5603/21 здійснив 01.05.2022 перерахунок пенсії позивача на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, однак без урахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 в адміністративній справі №300/5603/21, яке набрало законної сили 07.03.2022, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.08.2021 за №9/1/3224 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з листом пенсійного органу від 17.05.2024 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 внаслідок перерахунку на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 в адміністративній справі №300/5603/21 збільшився більше ніж на 2000,00 грн., тому ОСОБА_1 втратив право на встановлення щомісячної доплати відповідно до Постанови №713.
Такий перерахунок на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 в адміністративній справі №300/5603/21 здійснено з травня 2022 року.
До суду із цим позовом позивач звернувся 22.07.2024, направивши поштовим зв'язком через уповноваженого представника позовну заяву.
Не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його звернення, оскільки вказаний документ свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Також не є беззаперечною поважною причиною пропуску строку звернення до суду в спірному випадку введення в Україні з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану.
Велика палата Верховного Суду в ухвалі від 18.11.2022 у справі №990/139/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Позивачем (його представником) не зазначено та не надано суду доказів наявності конкретних обставин, що становили перешкоду для своєчасного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із цим позовом (проживання на території, де ведуться бойові дії, залучення у відповідний період до безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України тощо).
Щодо покликання представника позивача на постанови Верховного Суду від 08.11.2022 в справі №420/2473/22, від 02.03.2023 в справі №600/870/22-а, суд зазначає, що в цих постановах судом не досліджувалося питання дотримання строків звернення до суду, передбачених статтею 122 КАС України.
Навіть якщо приймати до уваги доводи представника позивача в частині виникнення в останнього підстави звертатися до суду з 08.11.2022, після прийняття Верховним Судом постанови у справі №420/2473/22, в цьому випадку строк звернення до суду закінчився в травні 2023 року.
Отже, із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом за період з 01.05.2022 по 21.01.2024. Представником позивача не зазначено обставин та не надано доказів, що об'єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду в строк встановлений КАС України. Наведені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини, не є поважними.
Враховуючи наведене та з огляду на приписи статті 123, частини 6 статті 161 КАС України, наявні процесуальні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами та надання доказів наявності поважних причин пропуску такого строку.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статями 161, 169, 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними, наведені у заяві від 22.07.2024 про поновлення пропущеного строку звернення до суду, причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині позовних вимог за період з 01.05.2022 по 21.01.2024.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом:
- подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, відмінних від тих, які наведенні у заяві від 22.07.2024 про поновлення пропущеного строку звернення до суду, разом з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію з 01.05.2022 по 21.01.2024 без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", виходячи з грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №300/5603/21 від 02.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
У разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.
Роз'яснити, що в разі бездіяльності щодо усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.