ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" липня 2024 р. справа № 300/5088/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Триторіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення штрафу
Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком Валентином Юрійовичем постанову ВП № 75015368 від 18.06.2024 про накладення штрафу на територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області у розмірі 5100 грн.
Позовні вимоги мотивовані винесення протиправної постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком Валентином Юрійовичем постанову ВП № 75015368 від 18.06.2024 про накладення штрафу на територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області у розмірі 5100 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного провадження з урахуванням особливостей ст.. 287 КАС України та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження в даній адміністративній справі відповідач одержав 03.07.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа .
Однак, у встановлений судом строк відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з урахуванням особливостей ст.. 287 КАС України (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.
На виконанні у територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (далі - ТУ ССО) перебуває постанова Верховного Суду у справі №300/4869/22, якою було зобов'язано ТУ ССО нарахувати й виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час в розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 9 березня 2022 року до 15 липня 2022 року.
З метою виконання судового рішення ТУ ССО здійснено розрахунок потреби в коштах та 19.01.2024 за вих.№40.07-21/ССО надіслало лист до центрального органу управління Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду по КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» за КЕКВ 2800 в сумі - 6499,00 грн.
На теперішній час кошторисні призначення для виконання рішення суду у справі №300/4869/22 ТУ ССО від центрального органу управління Служби не отримало. У зв'язку із відкриттям 16.05.2024 виконавчого провадження №75015368 до головного державного виконавця Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено лист про надання інформації щодо виконання судового рішення у справі №300/4869/22 від 21.05.2024 №40.06-179.
18.06.2024 до ТУ ССО через систему «Електронний суд» надійшла постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича ВП № 75015368 від 18.06.2024 про накладення штрафу на територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області у розмірі 5100 грн.
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Положеннями статті 1291 Конституції України та зокрема статей 14 та 370 КАС України закріплено принцип обов'язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апарату судів та працівників органів і установ системи правосуддя» встановлено обсяги видатків на забезпечення виконання рішень судів на користь суддів, працівників органів та установи системи правосуддя.
Згідно ст.ст.23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
За приписами ст.51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Статтею 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Рішення про утворення територіальних підрозділів Служби судової охорони приймається Головою Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом другим частини третьої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони здійснює Державна судова адміністрація України.
Відповідно до підпункту 20 пункту 19 Положення про Службу судової охорони затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року №1051/0/15- 19 (із змінами) Голова Служби судової охорони приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Служба.
Враховуючи вищанаведене, розпорядником бюджетних коштів другого рівня є центральний орган управління Служби судової охорони, а ТУ ССО у Івано-Франківській області є розпорядником бюджетних коштів третього рівня.
Згідно, до листа Міністерства фінансів України від 08.12.2023 р. за вих. № 08020- 01-3/34132 у Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» з метою виконання рішень судів стосовно всіх працівників системи правосуддя, передбачено призначення в обсязі 10,0 млн. гривень.
В рамках зазначеної програми ТУ ССО 11.01.2024 р. в Головному управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області відкрито рахунок за КПКВК 0501150 «Загальний фонд».
Згідно із затвердженим Планом асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2024 рік ТУ ССО за вищевказаною бюджетною програмою виділено 1 112 059,00 грн. Станом на 18.06.2024 (день винесення постанови про накладення штрафу) надходження відповідних асигнувань не було.
Центральний орган управління Служби судової охорони у 2024 звертався до головного розпорядника коштів - Державної судової адміністрації України щодо виділення додаткових асигнувань, однак листом Державної судової адміністрації України №11-12690/24 від 14.06.2024 було відмовлено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ТУ ССО вжило всі необхідні та визначені законодавством дії для повного виконання вказаного рішення суду і подальше виділення бюджетних коштів на фінансування не залежить від ТУ ССО.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком Валентином Юрійовичем постанову ВП № 75015368 від 18.06.2024 про накладення штрафу на територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області у розмірі 5100 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.