02 серпня 2024 року Справа № 280/6373/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1
про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення № 136 про відмову в перетині державного кордону України від 05.01.2024 року, ОСОБА_1 , видане Державною прикордонною службою України 6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в/ч НОМЕР_1 ;
-стягнути з Державної прикордонної служби України НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в/ч НОМЕР_1 (код ЄДРІЮУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) матеріальну шкоду 26 833.76 грн та моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Ухвалою судді від 15.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Представником ІНФОРМАЦІЯ_1 30.07.2024 подано клопотання про залишення позовної заяви без руху, яке обґрунтовано тим, що частиною третьою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль» встановлено, що особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Повідомляє, що оскаржуване рішення про відмову в перетинанні державного кордону №136 було винесене уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України 05.01.2024 Таким чином, крайнім днем звернення до суду було 04.02.2024, однак даний позов було подано представником позивача лише 07.07.2024. Крім того, зазначає про Невідповідність позовної заяви іншим вимогам статті 160 КАС України, а саме що позивач в позовній заяві не зазначив: - вірну назву юридичної особи Відповідача згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб; - відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, - РНОКПП позивача; - поштовий індексу представника позивача; адреси електронної пошти позивача та його представника. Крім того, вважає що позовна заява не відповідача ч. 3 статті 161 КАС України, оскільки по сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Суд, дослідивши письмові докази та розглянувши клопотання представника відповідача дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, з огляду на таке.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Так, за правилами частини шостої статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Таким чином, у спорах, пов'язаних з відмовою у перетинанні державного кордону, законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня прийняття відповідного рішення прикордонним органом.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2024 позивач отримав примірник оскаржуваного рішення. До суду з даним позовом позивач звернувся лише 04.07.2024 (згідно поштового штампу), тобто з пропуском строку, встановленого частиною третьою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», що є спеціальною нормою у розумінні частини третьої статті 122 КАС України.
Крім того, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, РНОКПП, поштовий індекс та адреса електронної пошти представника позивача.
Щодо зазначення адреси електронної пошти позивача, суд звертає увагу представника відповідача, що позовна заява містить відомості, що у позивача відсутня електронної пошти.
Щодо зазначення назви відповідача згідно коду ЄДРПОУ, суд зазначає наступне.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У ч. 4 ст. 46 КАС України вказано, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджене постановою КМУ від 11.02.2015 за № 103, який було доповнено згідно Постанови КМУ № 98 від 04.02.2016, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Частинами 1-3 статті 10 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що органи охорони державного кордону безпосередньо виконують поставлені перед Державною прикордонною службою України завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України.
Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів.
До складу прикордонного загону можуть входити прикордонні комендатури, відділи прикордонної служби, прикордонні застави, контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) відповідає визначенню суб'єкта владних повноважень та наділений відповідною владною управлінською функцією, при цьому наявність статусу юридичної особи не є обов'язковою ознакою відповідача в адміністративних справах, якщо ним виступає суб'єкт владних повноважень.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч зазначеному, позивач не надав документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, натомість позивач до позовної заяви додав посвідчення учасника бойових дій.
Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №364-VI (далі Закон України №364-VI) передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 № 3551-XII (далі Закон України № 3551-XII).
Відповідно до частини 2 статті 22 цього Закону ветерани війни та особи, на яких поширюється його дія, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Згідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України №364-VI у сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України № 3551-XII вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
У даному випадку, вимоги позивача не пов'язані із захистом його прав як учасника бойових дій, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року у справі №240/934/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20 та від 16 лютого 2022 року у справі №560/4971/21.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України №364-VI ставка судового збору за подання позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини 1 цієї правової норми передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання позову складає 1211,20 грн.
Отже, на виконання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, позивачу слід надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення строку, установленого частиною третьою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням поважних причин пропуску такого строку (один місяць), та вищезазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду: -документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати причини пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду та надати відповідні докази на їх підтвердження; уточненої позовної заяви (екз. для суду та всіх учасників справи) у якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, РНОКПП, поштового індексу та адреси електронної пошти представника позивача.
Керуючись статтями 122, 160-161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання даної ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
- заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху;
-уточненої позовної заяви (екз. для суду та всіх учасників справи) у якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, РНОКПП, поштового індексу та адреси електронної пошти представника позивача.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Н.В. Стрельнікова