02 серпня 2024 року Справа № 280/3485/23
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
представник позивачів - адвокат Коломоєць Ірина Василівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
до Запорізької міської ради,
третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Комунальне некомерційне підприємство "Міська лікарня № 10" Запорізької міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023, позов задоволено.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 13.02.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №280/3485/23 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Станом на розгляд даної заяви рішення не прийнято.
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2023 заяву позивачів про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2023 скасовано, та прийнято нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково:
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень:
- в іншій частині заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі залишено без задоволення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 29.04.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Запорізької міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі №280/3485/23.
Таким чином, рішення від 17.08.2023 та додаткове рішення від 30.08.2023, якими ОСОБА_1 присуджено витрати на професійну правничу допомогу та суму судового збору не набрали законної сили.
01.08.2024 від представника позивачів надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить суд:
- змінити порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023р. по справі № 280/3485/23 шляхом безспірного списання з рахунків Виконавчого комітету Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 206,) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
- змінити порядок виконання додаткового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023р. по справі № 280/3485/23 шляхом безспірного списання з рахунків Виконавчого комітету Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 206,) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000 грн (одинадцять тисяч) гривень 00 коп.
Розглянувши дану заяву судом встановлено наступне.
Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Враховуючи наведене, для зміни способу або порядку виконання рішення воно має набрати законної сили.
За приписами ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2023 та додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2023 знаходяться на розгляді у Верховному суді, вони не набрали законної сили, тому заява представника позивачів про зміну способу і порядку виконання судового рішення є очевидно безпідставною та необґрунтованою та підглягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 167, 378 КАС України, суд,
Заяву представника позивачів - адвоката Коломоєць Ірини Василівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення - повернути без розгляду.
Ухвала суду набрала законної сили 02 серпня 2024 року та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів, з дня її прийняття.
Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана суддею 02 серпня 2024 року.
Суддя Сацький Р.В.