31 липня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3806/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, якою просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу період роботи на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстер та щодо відмови мені у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення « ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 р. - 29.07.2021 р. на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстер Ужгородської дитячої школи мистецтв; з 30.07.2021 р. по сьогоднішній день на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстер комунального закладу «Ужгородської школи мистецтв « Ужгородської міської ради, що в загальному становить 35 рік 03 місяців 23 дні, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десять місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення « ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
10 червня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області надати суду до 22 липня 2024 року пенсійну справу ОСОБА_1 .
27 червня 2024 року відповідачем надано суду відмовні матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
1. Позиції сторін.
Позивач свої позовні вимоги аргументувала тим, що вона має право при виході на пенсію по віку на грошову допомогу в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень Закону України» Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки вона працювала з 01.09.1983 p.- 01.09.1984 p. на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстер Ужгородської вечірньої школи загальної музичної освіти; з 01.09.1984 p.- 01.09.1987 p. на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстер Ужгородської дитячої музичної школи №2; 01.09.1987 р.-29.07.2021 р. на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстер Ужгородської дитячої школи мистецтв; з 30.07.2021 р. по сьогоднішній день на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстер комунального закладу «Ужгородської школи мистецтв Ужгородської міської ради.
18 червня 2024 року відповідачем 1 до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.01.2024 та доданих до неї документів рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) від 15.01.2024 №071750011450 в позивачці відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю спеціального стаж роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Так, за результатами розгляду поданої заяви до спеціального стажу можливо зарахувати періоди роботи згідно наданої трудової книжки НОМЕР_2 від 01.09.1983 року: - з 01.09.1983 року по 31.08.1984 року; - з 01.09.1984 року по 31.08.1987 року; - з 01.09.1987 року по 31.12.1991 року, оскільки до спеціального страхового стажу відноситься період роботи лише на посаді викладача у загальноосвітньому навчальному закладі. Таким чином, стаж за вислугу років для призначення пенсії за вислугу років згідно пункту "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ОСОБА_1 становить 08 років 04 місяці, що є недостатнім для здійснення перерахунку. Враховуючи вищевикладене, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.01.2024 №071750011450, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту "е" частини першої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є законним та обґрунтованим. Звертають увагу суду, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розгляд заяви позивачки не здійснювало, а тому і прав позивачки на призначення пенсії не порушило, а лише листом повідомлено про відмову у здійсненні перерахунку пенсії. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позбавлено фактичних та юридичних підстав з приводу надання обґрунтованих пояснень щодо відмови у призначенні пенсії, оскільки ГУ ПФУ в Закарпатській області не здійснювало розгляд заяв.
Відповідачем 2 або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 10 червня 2024 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою № 8716 про призначення пенсії за віком, (а.с. 38-39).
15 січня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області рішенням № 071750011450 відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяв від 09 січня 2024 року щодо призначення одноразової грошової допомоги, як працівнику освіти, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень Закону України» Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (а.с. 17).
В рішення зазначено, що Переліком типів позашкільних навчальних закладів, затверджених постановою КМУ від 06.05.2001 року № 433 передбачені початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші). Згідно з Переліком, право на пенсію за вислугу років у цих школах мають, зокрема, художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада викладача в позашкільних закладах освіти Переліком не передбачена. При цьому, Переліком закладів, організацій і посад, робота у яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року № 1397 було передбачено посаду викладача у музичній школі яка відносилась до навчальних закладів та дитячих установ. Відтак, до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги можливо врахувати період роботи відповідно до наданої трудової книжки НОМЕР_2 від 01.09.1983 р: з 01.09.1983 по 31.08.1984 на посаді викладача фортепіано, концертмейстера в Ужгородській вечірній школі загальної музичної освіти; з 01.09.1984 по 31.08.1987 на посаді викладача фортепіано, концертмейстера в ДМШ №2; з 01.09.1987 по 31.12.1991 на посаді викладача фортепіано, концертмейстера в школі мистецтв. Враховуючи вищезазначене стаж роботи за вислугою років, як працівника освіти складає 8 років 4 місяців. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку.
Не погодившись із рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернулася до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 4 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
У системі позашкільної освіти можуть здобуватися часткові кваліфікації нульового - третього рівнів Національної рамки кваліфікацій.
У відповідності до статті 10 часини 1 Закону України «Про освіту» №2145-VIII, невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Отже освіта, у тому числі позашкільна освіта є складовою системи освіти.
Статтею 12 Закону України «Про позашкільну освіту» №1841-III (далі - Закон №1841-III) передбачено, що заклади позашкільної освіти можуть бути комплексними, профільними та спеціалізованими.
Комплексні заклади позашкільної освіти організовують роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До комплексних закладів позашкільної освіти належать палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості.
Профільні заклади позашкільної освіти організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних закладів позашкільної освіти належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази.
Відповідно до статті 21 Закону №1841-III, право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади викладачів всіх спеціальностей належать до категорії педагогічних працівників.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначений порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до положень розділу 1 Освіта Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909, до такої роботи відносять, зокрема викладачі у музичній школі.
Отже, підзаконним нормативно-правовим актом визначено зарахування до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, а саме, стаж викладача у музичній школі.
Суд встановив, що у позивача наявний необхідний стаж у розумінні статті 55 пункту «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» (більше 30 років).
Аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Водночас, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 30 січня 2019 року у справі №876/5312/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником цього позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні статті 55 пункту «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.
Згідно з положеннями статті 62 Закону №1788- XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що на підтвердження наявного трудового стажу, в тому числі спеціального страхового стажу є трудова книжка позивачки НОМЕР_3 від 01 вересня 1983 року, (а.с. 40-41).
Згідно записів даної трудової книжки встановлено, що позивач з 01 вересня 1983 року по теперішній час працює викладачем по класу фортепіано та концертмейстером.
Окрім того, відповідачем 2 не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити спірний стаж.
Таким чином, суд резюмує, що позивачка має необхідний спеціальний стаж роботи (більше 30 років), посада позивача відноситься до посад педагогічних працівників, відтак наявні підстави для виплати грошової допомоги позивачу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16 січня 2024 року № 071750011450 щодо відмови позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню та з метою ефективного та належного способу захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням спеціального стажу на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстера з 01 січня 1992 року.
Позовна вимога в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не підлягає задоволенню, оскільки автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатила судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 05 червня 2024 року № 11, (а.с. 8).
Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог .
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16 січня 2024 року № 071750011450 щодо відмови позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десять місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням ОСОБА_1 спеціального стажу на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстера з 01 січня 1992 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 211,00 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 00 коп.).
5. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31 липня 2024 року.
СуддяТ.В.Скраль