Справа № 761/11392/24
Провадження № 2/761/6461/2024
30 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Мальцева Д.О.,
при секретарі: Панчоха Д.А,
за участі:
представник позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У своїй позовній заяві позивач просить суд: визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_2 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, Україна померла мати позивача ОСОБА_3 . Позивач вказує, що він пропустив строк звернення до нотаріальної контори із поважних причин, а саме: тому що перебував та досі перебуває у лавах Збройних сил України на військовій службі. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 матеріали позовної заяви було передано для розгляду судді Мальцеву Д.О.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
15.05.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив.
03.06.2024 на адресу суду на виконання судового запиту від 15.05.2024 від Першої Київської державної нотаріальної контори надійшла завірена належним чином копія спадкової справи №1361/2023.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.06.2024 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином, у відзиві просив справу розглядати без його участі та поклався на розсуд суду.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, місце та час судового розгляду була повідомлена належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , про що складено актовий запис № 426 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 20.10.2021р. Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Факт родинних відносин підтверджується:
-свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.11.1982 року, виданим Міськвідділом ЗАГС Новоград-Волинський Житомирської обл., про що зроблено відповідний запис № 743;
-паспортом ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 від 27.07.1999 року;
-довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_5 .
Після смерті матері позивача відкрилася спадщина, яка складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Позивач є спадкоємцем першої черги, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину від 20.05.2014 року № 15-517 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.05.2014 року № 21885043.
Позивач, ОСОБА_2 , на даний час є військовослужбовцем (солдатом) та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 з 26 березня 2022 року, що підтверджується копіями довідки форми № 5 додаток 24 від 07.02.2024 року № 490, посвідчення учасника бойових дій від 25.08.2023 року, довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України від 07.02.2024 року № 2618, витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 69 від 26.03.2022 року та військового квитка від 20.10.2003 року серії НОМЕР_5 .
Відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
В подальшому, відповідно до наступних Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» було продовжено строк дії воєнного стану в Україні - до теперішнього часу.
Також, 08 листопада 2023 року позивач звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори відмовила у видачі свідоцтва у зв'язку з тим, що шестимісячний строк для прийняття спадщини було пропущено, що підтверджується копіями постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.11.2023 року та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи за № 1361/2023 від 08.11.2023 року № 74655941.
Так, позивач є спадкоємцем за законом, та не відмовляється від прийняття спадщини.
Згідно із нормами глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Як встановлено судом, позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , у встановлений законом шестимісячний строк, оскільки перебував та досі перебуває у лавах Збройних сил України на військовій службі, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.
При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.
Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається з позовної заяви, позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме: позивач перебував та досі перебуває у лавах Збройних сил України на військовій службі.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
На підставі ст. ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити у повному обсязі.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, Україна, терміном в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ;
Київська міська рада - адреса місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141;
Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) - адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д, код ЄДРПОУ 43315602.
Суддя: