Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9285/24
26 липня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024100070000459 від 04.03.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , студента 3-го курсу Університету економіки та права «КРОК», офіційно не працевлаштованого, неодруженого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 286 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на необґрунтованість клопотання та недоведеність ризиків, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100070000459, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.03.2024 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вулиці Велика Кільцева дорога зі сторони проспекту Литовського в бік вулиці Міської в місті Києві та поступово наближався в крайній лівій смузі з трьох наявних до регульованого світлофорним об?єктом перехрестя із вулицею Газопровідною, де мав намір виконати маневр розвороту ліворуч.
В цей час, порушуючи вимоги п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України, зі швидкістю приблизно 163,57-174,83 км/год. там же в середній смузі зустрічного для ОСОБА_5 напрямку рухався технічно справний мотоцикл «Hyosung GT 650», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , що виїжджав на перехрестя на зелений сигнал світлофора.
ОСОБА_5 , продовжуючи свій рух, виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофору та розпочав виконувати маневр розвороту ліворуч, однак перед цим не переконався, що його дії не створять небезпеки та перешкод іншим учасникам руху, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3(б) та 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме:
- п.1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п.2.3(б): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_5 виразились в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем, рухаючись по вищезазначеній проїзній частині перехрестя, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед виконанням маневру розвороту ліворуч не переконався, що цей його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та не надав дорогу мотоциклу, який рухався в зустрічному напрямку. В результаті чого, виконуючи маневр розвороту, ОСОБА_5 допустив зіткнення із мотоциклом «Hyosung GT 650», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 .
Місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди - частина перехрестя вулиць Газопровідної та Великої Кільцевої дороги, по напрямку руху транспортних засобів зі сторони вулиці Міської в бік проспекту Литовського, що територіально відноситься до Подільського району міста Києва.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №042-761-2024 від 13.05.2024 внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав наступні тілесні ушкодження:
а) відкрита травма правої гомілки: уламкові переломи великогомілкової кістки в середній третині діафізу та малогомілкової кістки в дистальній (нижній) третині діафізу зі зміщенням уламків, рвані рани по передній поверхні гомілки в верхній та середній третині;
б) рвана рана правого колінного суглобу;
в) множинні садна лівого ліктьового суглобу, лівого плеча в верхній третині, лівої надлопаткової ділянки, зовнішньої поверхні правого стегна в нижній третині, обох колінних суглобів.
Тілесне ушкодження, зазначене в п. а) відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
Порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
24.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_7 тяжке тілесне ушкодження.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною третьою статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та які не викликають обґрунтованих сумнівів у цьому.
Так, із наданих стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення.
Про обґрунтованість вказаної підозри свідчать, зокрема, наступні матеріали досудового розслідування: рапорт поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №4 полку №1 УПП у м. Києві ОСОБА_8 від 03.03.2024; протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.03.2024; схема пригоди від 03.03.2024; постанови про визнання предметів речовими доказами та долучення їх до кримінального провадження від 04.03.2024; протокол огляду відеозапису від 05.03.2024; постанова про залучення потерпілого до кримінального провадження від 04.03.2024; постанова про залучення законного представника 04.03.2024; постанова про залучення спеціаліста у кримінальному провадженні від 11.04.2024; протокол допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 від 11.04.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 14.03.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 17.04.2024; протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_11 від 03.05.2024; висновок експерта №042-761-2024 від 13.05.2024; висновок експерта №СЕ-19/111-24/40439-ІТ від 19.07.2024; постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 24.07.2024; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 24.07.2024; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 24.07.2024.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на приведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, санкцією ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання за вчинення цього кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Таким чином, з огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі доведення його винуватості у вчиненні такого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Разом із цим, з огляду на встановлені в ході розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні є недоведеним.
У зв'язку з наведеним, з огляду на встановлені вище обставини, які знайшли своє підтвердження в ході розгляду даного клопотання, слідчий суддя вважає необґрунтованими наведені стороною захисту доводи щодо необґрунтованості підозри, недостатності доказів в її обґрунтування та відсутності вищенаведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Водночас, з'ясовуючи наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчим суддею враховується, що відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, він є громадянином України, навчається на третьому курсі Університету економіки та права «КРОК», офіційно не працевлаштований, неодружений.
Раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, зареєстрований та фактично проживає разом із матір'ю за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, врахувавши зазначені вище обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також приймаючи до уваги те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, про застосування якого подано клопотання, а саме запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На думку слідчого судді, вказаний запобіжний захід є достатнім на даному етапі досудового розслідування та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та своєчасне проведення основних слідчих дій у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Обов'язки покладаються на підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.09.2024 включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 179, 193, 194, 196, 202, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024100070000459 від 04.03.2024 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Підозрюваному ОСОБА_5 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 24.09.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого слідчого, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1