Справа № 757/38387/23-ц
Категорія 36
(ЗАОЧНЕ)
17 червня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У серпні 2023 року ПрАТ «СК «АРКС» звернулося до Печерського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з нього на свою користь в порядку суброгації суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, у розмірі 31 897,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.09.2022 між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №64076а2кп, за яким застраховано автомобіль марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 . 15.09.2022 о 20 год. 47 хв. в м. Києві по вул. Набережне шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.ДТП сталось внаслідок порушення п.п.2.3 б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України відповідачем, що встановлено судовим рішенням. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була. 15.09.2022 власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, оскільки вказана подія є страховим випадком. Особі, якій належить пошкоджений транспортний засіб, відшкодовано заподіяні збитки у розмірі 31 897,21 грн., встановленому розрахунком страхового відшкодування.Із урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2023 справу передано на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2023 головуючим суддею по справі визначено Рибалку Ю.В.
Ухвалою суду від 27.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
На підставі розпорядження керівника апарату Подільського районного суду міста Києва від 19.01.2024 призначено повторний автоматизований розподіл зазначеної справи, оскільки згідно з наказом №4/02-02 від 11.01.2024 суддю Рибалк Ю.В. відраховано зі штату Подільського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.
Ухвалою суду від 06.02.2024 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У встановлений судом строк відповідач без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечуючи щодо ухвалення судом заочного рішення у справі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, жодних заяв та клопотань до суду не подав.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з огляду на положення ст. 281 ЦПК України, згідно з якою якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
При вирішені питання щодо розгляду справи в заочному порядку суд виходив з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи згідно з ст. 79 ЦПК України.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України.
Судом встановлено, що 13.09.2022 між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №64076а2кп, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобам «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 .
15.09.2022 о 20 год. 47 хв. в м. Києві по вул. Набережне шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .
Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення п.п.2.3 б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Lexus», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
Зазначені обставини та вина відповідача підтверджена постановою Печерського районного суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №757/25396/22-п, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення.
Постанова суду не оскаржувалася та набрала законної сили.
У відповідності до ст. 82 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню.
На момент вчинення ДТП у відповідача був відсутній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 82 Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди.
15.09.2022 власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, оскільки вказана подія є страховим випадком.
Актом огляду транспортного засобу від 23.09.2022 зафіксовано назву деталей та опис пошкоджень автомобіля марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 .
З даних ремонтної калькуляції системи AUDATEX №1.003.22.0 від 03.10.2022 вбачається, що вартість ремонту автомобіля «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 39 871,51 грн.
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування визначено суму збитку в розмірі 31 897,21 грн.
06.10.2022 ПрАТ «СК «АРКС» на основі договору та розрахунку страхового відшкодування складено страховий акт №ARX3375224, яким вказаний випадок визнано страховою подією та визначено суму страхового відшкодування у розмірі 30 745,69 грн., без урахування суми не сплаченого страхового платежу (31 897,21 грн. - 1 151,52 грн. = 30 745,69 грн.), що підлягає до виплати ОСОБА_2 на відповідний банківський рахунок.
В поданій заяві до суду позивач зазначив, що сплатив потерпілій особі ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №64076а2кп від 13.09.2022 у розмірі 31 897,21 грн. на підставі страхового акту №ARX3375224.
Разом із цим, матеріалами справи вказана обставина не підтверджується.
Так, відповідно до платіжного доручення №920313 від 07.10.2022 ПрАТ «СК «АРКС» здійснило страхове відшкодування ОСОБА_2 на відповідний його рахунок в банку в розмірі 30 745,69 грн.
Враховуючи наведене, суд приймає до уваги саме такий розмір відшкодування заподіяння шкоди, як вірно визначений та підтверджений належними доказами.
Таким чином, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору про добровільне страхування, ПрАТ «СК «АРКС» набуло право вимоги до винуватця ДТП ОСОБА_1 у розмірі 30 745,69 грн.
Враховуючи те, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №64076а2кп від 13.09.2022, до даних правовідносин застосовуються вимоги Закону України «Про страхування».
Правовідносини між сторонами врегульовані також положеннями глави 67 ЦК України.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. До збитків відносяться витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України та пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується ; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Із роз'яснень, викладених у п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» вбачається, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування».
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, у межах виплаченого відшкодування переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи.
Також, у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні (кредитора), тому, з урахуванням статті 515 ЦК України, суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Таким чином, відповідно до вказаних норм законодавства від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.
Зважаючи на ту обставину, що позивач (страхова компанія), виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки, то спірні правовідносини між сторонами у справі регулюються саме положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Виконання страховиком обов'язку з виплати страхового відшкодування страхувальнику відповідно до умов договору добровільного страхування породжує у позивача право вимоги сплачених коштів із заподіювача шкоди у порядку суброгації (постанова ВС у справі № 752/9026/16-ц від 06.02.2019).
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-2878цс15, за змістом статті 1194 ЦК України в системному зв'язку зі статтею 993 цього Кодексу та ст. 27 Закону України «Про страхування», можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Оскільки у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними нормами цивільного законодавства України, суд дійшов висновку щодо правомірності звернення позивача з вимогою про стягнення в порядку суброгації з відповідача ОСОБА_1 на його користь суми страхового відшкодування.
Із урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову - в межах фактичної виплати позивачем страхового відшкодування потерпілій особі, яка є документально підтвердженою, а саме у розмірі 30 745,69 грн.
Решта позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ПрАТ «СК «АРКС» задоволено на 96,38 % (30 745,69 грн. х 100: 31 897,21 грн.), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2587,38 грн. (2 684,00 грн. х 96,38 % / 100%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 12, 13, 76- 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суму страхового відшкодування у розмірі 30745 (тридцять тисяч сімсот сорок п'ять) гривень 69 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судовий збір у розмірі 2587,38 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін по справі:
- позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912;
- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрованемісце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 24.06.2024.
Суддя Олена КОВБАСЮК