30 вересня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6309/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі суді Прасова О.О., при секретарі Жучковій Н.С., розглянувши у порядку відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Прокурора Святошинського району м. Києва діючого в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва
до: Приватного підприємства «Полі-про», м. Запоріжжя
про: стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Прокурора Святошинського району м. Києва (далі за текстом - прокурор) діючого в інтересах держави, в особі Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі за текстом - УПФУ в Святошинському районі) до приватного підприємства «Полі-про» (далі за текстом - ПП «Полі-про»), у якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ в Святошинському районі заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 12471 грн. 46 коп.
В обґрунтування позову прокурор зазначає, що проведеною прокуратурою Святошинського району м. Києва перевіркою встановлена наявність у відповідача заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 12471 грн. 46 коп. Органом Пенсійного фонду, як вказує прокурор, приймалися заходи щодо зобов'язання відповідача сплатити зазначену заборгованість, а саме ПП «Полі-про» була направлена вимога від 07.05.2009. Проте зазначену вимогу відповідач залишив без уваги. Заборгованість не сплатив. Прокурор також посилається на вимоги п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Прокурор у судове засідання не прибув, надавши натомість заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про час, місце та дату судового засідання позивач був повідомлений належним чином.
У судове засідання представник відповідача не з'явився. Про час, місце та дату судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Письмових заперечень на спростування викладеного у адміністративному позові з боку відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «Полі-Про» (ідентифікаційний код 23796409) зареєстроване 14.08.1996 Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, к. 425, про що свідчать наявні в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідка АА № 156334 Головного управління статистики у м. Києві.
Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в Святошинському районі як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтями 14 та 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 (далі - за текстом Закон № 1058) встановлено, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до пункту 2 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.
Відповідно до п. 6 ст. 19 Закону № 1058, страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій працездатності. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Частиною 2 ст. 20 Закону № 1058 встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідачем по справі самостійно визначені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками, які подавалися ПП «Полі-про» до УПФУ в Святошинському районі.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема картки особового рахунку страхувальника, за відповідачем обліковується заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 12471 грн. 46 коп.
07 травня 2009 року УПФУ в Святошинському районі була сформована вимога № Ю-600, якою відповідача було зобов'язано сплатити суму заборгованості по страховим внескам. Зазначена вимога була отримана відповідачем про що свідчить копія поштового повідомлення № 02962007.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Доказів щодо сплати суми заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та суми фінансових санкцій з боку відповідача суду не надавалися.
Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено що, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про стягнення з Приватного підприємства «Полі-про» на користь УПФУ в Святошинському районі м. Києва суми недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд
Адміністративний позов Прокурора Святошинського району м. Києва діючого в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до приватного підприємства «Полі-про» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Полі-про» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, к. 425, ідентифікаційний код 23796409) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (03148, м. Київ-148, вул. Корольова, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 22869431, роз. рахунок 256053012612, в Головному управлінні Ощадбанку, МФО 322669) суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 12471 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят одну) гривню 46 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя (підпис) О.О. Прасов