25 жовтня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6237/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Янюк О.С.
при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.
за участю представників:
позивача - Чулого І.С. (довіреність від 27.04.2009 №20-568);
відповідача-1 - Прокоф'єва С.А. (довіреність від 12.10.2010 №07-01-14-23/5978);
відповідача-2 - не з'явився;
третьої особи - Крошки В.В. (довіреність від 29.09.2010 №б/н)
прокуратури - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя
до Запорізької митниці
до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області
третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
за участю прокуратури Запорізької області
про визнання протиправними рішення та стягнення коштів
У серпні 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду на новий розгляд надійшла справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - позивач) до Запорізької митниці (далі - відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області (далі - відповідач 2), Спеціалізованої державної податкової інспекції у Запорізькій області, у якому просить:
визнати протиправними дій відповідача 1 відносно відмови в поверненні надмірно сплачених коштів до бюджету;
зобов'язати відповідача 1 прийняти зміни до ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449 та від 05.06.2007 №112030000/7/017978 шляхом подання нових митних декларацій;
зобов'язати відповідача 1 здійснити митне оформлення носіїв інформації відповідно до вартості, заявленій у рахунках-проформах від 17.04.2007 №17.04.2007 та від 22.05.2007 №2355002;
стягнути з Державного бюджету України з розрахункового рахунку відповідача 2 надмірно зараховані кошти у розмірі 3 981 623,47грн та зарахувати зазначені кошти на користь позивача.
06.09.2010 позивач надав суду пояснення та уточнені позовні вимоги, зокрема просить:
визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 1 відносно відмови в поверненні надмірно сплачених митних платежів за ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449 та від 05.06.2007 №112030000/7/017978;
стягнути з Державного бюджету України суму надмірно сплачених до бюджету митних платежів по ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449 та від 05.06.2007 №112030000/7/017978 у розмірі 826 579,76грн.
У зв'язку зі зміною позовних вимог до участі у справі залучена третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі.
На підставі ст.ст.36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) у розгляд вказаної справи в інтересах держави вступив прокурор Запорізької області (далі-прокурор).
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові та у наданих суду поясненнях від 07.09.2010. Зокрема вказує, що при поставці товару в травні-червні 2007 року носіїв інформації, що містили інжиніринг позивач прийняв від фірми "Kuttner mbН & Со.КG" рахунки-фактури від 17.04.2007 № 2007-029 JO та від 22.05.2007 № 2007-033 JO. Пояснює, що для оформлення вантажу по контракту оформлені ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449 та від 05.06.2007 №112030000/7/017978 та митна вартість при декларуванні товару визначені декларантом помилково на підставі рахунків-фактур, які визначали вартість інжинірингу. Про допущену помилку позивач поінформований листом "Kuttner mbН & Со.КG" від 26.07.2007, у якому контрагент повідомив, що під час виконання транспортного оформлення сталася помилка в момент відправки документів, а саме, направлені рахунки-фактури 17.04.2007 № 2007-029 JO на 1 717 500,00 євро та від 22.05.2007 № 2007-033 JO на 1 758 720,00євро замість рахунків-проформ №23550 01 та №23550 02, у яких зазначена правильна вартість носіїв інформації - 600 євро Вважає, що допущена не з вини позивача помилка є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, у задоволенні якої було відмовлено. При цьому зауважує, що органом, який повертає надмірно сплачені до бюджету кошти є державне казначейство. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.
Представник відповідача-2 проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмовому запереченні від 06.09.2010. Зазначає, що митницею за заявою позивача оформлені ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449 та від 05.06.2007 №112030000/7/017978, митна вартість товарів у яких підтверджена відповідними документами. Крім того пояснює, що позивачу було відомо про вартість інжинирінгу, проте до митного органу надані документи, що підтверджують вартість товару, які указані в інвойсах. Просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вказує, що дії відповідача-1 є правомірними, а позиція щодо відсутності підстав для повернення надмірно сплачених митних платежів відповідає приписам чинного законодавства.
Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, проте надіслав суду пояснення від 20.09.2010 №14/17/355-8208, у яких зазначає, що повернення з Державного бюджету помилково або надмірно зарахованих митних платежів здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновку митного органу. Оскільки такий висновок відсутній, відсутні і підстави для перерахування коштів. У наданих суду пояснення просить розглянути справу без участі представника.
Представник третьої особи проти позову заперечив на підставах, викладених у поясненнях від 06.09.2010.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представники сторін та третьої особи проти розгляду справи по суті без участі прокурора не заперечили.
На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судом установлені наступні обставини.
08.12.2006 між фірмою "Kuttner mbН & Со.КG" та позивачем укладений контракт купівлі-продажу № ВП.1323.37515.06.64И (далі - контракт) на поставку обладнання з вдування пиловугільного палива та на виконання робіт з проектування (п.п.1.1, 1.2 контракту).
Відповідно до п. 5.1.1 контракту 15% ціни контракту (3 251 250 євро) повинні бути сплачені у вигляді авансу за інжиніринг на протязі 10 днів після отримання Сертифікату цінової експертизи державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, отриманого на підставі калькуляції витрат з проектування, наданої фірмою "Kuttner mbН & Со.КG", та після передачі ВАТ "Запоріжсталь" банківської гарантії.
Платіжним дорученням від 01.02.2007 позивач перерахував фірмі "Kuttner mbН & Со.КG" кошти у сумі 22 470 979,95 грн.та 01.02.2007 ВАТ "Запоріжсталь" було виписано податкову накладну № 4 на суму 26 965 175,94грн., у т.ч. ПДВ 4 494 195,99грн., яка була включена до реєстру виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань підприємства у декларації по ПДВ за лютий 2007 року. У квітні 2007 року вказана податкова накладна була включена до реєстру отриманих податкових накладних та складу податкового кредиту.
Виконання послуг інжинірингу на суму 3 057 150 євро підтверджується актами прийому виконаного інжинірингу від 17.04.2007 №1, від 23.05.2007 №2, від 26.06.2007 №3, від 25.07.2007 №4, від 27.09.2007 №5.
На виконання п.3.3 контракту проектна документація була поставлена позивачу, при цьому у інвойсі від 17.04.2007 № 2007-029 JO та від 22.05.2007 №2007-033 JO указані суми, відповідно, 1 717 500 євро та 412 200 євро, всього 1 758 720 євро.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем подані митні декларації від 14.05.2007 №112030000/7/015449 та 05.06.2007 №112030000/7/017978, при цьому вартість товару позивач визначав на підставі інвойсів від 17.04.2007 № 2007-029 JO та від 22.05.2007 №2007-033 JO, які надані контрагентом.
Після митного оформлення товару позивач сплатив ПДВ шляхом виписки та надання податкових векселів АА082652 на суму 2 475 591,31грн. та АА 0828288 на суму 588 518,96грн. Указані векселі включені до складу податкових зобов'язань з ПДВ та відображені у декларації за травень 2007 року.
Листом від 26.07.2007 фірма "Kuttner mbН & Со.КG" повідомила позивача про те що під час виконання поставки по вантажному транспорту для першої частини інжинірингу, транспортний агент допустив помилку під час відправки документації, а саме замість проформи-рахунку від 17.04.2007 №23550 01 на 600,00євро, транспортний агент надав комерційний інвойс від 17.04.2007 №2007-029 JO, який підтверджує надання послуг та передачі робіт з проектування і специфікацій на суму 1 717 500 євро. Інвойс від 17.04.2007 № 2007-029 JO був використаний як базовий для оцінки поставленого інжинірингу як об'єкту купівлі-продажу. Аналогічну помилку було допущено також і в травні 2007 року під час відвантаження другої частини інжинірингу на суму 412 200 євро по інвойсу від 22.05.2007 №2007-033 JO, при цьому правильною є проформа-рахунок 23 550 02.
При цьому, вартість відправленого інжинірингу за укладеним контрактом № ВП. 1323.37515.06.64И за копію на твердому носії складає 500 євро, а за електронну копію - 100 євро, що підтверджено додатковою угодою від 16.04.2007.
01.11.2007 ВАТ "Запоріжсталь" звернулось до Запорізької митниці з проханням надати висновок про повернення надмірно сплачених сум за ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449 та від 05.06.2007 №112030000/7/017978, мотивуючи це неправильною митною вартістю товару, оскільки позивач задекларував вартість послуг інжинірингу, які декларуванню не підлягають та зазначив, що декларуванню підлягають саме вартість носіїв, яка визначена в рахунках-проформах №23550 01, №23550 02 і складає по 600євро.
Листом від 30.11.2007 № 07-02-09-24/6972 «Щодо надання роз'яснень» відповідач-1 повідомив позивача про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у поверненні надмірно сплачених митних платежів неправомірними позивач звернувся до господарського суду Запорізької області суду. Постановою від 03.09.2008 дії відповідача-1 відносно відмови в поверненні надмірно сплачених коштів до бюджету визнано протиправними; зобов'язано Запорізьку митницю здійснити перерахунок платежів; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надмірно зараховані кошти.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 постанову господарського суду Запорізької області скасовано та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ВАТ «Запоржсталь» відмовлено повністю із посиланням на порушення позивачем ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, яка задоволена частково, постанови суду першої та апеляційної інстанції скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції - Запорізького окружного адміністративного суду.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України (далі - МК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.260 МК України, відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України (ч.1 ст.261 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Приписами ч.1 ст.264 МК України встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом (ч.3 ст.264 МК України).
Із матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що позивач надав митному органу ВМД від 14.05.2007 №112030000/7/015449 та від 05.06.2007 №112030000/7/017978, під час оформлення яких керувався вартістю товару, визначеною у інвойсах від 17.04.2007 № 2007-029 JO на 1 717 500 євро та від 22.05.2007 №2007-033 JO на 412 200 євро. У вказаних інвойсах зазначена вартість послуг інжинірингу, яка визначається додатковою угодою від 16.04.2007 до контракту, укладеною між позивачем та фірмою "Kuttner mbН & Со.КG". Тобто, під час митного оформлення товару у травні - серпні 2007 року позивач був обізнаний про вартість послуг інжинірингу, при цьому жодних сумнівів щодо правильності оформлення ВМД у сторін не виникало та про необхідність їх уточнення позивачем заявлено не було.
Частиною 6 ст.264 МК України передбачено,що після надання банком гарантій, зазначених у частині третій цієї статті, митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний обіг. У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у ст.264 МК України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (далі - Порядок №618).
Тобто, право на повернення декларанту надмірно сплачених митних платежів передбачене виключно ст.264 МК України та реалізовується із застосуванням Порядку №618.
Крім того, із матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що під час митного оформлення позивач не скористався наданим йому правом звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, що передбачено ст. 264 МК України, у зв'язку із чим суд вважає, що підстави для застосування приписів Порядку №618 та повернення надмірно сплачених митних платежів відсутні.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. (ч. 2 ст.265 МК України). Тобто, зазначена норма надає митному органу право перевіряти достовірність документів, декларацій тощо під час митного оформлення, а не ставить це йому у обов'язок, а тому твердження позивача, що відповідач-1 не здійснив ретельну перевірку наданих документів та не виявив допущену помилку є необгрунтованим.
Ураховуючи вище викладене, суд не вбачає у діях відповідача-1 порушень приписів чинного законодавства, оскільки митна вартість товару визначена позивачем у відповідності до вимог закону, на підставі поданих ним документів, а тому позиція відповідача-1, викладена у листі від 30.11.2007 №07-02-09-24/6972 «Щодо надання роз'яснень» є обґрунтованою та правомірною.
Оскільки суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача до відповідача-1, то відсутні і підстави для повернення з Державного бюджету на користь позивача надмірно сплачених митних платежів.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що оскільки допущену помилку позивач пояснює виною транспортного агента фірми"Kuttner mbН & Со.КG", то ВАТ «Запоріжсталь» має право порушити питання про стягнення завданої шкоди в порядку цивільного законодавства. Указані факти встановлені та викладені у постанові Вищого адміністративного суду України від 06.07.2010.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідач-1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позиція митного органу, викладена у листі від 30.11.2007 № 07-02-09-24/6972 щодо відсутності підстав для повернення надмірно сплачених митних платежів є обґрунтованою та доведеною, а отже заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного вище, керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.С.Янюк