03 листопада 2010 року Справа № 2а-3616/10/0870
м. Запоріжжя
Запорізький окружной адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Ісаєвій Н.С., за участю позивача ОСОБА_2 розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою ОСОБА_2
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області
про скасування наказу про звільнення з органів внутрішніх справ України і зобов'язання поновити на роботі
ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, в якому просить суд: скасувати наказ від 25.12.2008 Управління МВС України в Херсонській області про звільнення з органів внутрішніх справ України як незаконний; зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області поновити на посаді начальника сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача звільнено з посади в період тимчасової непрацездатності, що є порушенням ч.3 ст.40 Кодексу законів про працю України. Також, позивач вважає, що його звільнено з органів внутрішніх справ безпідставно, оскільки він не скоїв дій, що дискредитують звання особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та могли б стати підставою для звільнення з органів внутрішніх справ за п.66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ»). Крім того, зазначає, що станом на 05.08.2010 не отримав трудову книжку та копію наказу про звільнення.
09.09.2010 позивачем через канцелярію суду подано заяву про зміну позовних вимог, згідно з якою збільшує позовні вимоги шляхом їх доповнення позовною вимогою наступного змісту: скасувати наказ начальника УМВС України в Херсонській області №769 від 23.12.2008 в частині положення про його звільнення з органів внутрішніх справ України як незаконний.
Крім того, у судовому засіданні 03.11.2010 позивачем надано до суду заяву про зміну позовних вимог, згідно з якою збільшує позовні вимоги шляхом їх доповнення позовною вимогою наступного змісту: скасувати наказ начальника УМВС України в Херсонській області від 01.09.2010 №583 як незаконний.
Згідно з ст.ст. 51, 137 КАС України позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Як вбачається із письмових заяв про збільшення позовних вимог позивача, ним одночасно змінюється як предмет, так і підстава позову, що суперечить вимогам ст.ст. 51, 137 КАС України. У зв'язку з цим, ухвалою без виходу до нарадчої кімнати суд відмовив у прийнятті заяв позивача про зміну позовних вимог.
У судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. У письмових запереченнях зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав. Вважає необґрунтованими доводи позивача про незаконність його звільнення. Матеріалами службового розслідування, проведеного УМВС України в Херсонській області відносно позивача, в повній мірі доводиться вина позивача у скоєнні ним дій, які дискредитують звання рядового і начальницького складу, які виразились в особистій недисциплінованості позивача, порушенні ним ст.68 Конституції України, ст.3 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 1, 7 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України».
У судовому засіданні 20.08.2010, 30.08.2010, 08.09.2010 представник відповідача проти задоволення позову заперечував. У судове засідання 03.11.2010 представник відповідача не прибув. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом з'ясовано, що в період з 05.12.2008 по 19.12.2008 заступником начальника ІОС УКЗ УМВС підполковником міліції Баріновим В.А. разом із заступником начальника 22 ВВБ в Херсонській області СВБ ГУБОЗ МВС України підполковником міліції Дьоміним І.А. та старшим слідчим ОМВ СУ УМВС майором міліції Чепурко Л.В. проведено службове розслідування за фактом документування працівниками 22 ВВБ (в Херсонській області) СВБ ГУБОЗ МВС України отримання грошової винагороди від громадянина ОСОБА_6 у м. Нова Каховка Херсонської області начальником СКР Новокаховського МВ УМВС майором міліції ОСОБА_2, оперуповноваженим СКР цього ж підрозділу старшим лейтенантом міліції Гаврилюком О.А. та старшим дізнавачем СД Новокаховського МВ УМВС старшим лейтенантом міліції Антонюк К.Л.
06.12.2008 наказом начальника Управління МВС України в Херсонській області ОСОБА_2 відсторонено від посади у зв'язку з проведенням службового розслідування за наявною інформацією щодо неправомірних дій працівників Новокаховського МВ УМВС України в Херсонській області.
19.12.2008, за результатами проведеного службового розслідування за фактом надходження заяви громадянина ОСОБА_6 стосовно дій працівників СКР Новокаховського МВ УМВС складено висновок, який затверджено начальником УМВС України в Херсонській області. Зроблено висновки, що за низькі морально - ділові якості та особисту недисциплінованість, невиконання вимог Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту ОВС України та інших нормативних актів та вчинення дій, які дискредитують звання рядового і начальницького складу ОВС і суттєво негативно впливають на імідж міліції, начальника СКР Новокаховського МВ УМВС майора міліції ОСОБА_2, оперуповноваженого СКР Новокаховського МВ УМВС старшого лейтенанта міліції Гаврилюка Олега Анатолійовича та старшого дізнавача сектору дізнання Новокаховського МВ УМВС старшого лейтенанта міліції Антонюк Катерину Леонідівну з органів внутрішніх справ необхідно звільнити за п.66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ».
23.12.2008 начальником УМВС України в Херсонській області видано наказ № 769 «Про покарання працівників Новокаховського МВ УМВС». Згідно з вказаним наказом встановлено, що начальник СКР Новокаховського МВ УМВС майор міліції ОСОБА_2 заслуговує на звільнення з органів внутрішніх справ України за п.66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ».
25.12.2008 начальником УМВС України в Херсонській області видано наказ №199о/с відповідно до якого ОСОБА_2 згідно з п.66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ» звільнено в запас Збройних сил України за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
01.09.2010 начальником УМВС України в Херсонській області видано наказ №583о/с відповідно до якого «майора міліції ОСОБА_2 /У-367119/, начальника сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС, вважати звільненим з 28 січня 2009 року».
04.01.2009 року старшим слідчим прокуратури Херсонької області відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу №500001-09 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України.
05.01.2009 заступником начальника ЮС УКЗ УМВС підполковником міліції Баріновим В.А., інспектором ІОС УКЗ УМВС старшим лейтенантом міліції Білоконь В.В. в присутності т.в.о. начальника Новокаховського МВ УМВС підполковника міліції Левченком В.А. складено акт. Згідно з даним актом, ОСОБА_2 по телефону запропоновано ознайомитись з наказом УМВС від 23.12.2008 №769 «Про покарання працівників Новокаховського МВ УМВС» та висновком службового розслідування, на підставі якого видано вказаний наказ. ОСОБА_2 прибути до Новокаховського МВ УМВС або зустрітись з працівниками УМВС у іншому місці для ознайомлення з вказаними документами відмовився.
З лікарняних листів, наданих позивачем вбачається, що в період з 16.12.2008 по 24.12.2008 та в період з 25.12.2008 по 27.01.2009 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у Центральній міській лікарні міста Нова Каховка. 28.01.2009 позивач повинен був стати до роботи.
Однак, 28.01.2009 позивач на роботу не вийшов. В період з 28.01.2009 по 12.02.2009 у Новокаховському МВ УМВС не з'являвся, про своє місце знаходження до Новокаховського МВ УМВС та УМВС України в Херсонській області не повідомляв. Документів поважності відсутності на роботі за цей період до суду не надав.
12.02.2009 ОСОБА_2 було затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. Згідно з протоколом затримання підозрюваного від 12.02.2009 ОСОБА_2 на той час не працював, 25.12.2008 звільнений з посади начальника Карного розшуку Новокаховського міського відділу міліції. Зазначений протокол підписаний особисто позивачем.
Також, з постанов про обрання запобіжного заходу від 14.02.2009, 22.02.2009, 27.02.2009 Комсомольського районного суду м. Херсона, які маються в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_2 не працює, 25.12.2009 звільнений з посади начальника Карного розшуку Новокаховського міського відділу міліції. Зазначені постанови позивачу оголошені, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на зазначених постановах. Тому посилання позивача на той факт, що він не знав про звільнення з посади вже на той час, суд не може прийняти до уваги.
Як повідомив позивач у судовому засіданні та свідчать матеріали справи, позивач перебував під вартою з 12.02.2009 по 27.02.2009 - з моменту затримання до винесення постанови Комсомольським районним судом м.Херсона від 27.02.2009 про відмову в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Представником відповідача надано у судовому засіданні корінець запрошення, згідно якого ОСОБА_2 було запрошено до ВК УКЗ УМВС в каб.№115 для отримання трудової книжки та військового квитка. Запрошення було відправлено 25.12.2008 за №2/5135 до Новокаховського МВ - за місцем роботи ОСОБА_2
Частиною 1 ст.18 Закону України «Про міліцію» передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються «Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ», затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Розділом VІІ «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ» врегульовано питання щодо звільнення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ зі служби.
Відповідно до п.66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ» особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначається «Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України», затвердженим Законом України №3460-IV від 22.02.2006 (далі - «Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»).
Згідно з положеннями ст.14 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України» перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Відповідно до ч.2 ст.18 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу (ч.5 ст.18 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України»).
Відповідно до ч.1 ст.21 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України» дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
05.05.2010 позивач звернувся у Приазовський районний суд Запорізької області з позовом до УМВС України в Херсонській області про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі. Ухвалою від 14.05.2010 Приазовським районним судом Запорізької області на підставі п.2 ч.1 ст.22 справу передано до Запорізького окружного адміністративного суду.
29.08.2010 позивачем у судовому засіданні подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Вважає, що строк звернення до адміністративного суду пропущений ним з вини відповідача, що є поважною причиною. В обґрунтування цього зазначає, що «про факт звільнення з органів внутрішніх справ може свідчити виключно наказ про звільнення та відповідний запис у трудовій книжці. При цьому, відповідно до чинного законодавства обов'язок ознайомлення з наказом, видачі витягу з наказу про звільнення та трудової книжки покладений виключно на відповідача. Цей обов'язок виконаний відповідачем не був і він просто не знав про звільнення його з органів внутрішніх справ, оскільки перебував на лікарняному (що підтверджено наданими суду листками тимчасової непрацездатності), був затриманий в порядку ст.115 КПК України та перебував в ізоляторі тимчасового тримання, а також був відсторонений від посади постановою слідчого у кримінальній справі».
Згідно з ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що з 28.02.2009, коли позивачу було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, у позивача було достатньо часу для отримання копії наказу про звільнення та трудової книжки. Якщо, як зазначає позивач в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, він не знав про звільнення з посади, він повинен був з'явитись на робоче місце. Однак це ним зроблено не було.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд вважає, що позивач, умисно не отримував копію наказу та трудову книжку, зловживаючи правом на оскарження, перебіг якого починається з дня отримання копії наказу.
Позивачем не наведені поважні причини не звернення ним до органів внутрішніх справ в Херсонській області з питань свого звільнення з 28.01.2009 по 12.02.2009 та з 28.02.2009 по 05.05.2010 (день звернення з позовом до Приазовського районного суду Запорізької області).
Позивачем до суду надано заяву від 01.12.2009 на адресу начальника УМВС України в Херсонській області Ясельському М.І. щодо повідомлення про звільнення його з органів внутрішніх справ, причин звільнення, видачі трудової книжки, розрахунку. Також, позивачем надано опис вкладення до цінного листа на адресу Ясельського М.І. із штампом об'єкта поштового зв'язку від 01.12.2009 та конверт (опис вкладення та конверт перебувають у матеріалах справи), які були повернуті поштою позивачу у зв'язку з спливом строку зберігання.
Довід позивача про підтвердження вказаним описом вкладення до цінного листа факту надіслання зазначеної заява судом до уваги не приймається, оскільки із змісту опису вкладення до цінного листа не вбачається, що позивачем надсилалась саме дана заява.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
За вказаних обставин суд вважає, що подана у судовому засіданні позивачем заява про поновлення строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів задоволенню не підлягає.
З урахуванням наведеного, позовна заява ОСОБА_2 про скасування наказу від 25.12.2008 Управління МВС України в Херсонській області про звільнення з органів внутрішніх справ України як незаконного та зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області поновити на посаді начальника сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області має бути залишена без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 100, 160, 165 КАС України, суд,
Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про скасування наказу від 25.12.2008 Управління МВС України в Херсонській області про звільнення з органів внутрішніх справ України як незаконного, зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області поновити на посаді начальника сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя О.О. Прасов