13 жовтня 2010 року < Текст > Справа № 2а-4120/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Янюк О.С.,
при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.,
за участю представників:
позивача - Шайтанова А.С. (довіреність від 20.07.2010 №4Д);
Проценко С.О. (довіреність від 10.08.2010 №5Д);
Мєдвєдкова С.А (протокол від 27.12.2007 №4);
відповідача - Радової С.О. (довіреність від 11.01.2010 №1);
Довбиш І.В. (довіреність від 30.12.2009 №56)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯГК-Строй», м.Запоріжжя
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення
У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯГК-Строй» (далі - ТОВ «ЯГК-Строй», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2010 №0000112305/0.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказують, що податковим органом проведено перевірку, якою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 250 882,00грн та заниження суми ПДВ на 171 454,00грн., на підставі чого відповідачем винесене спірне рішення. Зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки відповідна господарська операція з придбання позивачем у ТОВ «ІНС 25» дробилки КСД-220 підтверджується первинними документами, а тому позивачем правомірно включено суму ПДВ до бюджетного відшкодування, крім того пояснює, що невиконання контрагентом позивача зобов'язання щодо сплати ПДВ не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 21.07.2010 №14590/10/10-014. Зокрема вказує, що придбана позивачем дробилка на час проведення перевірки не відображена у бухгалтерському обліку, а тому сума ПДВ за операцією по придбанню дробилки неправомірно заявлена до бюджетного відшкодування.
За клопотанням представника позивача у судовому засіданні у якості свідка допитаний ОСОБА_3, який є директором ТОВ «ЯГК-Строй». Пояснив, що дробилка була придбана у ТОВ «Агропром Контакт», проте у зв'язку із світовою кризою позивач мав намір її продати, а тому дробилка не була перевезена до м.Запоріжжя. Крім того вказує, що дробилка знаходилась у некомплектному стану, а тому не поставлена на баланс підприємства. Крім того зазначив, що після проведення відповідачем перевірки дробилка поставлена на баланс підприємства та розміщена на складі Запорізького кар'єроуправління.
Розглянувши та дослідивши оригінали поданих документів, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, судом установлені наступні обставини.
28.01.2008 між позивачем (покупець) та ТОВ «ІНС 25» (продавець) був укладений договір поставки №01 (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язується передати (поставити) позивачу товар - дробилку КСД-2200Гр з електрообладнанням (п.п.1,2 Договору). Відповідно до п.3 Договору, товару поставляється позивачу протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100% передоплати. Товар поставляється покупцю на умовах FCA - склад продавця, який знаходиться у м.Кривий Ріг, склад КЦРЗ, згідно Інкотермс у редакції 2000 року.
Позивач фактично здійснив 100% передплату та повністю розрахувався за товар, що підтверджується виписками з банку від 26.01.2009 №8, від 23.01.2009 №7, від 05.01.2009 №1, від 19.02.2009 №16, від 04.02.2009 №12, від 04.03.2009 №19, від 26.03.2009 №27, від 31.03.2009 №29, від 04.08.2008 №68, від 05.09.2008 №81, від 31.10.2008 №101, від 03.10.2008 №92, від 05.11.2008 №104,від 05.12.2008 №113, від 28.03.2008 №21, від 04.03.2008 №14, від 05.05.2008 №31, від 04.06.2008 №43, від 04.07.2008 №55, від 04.02.2008 №8.
На отриману передплату за товар ТОВ «ІНС 25» виписані та надані позивачу податкові накладні, а саме: від 23.01.2009 №3, від 19.02.2009 №7, від 04.02.2009 №6, від 04.03.2009 №8, від 26.03.2009 №10, від 31.10.2009 №11, від 05.11.2008 №21, від 05.12.2008 №23, від 05.09.2008 №16, від 31.10.2008 №19, від 02.10.2008 №17, від 04.07.2008 №13, від 04.08.2008 №15, від 05.05.2008 №9, від 04.05.2008 №11, від 28.03.2008 №6, від 04.03.2008 №5, від 04.02.2008 №3.
Посадовими особами ДПІ у Шевченківському з 25.03.2010 по 26.02.2010 проведено перевірку ТОВ «ЯГК-Строй», за результатами якої складений акт від 26.03.2010 №37/23-5/35499359 про результати позапланової невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ІНС 25» за період з 01.02.2008 по 28.02.2010 (далі - акт).
В акті зафіксовані порушення позивачем, зокрема, п.1.3 ст.1, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), а саме, заниження позивачем ПДВ на 171 454,00грн., у тому числі за серпень 2009 року на 82 774,00грн., за жовтень 2009 на 88 680,00грн. Указане порушення виникло внаслідок формування податкового кредиту за господарською операцією із придбання дробилки КСД-2200Гр з електрообладнанням, яка у перевіряємому періоді у бухгалтерському обліку не відображена.
За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2010 №0000112305/0 (далі - рішення), яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 257 181,00грн., у тому числі за основаним платежем у сумі 171 454,00грн. та штрафні санкції у розмірі 85 727,00грн.
Позивач оскаржував рішення у адміністративному порядку до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, проте рішення від 10.06.2010 №10817/10/25/-002 скарга позивача залишена без задоволення, а спірне рішення без змін.
Вважаючи рішення протиправним позивач звернувся до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон №168/97-ВР.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Із матеріалів справи вбачається та представником позивача не заперечується, що придбана дробилка є основним фондом та має використовуватися у його господарській діяльності - установки у кар'єрі для видобутку щебня.
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94 (далі - Закон №334/94) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Підпунктом 5.14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (далі - Положення) встановлено, що до основних засобів відносяться машини та обладнання.
Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів (п.7 Положення).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 (далі - Закон №996).
Статтею 2 Закону №996 встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно ст. 1 Закону №996 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
У відповідності до ст. 1 Закону №996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Аналізуючи вище викладені норми, суд дійшов висновку, що оскільки придбана позивачем дробилка є основним засобом, то ТОВ «ЯГК-Строй», у відповідності до приписів Положення та Закону №996, повинно було зарахувати її на баланс підприємства для подальшого використання у господарській діяльності. Факт не відображення придбаної одиниці основного фонду у бухгалтерському обліку позивачем не заперечується.
Твердження представника позивача, що дробилка не була зарахована на баланс підприємства у зв'язку із тим, що знаходилася у недоукомплектованному стані судом до уваги не приймаються, оскільки вище викладеними нормами чітко встановлений обов'язок суб'кта господарювання зараховувати придбані основні засоби на баланс підприємства за первісною вартістю.
Законом №168/97-ВР чітко встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням основних фондів з метою подальшого використання у виробництві для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Оскільки позивачем дробилка на баланс підприємства не зарахована, у бухгалтерському обліку не відображена, то вона не може використовуватися у межах господарської діяльності, а тому нарахування позивачем податкового кредиту за господарською операцією з придбання такої дробилки суперечить приписам пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР.
Зі змісту акту вбачається та представниками позивача не заперечується, що у перевіряємому періоді дробилка на балансі підприємства не знаходилася, у бухгалтерському обліку не відображена, а тому висновки податкового органу щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за господарською операцією із придбання такої дробилки є правомірними. Посилання представника позивача про зарахування дробилки на баланс підприємства після проведення перевірки не підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту з огляду на різниці податкових періодів між операцією із купівлі товару та проведення його у бухгалтерському обліку.
Ураховуючи вище викладені факти суд вважає, що вбачається, що висновки, зроблені відповідачем в акті про порушення позивачем податкового законодавства та прийняте спірне рішення є правомірними, у зв'язку позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, спірне рішення є правомірним, а отже заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
У задоволені адміністративного позову відмовити повністю .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.С.Янюк