19 жовтня 2010 року 10:57 Справа № 2а-7270/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., при секретарі Марченко І.В., за участю представника позивача - Пахомової О.Є., представника відповідача - Горобченка В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобуд плюс»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
про скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобуд плюс» звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя з вимогами щодо скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії, в якому зазначено, що позивач являється платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 11.03.2005 №11718590.
09.07.2010 відповідачем було складено акт №316 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі пп. «в» п.9.8 ст.9 Закону України «Податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97-ВР).
Позивач вважає, що зазначений акт прийнятий з порушенням норм чинного законодавства та просить суд визнати нечинним та скасувати акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 09.07.2010 №316 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Автобуд плюс». Крім того, також просить суд зобов'язати відповідача відновити реєстрацію ТОВ «Автобуд плюс» як платника податку на додану вартість з 09.07.2010.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд визнати нечинним та скасувати оскаржуваний акт та зобов'язати відповідача з 09.07.2010 відновити реєстрацію ТОВ «Автобуд плюс» як платника податку на додану вартість.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та пояснив, що співробітниками відповідача при звірці показників податкової звітності по ТОВ «Автобуд плюс» за результатами автоматизованого співставлення встановлено факти декларування податкових зобовязь менше, ніж податкового кредиту за період з березня 2008 року по вересень 2008 на загальну суму 3 546 грн. 57 коп. - заниження податкових зобов'язань та 41 068 грн. 90 коп. - завищення податкового кредиту. За результатами перевірки був складений акт від 09.07.2010 №316 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Автобуд плюс» на підставі пп. «в» п.9.8 ст.9 Закон №168/97-ВР, яким передбачено можливість анулювання реєстрації з будь-яких інших причин. На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін вважає, що позовні вимоги позивача щодо скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «Автобуд плюс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Запорізької міської ради 23.02.2005 про що видано свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії А00 №19877.
11.03.2005 позивач був зареєстрований Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя, як платник податку на додану вартість про що видано свідоцтво №11718590.
Відповідно до наказу керівника ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №677 від 19.09.2008 (зі змінами від 28.09.2009 №787), створено комісію з розгляду питань щодо анулювання реєстрації платників податків податку на додану вартість.
Так 09.07.2010 фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на виконання вимог наказу Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» №266 від 18.04.2008, при перевірці показників податкової звітності по ТОВ «Автобуд плюс» за результатами автоматизованого співставлення встановлено факти декларування податкових зобов'язань менше, ніж податкового кредиту за період з березня 2008 року по вересень 2008 року на загальну суму 3 546 грн. 57 коп. - заниження податкових зобов'язань та 41 068 грн. 90 коп. - завищення податкового кредиту.
За фактом виявленого порушення комісією був складений акт №316 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до якого ТОВ «Автобуд плюс» звільнено від сплати податку на додану вартість на підставі пп. «в» п.9.8 ст.9 Закон №168/97-ВР.
19.07.2010 позивач оскаржив акт №316 від 09.07.2010 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя (вих. №20/10).
ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя своїм листом №13673/10/25-47 від 28.07.2010 про розгляд скарги, повідомила позивача, що у зв'язку з порушенням ним вимог пп. «в» п.9.8 ст.9 Закон №168/97-ВР комісією було складено акт №316 від 09.07.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
За захистом своїх прав позивач 09.08.2010 звернувся до ДПА України у Запорізькій області зі скаргою на неправомірні дії співробітників ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя (вих. №21/10).
20.08.2010 ДПА України у Запорізькій області направило на адресу позивача лист №3764/10/14-012 про надання відповіді, в якому зазначено, що причиною анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стало порушення ним вимог пп. «в» п.9.8 ст.9 Закон №168/97-ВР комісією було складено акт №316 від 09.07.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, однак в акту відсутні посилання на документ який підтверджує наявність підстав анулювання реєстрації ТОВ «Автобуд плюс», як платника податку на додану вартість.
Крім того ДПА України своїм листом № 3857/10/16-013 від 30.08.2010 повідомило позивача про ту обставину, що посадовій особі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, винній у виключенні суб'єкта господарської діяльності з реєстру платників податку на додану вартість, було оголошено догану та на даний момент вона вже не працює в державній податковій службі.
Відповідно до пп. «в» п.9.8 ст.9 Закон №168/97-ВР, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Підпунктом 25.2.2. п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 (далі - Положення №79), рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.
Так у зазначеному додатку, а саме у розділі першому зазначається документ який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до акту №316 від 09.07.2010 відповідачем не зазначено у акті підстав для анулювання, а зазначене тільки посилання на пп. «в» п.9.8 ст.9 Закон №168/97-ВР, що являється порушенням норм діючого законодавства.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей): свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);
Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що відповідачем при складанні акту №316 від 09.07.2010 було допущено порушення норм діючого законодавства, а також враховуючи вимоги ч.. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність «Автобуд плюс» - позов підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України; пп. «в» п.9.8 ст.9 Закону України «Податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997; п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобуд плюс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати нечинним та скасувати акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя №316 від 09.07.2010 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобуд Плюс».
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя відновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобуд Плюс» як платника податку на додану вартість з 09.07.2010.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя
І.В.Батрак