01 жовтня 2010 року м. Запоріжжя Справа № 2а-6678/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Артоуз О.О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1
до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя
про: зобов'язання вчинити певні дії
31 серпня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі (далі -ДПІ у Комунарському районі), у якому позивач просив суд зобов'язати відповідача -ДПІ у Комунарському районі зберегти за ОСОБА_1 раніше встановлену форму обліку платників податків та здійснювати в подальшому її облік, як платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по батькові); зобов'язати відповідача виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та загальні відомості про ОСОБА_1; зобов'язати відповідача -ДПІ у Комунарському районі проставити у паспорті ОСОБА_1 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя.
В обґрунтування позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, позивач посилається на те, що вона є віруючою громадянкою та вірним чадом Української Православної Церкви, сповідує православну релігію. Позивач зазначає, що наявність у нього ідентифікаційного коду суперечить його релігійним поглядам та переконанням. Тому він звернувся до ДПІ у Комунарському районі з проханням проставити у його паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою; зберегти за нею раніше встановлену форму обліку платників податків та здійснювати в подальшому її облік, як платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по батькові); виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційний номер та загальні відомості про нього, але відповідач безпідставно, на думку позивача, відмовив у задоволені його прохань, про що повідомив ОСОБА_1 листом.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, де зазначив, що відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 податковий орган виходив з того, що він не звернулася в установленому порядку до органів податкової служби та внутрішніх справ, щодо внесення відмітки до паспорта про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. ДПІ у Комунарськомурайоні відмовила позивачу у задоволені заяви про відмову від ідентифікаційного номера і внесені відповідної відмітки у паспорт у зв'язку з тим, що він не дотримався передбаченої законодавством процедури відмови від ідентифікаційного номера -не подав установленого зразка заяви та відповідного комплекту документів. Просив суд у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Функції по контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та інших обов'язкових платежів, а також обліку платників податків - фізичних осіб, покладено на державні податкові органи.
Автоматизованим банком даних, створеним для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України, є Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся 22 вересня 2009 року до ДПІ у Комунарському районі із заявою, в якій позивач заявив, що відмовляється від ідентифікаційного номеру та будь-якого іншого номеру та від користування ним. ОСОБА_1 зазначив, що є порушенням передбачений Порядком обов'язок кожного додавати великий список своїх персональних даних та ксерокопії паспорта. Крім цього, позивач просив у своїй заяві проставити у його паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою; зберегти за ним раніше встановлену форму обліку платників податків та здійснювати в подальшому її облік, як платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по батькові); виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційний номер та загальні відомості про нього; знищити обліку картку з його особистими даними, що була заповнена та на підставі якої були внесені дані про нього до Державного реєстру та присвоєний їй ідентифікаційний номер.
25 вересня 2009 року листом №8419/10/29-4 ДПІ у Комунарськомурайоні повідомив ОСОБА_1 про те, що задовольнити заяву неможливо з посиланням на необхідність дотримання Порядку, який був прийнятий з метою виконання положень Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів".
Згідно зі ст. 5 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів”, до державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Відповідно до ст. 8 зазначеного Закону, реєстрація фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями у районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів”, державна податкова адміністрація України надає фізичним особам-платникам податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичних осіб картку з ідентифікаційним номером.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів”, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Нормативні акти з питань формування Державного реєстру, відповідно до ст. 6 зазначеного Закону, видаються Головною Державною податковою інспекцією України. У зв'язку з цим Державною податковою адміністрацією України та Міністерством внутрішніх справ України було розроблено та затверджено спільним наказом від 19.10.2004 р. № 602/1226 Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, який згідно з п.п.1.1 розділу 1 визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 1.5. розділу 1 Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номеру, у разі наявності в неї ідентифікаційного номеру, повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.
Для того, щоб поставити в паспорті позивача відповідну відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру необхідно виконати дії, передбачені розділами 1-5 зазначеного Порядку.
Згідно з п. 6 Порядку, після надходження відривного корінця до форми В3 щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що і є підставою для виконання вимог ст. 5 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів”, яка встановлює, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач не здійснила жодної із зазначених дій, передбачених Порядком, тобто не дотрималася визначеного законодавством порядку відмови від ідентифікаційного номера та виключення його з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Конституції України, ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто проятгом розумного строку.
Тому суд приходить до висновку, що порушення прав і свобод позивача, звуження їх змісту чи обсягу відповідачем відсутні, і відповідач, відмовивши позивачу в задоволенні його заяви, діяв у відповідності з ч. 2 ст. 19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позову Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.О. Артоуз