Справа № 643/5167/24
Провадження № 1-кп/643/617/24
02 серпня 2024 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221170001402 від 13.04.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, зазначивши на наявності передбачених законом підстав для судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не заперечували проти призначення судового розгляду.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акту, приходить до висновку щодо наявності підстав для призначення судового розгляду, виходячи з наступного.
Кримінальне провадження підсудне Московському районному суду м. Харкова, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Прокурором, у судовому засіданні, було подано і підтримано клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, на 60 діб.
Клопотання прокурора обґрунтовується тим, що для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявне обґрунтоване обвинувачення та сукупність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема:
Усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинений ним злочин, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
Враховуючи відсутність законного джерела отримання доходу, ОСОБА_4 може вчинити інші умисні корисливі злочини з метою отримання грошових коштів для витрат власної потреби.
Враховуючи вищевикладене, зокрема обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та його поведінку, запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просила його задовольнити.
Обвинувачений проти задоволення клопотання заперечував, зазначив що змінив місце проживання, у звязку з тим, що загубив телефон, змінив номер. Просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зобов'язувався з'являтися в судові засідання.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи заявлене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, заслухавши клопотання та думку сторін кримінального провадження, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, клопотання прокурора та матеріалів справи, за ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25.07.2024 ОСОБА_4 оголошено у розшук та надано дозвіл на його затримання, у зв'язку із систематичною неявкою ОСОБА_4 у призначені судові засідання та ухилення його від явки до суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, свою причетність до цього кримінального правопорушення не заперечує.
Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд, перевіривши наявність ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України, які вказані у клопотанні прокурора та є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, на предмет їх наявності, встановив наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі його продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. Під час встановлення ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи таку поведінку обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд, відповідно до положень ст. 178 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого, відсутність даних про його офіційне працевлаштування, сімейний стан, відсутність осіб, які знаходяться на утриманні обвинуваченого, відсутність законних джерел до існування, відсутність власного житла та постійного місця проживання, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених у п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилається прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, існують, а жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти, а отже підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який відсутні.
Щодо ризику переховування обвинуваченого від суду, суд зазначає наступне.
Суд вважає даний ризик доведений прокурором, оскільки ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для нього наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, який передбачений ч. 4 ст. 185 КК, у якому ОСОБА_4 обвинувачується, є тяжким, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Крім того, у зв'язку із ухиленням обвинуваченого ОСОБА_4 від явки в судові засіданні, останній був оголошений у розшук.
Крім того, судом враховано, що обвинувачений неодружений, офіційних дітей немає, не зареєстрований, власного житла немає, сталих соціальних зв'язків немає.
Щодо ризику вчинити інші кримінальні правопорушення обвинуваченим, суд зазначає наступне.
Суд погоджується з доводами прокурора щодо існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим, у тому числі з корисливих мотивів, у зв'язку відсутністю законних джерел доходу, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених у п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказаних у клопотанні прокурора у суду відсутні.
Під час розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою обвинуваченому, судом було враховано прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначив, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, яким він є, повинно бути переконливо наведено державою, а квазіавтоматичне продовження такого періоду суперечить гарантіям, встановленим у пункті 3 статті 5 Конвенції (пункт 66 рішення від 9 січня 2003 року у справі «Шишков проти Болгарії», пункт 40 рішення від 10 червня 2008 року у справі «Тасе проти Румунії»).
Крім того, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі дані, на думку суду, повинні свідчити про можливості існування певних підозр, щодо таких ризиків тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом було враховано ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку суду, саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу даним щодо обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки.
Враховуючи наведене, оскільки вказані у клопотанні прокурора ризики існують, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого до 30 вересня 2024 року включно.
Однак, поряд з цим, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід визначити розмір застави, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У випадках, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право не визначати розмір застави.
Однак, враховуючи той факт, що обвинувачений свою вину визнає, потерпілі, будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не мають, суд вважає за можливим визначити розмір застави, який передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн., розмір якої на думку суду буде достатнім для виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, у разі внесення застави.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові; 4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по справі, докласти зусиль до пошуку роботи.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 186 КК України), покарання за яке передбачене до 8 років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст.ст. 196, 197, 205, 314, 331, 372, 395 КПК України, суд, -
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова на 08.08.2024 на 14 год. 00 хв.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та потерпілу.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту постановлення цієї ухвали.
Строк дії ухвали встановити до 30 вересня 2024 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 60560,00 грн. до спливу терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові; 4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою по справі, докласти зусиль до пошуку роботи.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 185 КК України), покарання за яке передбачене до 8 років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала, про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1