Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/1678/2024 Справа № 641/5233/24
02 серпня 2024 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221150001065 від 01.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження за №12024221150001065 від 01.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 01.08.2024 до ЧЧ ВП№2 ХРУП№1 ГУНП в Харківській області, надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підпалу було пошкоджено автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, зеленого кольору, д.н.з НОМЕР_1 .
В ході огляду місця події 01.08.2024 року, проведеного у період часу з 03-58 год. по 04-08 год. у коридорі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вилучено: чорну спортивну кофту, на якій вбачається надпис «Nike», яку поміщено до паперового конверту з підписами учасників слідчої дії.
Власником вищевказаного майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Враховуючи те, що тимчасово вилучене майно може зберігати сліди кримінального правопорушення та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання також не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду клопотання, матеріали справи містять заяву останнього, у якій він не заперечує проти задоволення такого.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із вимогами ч. 4 ст.107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи, дійшов висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження за №12024221150001065 від 01.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, за фактом того, що 01.08.2024 до ЧЧ ВП№2 ХРУП№1 ГУНП в Харківській області, надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підпалу було пошкоджено автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, зеленого кольору, д.н.з НОМЕР_1 .
Згідно протоколу огляду місця події 01.08.2024 року, який було проведено у коридорі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого вилучено: чорну спортивну кофту, на якій вбачається надпис «Nike», яку поміщено до паперового конверту з підписами учасників слідчої дії.
Постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області від 01.08.2024 року вилучені під час обшуку затриманої особи предмети визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 98, 170-173, 309, 372, 395 КПК України,
Задовольнити клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221150001065 від 01.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно: чорну спортивну кофту, на якій вбачається надпис «Nike», яке було виявлено та вилучено у ході огляду місця події від 01.08.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покласти на прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 ..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1