Справа № 638/13914/24
Провадження № 1-кп/638/1764/24
02 серпня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді- ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 6224170020005340 від 17.07.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Черкаси, українець, громадянин України, який проходить військову службу за мобілізацією на посаді: оператора 3 відділення протитанкового взводу військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,-
Старший солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходячи військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 НГУ, перебуваючи на посаді оператора 3 відділення протитанкового взводу військової частини НОМЕР_2 НГУ, в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 28-32, 37, 16, 127, 128, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 17.05.2024 приблизно о 13:00, знаходячись в пункті тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, діючи умисно, відкрито відмовився виконувати усний наказ на підставі бойового розпорядження командира 1 БТГр 1 броп НОМЕР_3 від 17.05.2024 про необхідність до 23.00 17.05.2024 прийняти від РТг 4 броп НГУ ПВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ПВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ПВ «Ромашка», при розташуванні на місці бути в постійній готовності до відбиття нападу противника, інженерне обладнання району почати негайно з прибуттям, обладнати перекриті щілини, бліндажі, сховища, окопи та укриття використовуючи захисні споруди, а також перейти до оборони позицій РТг 4 броп НГУ для проведення штурмових та відновлювальних дій на північно-східній околиці АДРЕСА_3 , доведений до нього в усному порядку першим заступником командира 1 БТГр - начальником штабу 1 БТГр 1 броп НГУ ОСОБА_6 , тобто уповноваженою особою, у межах своїх повноважень, із дотриманням належної форми і порядку його віддання, а також який ґрунтувався на законі, за змістом не суперечив чинному законодавству та не пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина, чим ОСОБА_5 підірвав боєготовність та боєздатність 1 БТГр 1 броп НГУ, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, непокору тобто відкриту відмову виконати наказ начальника вчиненого в умовах воєнного стану.
Зазначені дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 402 КК України, як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
26 липня 2024 року між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 , в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою про визнання винуватості, прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 402 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання з урахуванням ст. ст. 62, 69 КК України у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 роки, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення. В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. У скоєному щиро покаявся.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду.
Пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Враховуючи те, що прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, обвинувачений беззаперечно визнав свою провину у вчиненні інкримінованого правопорушення, між сторонами досягнута домовленість про призначення покарання, суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст. ст. 468-475 КПК України.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України, є тяжким злочином, потерпілі у справі відсутні.
Таким чином, відповідно до положень ч.4 ст. 469 КПК України в даному кримінальному провадженні можливе укладання угод про визнання винуватості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про визнання винуватості, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Узгоджені прокурором та обвинуваченим вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, тобто умови даної угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.
Підстав для відмови у затвердженні угоди, які передбаченні ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
Так, своїми діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст.402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст. 66 КК України судом визнаються обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, проходить військову службу за мобілізацією на посаді: оператора 3 відділення протитанкового взводу військової частини НОМЕР_2 НГУ, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та відомостям про особу обвинуваченого, відповідає загальним засадам призначення покарання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
За таких обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомостей про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 визначену угодою про визнання винуватості міру покарання.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25 червня 2024 року застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора», строком на 60 діб, а саме до 23.08.24 включно та визначено розмір застави у сумі 60560,00 грн.
Відповідно до довідки ТУ ДСА України в Харківській області від 26.06.2024 з рахунку НОМЕР_4 від 25.06.2024 ОСОБА_7 на підставі вказаної ухвали у справі № 642/3701/24 було сплачено на рахунок ТУ ДСА України в Харківській області суму застави у розмірі 60560,00 грн заставу за ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_5 .
Згідно зі ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Відповідно до п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2011 року № 15 кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, згідно з ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно з п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11.01.2012 року №15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.
З огляду на викладене, враховуючи, що застава у розмірі 60560,00 грн., яка була внесена заставодавцем ОСОБА_7 за обвинуваченого ОСОБА_5 не звернута у дохід держави, суд вважає за необхідне повернути суму застави заставодавцю.
Керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд,-
Керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374 ст. ст. 468-476 КПК України, -
Угоду про визнання винуватості, укладену 26 липня 2024 року між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки на покарання тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 (два) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
Зарахувати у строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення ОСОБА_5 з 25.06.2024 по 26.06.2024 включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Повернути заставодавцю ОСОБА_7 , заставу в розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка була внесена останнім за ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_5 на рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, згідно виписки з рахунку НОМЕР_4 від 25.06.2024 на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 25 червня 2024 року у справі № 642/3701/24.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1