Справа № 405/5402/24
провадження № 1-кс/405/2248/24
02.08.2024 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2024 року № 12024121080000228, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Джерельне Новоукраїнського району Кіровоградської області, українцю, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, одруженому, немаючому на утриманні дітей та осіб похилого віку, перебуваючого на військовій службі в Збройних Силах України за мобілізацією на посаді водія військової частини НОМЕР_1 , у званні солдата, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
встановив:
старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах строку досудового розслідування до 07.09.2024, з утриманням на гауптвахті. Організацію виконання запобіжного заходу доручити ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ).
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12024121080000228 від 02.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.06.2024 в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР) (п. 2.9. Водію забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (виявлено етиловий спирт - 4,1 г/дм?), керував автомобілем ВАЗ 211040, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить останньому на праві приватної власності, та рухався по автомобільній дорозі сполученням с. Фурманівка - с. Звірівка, що на території Новоукраїнського району Кіровоградської області. Рухаючись на вищевказаному транспортному засобі, в світлу пору доби за межами населеного пункту, з боку с. Фурманівка у напрямку с. Звірівка, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), через наявний стан алкогольного сп'яніння позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
Під час руху, 01.06.2024 близько о 10 год. 40 хв., ОСОБА_4 цілеспрямовано порушуючи законодавство України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, щодо прямої заборони керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинен був і міг їх передбачити, нехтуючи вимогами п. 12.1 ПДР (п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), на ділянці дороги, яка має спуск вниз та заокруглення вліво, на відстані 33 м до електроопори № 138/21, не впорався із керуванням транспортного засобу та здійснив виїзд за межі проїзної частини дороги, праворуч по напрямку свого руху, де допустив перекидання у кювет.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 02.06.2024 від отриманих тілесних ушкоджень помер в приміщенні КНП "Новоукраїнська міська лікарня" Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Слідча в клопотанні просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред'явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що викладені у клопотанні та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному, просив задовольнити.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні надали пояснення, згідно з яких заперечували щодо задоволення клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12024121080000228 від 02.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України (а.к. 10).
07.06.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.к. 29-31).
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя також зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обгрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Необхідно зауважити, що на данному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин данного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 268-1 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом огляду місця події (а.к. 15-16), лікарським свідоцтвом про смерть (а.к. 20), висновком експерта (а.к. 21-22),протоколами допитів свідків (а.к.23-24, 25-26, 27-28),повідомленням про підозру (а.к. 29-31).
Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 286-1 КК України.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існуює ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КК України.
Інші ризики на які посилається слідчий в клопотанні та прокурор у судовому засіданні не доведенні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Мотивуючи неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого застосовували загальні твердження, без належної аргументації з посиланням на певні обставини, а тому фактично не довели доцільність застосування до ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а також те, що жоден із більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Тобто, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Водночас, слідчий суддя при вирішенні питання про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК). Так, згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 178 ККПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а тому при вирішенні питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, стан здоров'я підозрюваного, позитивну характеристику за місцем несення служби, підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, соціально адаптовантий.
Стан здоров'я підозрюваного (обвинуваченого) може вказувати на меншу вірогідність того, що він може ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі. При обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту необхідно переконатися, що його застосування не призведе до погіршення стану здоров'я особи. Коли підозрюваний, обвинувачений тяжко хворий і в умовах слідчого ізолятора не має можливості здійснювати необхідне лікування, до нього не варто застосовувати такий запобіжний захід.
Так, однією із підстав порушення п. 1 ст. 5 Конвенції у справі «Барило проти України» (рішення ЄСПЛ від 16.05.2013) стало те, що у заявниці було наявне тяжке захворювання (третя група інвалідності), у зв'язку з чим вона потребувала спеціального лікування, дієти і постійного медичного нагляду.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Постановою керівника Кропивницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 від 31.07.2024 у кримінальному провадженні №12024121080000228 від 02.06.2024 продовжено строк досудового розслідування до 07.09.2024 року (а.к. 44-47).
З урахуванням встановлених обставин, пояснень прокурора, підозрюваного та його захисника, практики ЄСПЛ, стану здоров'я підозрюваного, враховуючи наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає за можливе, з урахуванням вимог ст.181 КПК України, застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши підозрюваному залишати житло у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня та поклавши на нього обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.09.2024 року.
Керуючись ст.ст.176-178, 181, 194 КПК України, -
постановив:
клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.09.2024, який полягає у забороні підозрюваному в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год.00 хв., наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора, суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 ,
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, за винятком проведення за їх участі слідчих дій;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків покласти на Новоукраїнський районний відділ поліції ГУНП в Кіровоградській області.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 07.09.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9