Єдиний унікальний номер 938/817/24
Судове провадження № 1-кс/938/185/24
про розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
02 серпня 2024 року селище Верховина
Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , який приймає участь у судовому засіданні в режимі відео конференції з власних технічних засобів, слідчого СВ Верховинського Верховинського районного відділення поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання вищевказаного слідчого, погоджене прокурором у кримінальному провадженні №62024140120000220 від 06.03.2024 року про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гринява Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
До слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області 02.08.2024 року поступило клопотання слідчого СВ Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , про застосування у кримінальному провадженні №62024140120000220 від 06.03.2024 року заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Також цього ж дня 02.08.2024 року до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області поступило клопотання вищевказаного слідчого, погоджене прокурором, у кримінальному провадженні №62024140120000220 від 06.03.2024 року про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 року солдат ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_5 ), який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04.08.2023 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації та призначений на посаду солдата стрільця-санітара 1 піхотного відділення 2 піхотного взводу 1 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 .
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно зі п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Указом Президента України №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_5 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2023 року №82 солдат ОСОБА_5 вибув у відпустку за сімейними обставинами по місцю проживання в АДРЕСА_1 , терміном на 10 діб з 04.10.2023року по 13.10.2023 року.
Згідно з відпускного квитка від 03.10.2023 №46 солдат ОСОБА_5 зобов'язаний з'явитися до місця служби у розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) 14.10.2023 року.
Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 14.10.2023 вчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) після завершення відпустки, та перебував поза її розташуванням по даний час, проводячи службовий час на власний розсуд за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 .
Окрім цього, не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_5 , у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року (з наступними змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1998 року за № 637/3077, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 (з наступними змінами і доповненнями), діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, без передбаченого законодавством дозволу, незаконно придбав за невстановлених слідством обставин та зберігав: 35 предметів, зовні схожих на патрони до нарізної вогнепальної зброї кал. 5.45 мм., в приміщенні житлового будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , що було виявлено працівниками Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області 29.05.2024 року під час проведення санкціонованого обшуку за вищевказаною адресою.
Відповідно до висновку експерта від 18.06.2024 року, вилучені у ОСОБА_5 , 35 (тридцять п'ять) предметів, зовні схожих на патрони, є боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї, військовими 5,45-мм (5,45х39 мм) патронами центрального бою, з них 7 (сім) штук із звичайною (з сталевим осердям) кулею, 28 (двадцять вісім) із трасуючою; патрони промислового виробництва, справні та придатні для стрільби.
28.06.2024 року на підставі отриманих під час досудового розслідування кримінального провадження фактичних даних та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідно до ст. ст. 42, 111, 112, 276, 277, 278 КПК України було складено повідомлення про підозру громадянину ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 1 ст. 263 КК України.
У цей же день, тобто 28.06.2024 року повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю останнього, було оголошено його дружині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із використанням цифрової відеокамери марки «Panasonic» Full HD в режимі автоматичної, безперервної відео фіксації на носій пам'яті флеш накопичувач об'ємом пам'яті 32 Gb марки «Goodram», шляхом прочитання в голос в її присутності, однак від отримання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 відмовилася.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задоволити.
Вивчивши подане клопотання, дослідивши докази та на підставі вимог закону, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
У ч. 1 та ч. 2 ст. 188 КПК України закріплено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Слідчий суддя не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу (ч.1 ст. 189 КПК України).
Підставами для надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є (ч. 4 ст. 189, ч. 1 п. 4 ст. 190 КПК України):
-наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого (обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України);
-існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 ч.4 ст. 189 КПК України, а саме, що 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст. 177 цього Кодексу.
У ч.2 ст. 177 КПК України закріплено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави для слідчого судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З приводу наявності обґрунтованої підозри слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду «обгрунтована підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32). При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду під обґрунтованою підозрою слід розуміти «розумну підозру, а не щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Зокрема, обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 , підтверджується повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та актом службового розслідування; витягом з наказу №93 від 12.10.2023 року; показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом обшуку від 29.05.2024 року; висновком судово-балістичної експертизи від 18.06.2024 року; показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 ; протоколом огляду відеозапису від 29.06.2024 року; речовими доказами та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.
Також слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування кримінального провадження, в якому ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 1 ст. 263 КК України, здійснюється слідчими СВ Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області відповідно до постанови про доручення здійснення досудовогог розслідування іншому органу досудового розслідування від 21.03.2024 року (а.с.10).
Слідчий суддя, крім встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, зобов'язаний також встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, при розгляді даного клопотання доведено наявність ризику, передбаченого у п. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, доводиться тим, що йому відомі факти встановлення органом слідства беззаперечних доказів його вини та перебуваючи в статусі підозрюваного, він усвідомлює можливість призначення покарання, пов'язаного з позбавленням волі, за вчинення ним тяжких злочинів. Крім того, ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений, систематично, не повідомляючи про поважні причини не прибуття, не прибув до слідчого для участі у проведенні допиту в якості підозрюваного відповідно до повісток про виклик на 01.07.2024 року, 04.07.2024 року та 08.07.2024 року, зв'язку із чим 02.08.2024 року був оголошеним в розшук, що підтверджується постановою про оголошення його, як підозрюваного, в розшук від 02.08.2024 року (а.с.74-75).
Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 , будучи відповідно до ст.89 КК України не судимою особою, підозрюється у вчиненні двох злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 1 ст. 263 КК України, санкцією яких передбачено максимально суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку з чим відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України до нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу та до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст. 177 цього Кодексу, а саме переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя також враховує правову позицію Коституційного Суду України, викладену в його рішенні від 17.03.2020 року №5-р/2020 у справі №3-358/2018 (4975/18) за конституційною скаргою ОСОБА_13 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ч.5 ст. 190, п.1 ч.1, ч.3 ст. 309 КПК України. Зокрема, Конституційний Суд України в п. 3.1 цього рішення наголошує, що затримання з метою приводу є винятковим, короткостроковим процесуальним заходом, який застосовується зі спеціальною метою, зумовлений протиправною поведінкою підозрюваного, обвинуваченого та спрямований на виконання завдань кримінального провадження; нормативне регулювання, визначене положеннями частини п'ятої статті 190, пункту 1 частини першої, частини третьої статті 309 Кодексу, спрямовано на недопущення затягування розгляду питання про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також на запобігання порушенню розумних строків кримінального провадження, тобто воно застосовується з легітимною метою, обумовлено необхідністю забезпечення раціональної процедури, є пропорційним та обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-177, 188-190, 309, 369-372, 532, 534 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Верховинського районного відділення поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гринява Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прізвище, ім'я, по батькові, адреса і телефон прокурора, за клопотанням якого постановлена ухвала: прокурор Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_14 , адреса прокуратури: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_2 .
Прізвище, ім'я, по батькові, адреса і телефон слідчого, за клопотанням якого постановлена ухвала: слідчий СВ Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_15 , адреса відділу поліції: АДРЕСА_4 , тел. (03432) 2-13-02
Відповідно до ч. 3 ст. 190 КПК України дана ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного до суду;
2) закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
3) відкликання ухвали прокурором.
Ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_16