18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
29 липня 2024 року Справа № 925/239/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Бернацька О.В. - адвокат,
від відповідача - Плаха О.В. - адвокат,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна
компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно”,
м. Черкаси
про стягнення 333 056 546 грн. 72 коп.
До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” до приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” про стягнення 333 056 546 грн. 72 коп. боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №7228/ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 26 березня 2024 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 26 березня 2024 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 16 квітня 2024 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 16 квітня 2024 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 23 травня 2024 року.
Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.
Зустрічну позовну заяву приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” до товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” про зобов'язання укласти договір повернуто заявнику.
Проте, підготовче засідання призначене на 23 травня 2024 року не відбулося, оскільки матеріали справи було направлено до суду апеляційної інстанції, у зв'язку з оскарженням відповідачем ухвали суду від 17 квітня 2024 року.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13 червня 2024 року ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року залишено без змін.
24 червня 2024 року матеріали справи №925/239/24 повернулися до місцевого господарського суду за належністю.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 червня 2024 року призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 11 год. 30 хв. 09 липня 2024 року.
Проте, судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 09 липня 2024 року не відбулося, у зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду.
Ухвалою суду від 09 липня 2024 року суд призначив розгляд справи в підготовчому засіданні на 11 год. 00 хв. 29 липня 2024 року
08 липня 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/4359/24 Господарського суду міста Києва.
Представник відповідача в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання відповідача заперечував з підстав викладених у письмовому запереченні та, зокрема вказував, що підстав для зупинення провадження у даній справі немає, оскільки суд під час розгляду справи має усі можливості встановити обставину наявності/відсутності заборгованості, виконання відповідачем зобов'язань за договором, надати належну правову оцінку предмету позову та підстави позову у справі №910/4359/24, проаналізувати норми права на які посилався позивач у позовній заяві та відповіді на відзив у справі №925/239/24, та прийняте судове рішення.
Крім того позивач вважає, що позов ПрАТ “Черкаське хімволокно” у справі №910/4359/24 є безпідставним, а за змістом позовної заяви у справі №910/4359/24 ПрАТ “Черкаське хімволокно” має претензії лише до Держави.
26 липня 2024 року до суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення щодо заявленого клопотання.
У судовому засіданні, яке відбулося 29 липня 2024 року згідно ч. 6 ст. 233, ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали зі справи №925/239/24.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, судом враховано наступне:
Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача боргу, у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору постачання природного газу №7228/ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року.
Відповідач позов не визнає з підстав наведених у відзиві.
Зокрема, відповідач у своєму відзиві посилається на положення Закону України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування”.
Статтею 1 вказаного Закону запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання.
В той же час, ст. 2 Закону встановлено гарантії суб'єктам господарювання, що надають послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, у вигляді компенсації різниці у тарифах.
Загальна сума боргу Держави перед ПрАТ “Черкаське хімволокно” по компенсації різниці в тарифах за період з 01 червня 2021 року по 31 грудня 2023 року становить 620 684 451 грн., що в свою чергу спричинило неврегулювання питання погашення заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”.
Отже, на думку ПрАТ “Черкаське хімволокно”, за наявних обставин позовні вимоги можуть бути заявлені до сторони, яка не виконує вимоги ст.4 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” та постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 року №1403 щодо здійснення взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Також відповідач у своєму клопотанні про зупинення провадження у справі звертає увагу суду на той факт, що Кабінетом Міністрів України 21 травня 2024 року внесено на розгляд Верховної Ради України законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання кредиторської заборгованості підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення” (ініціатор законопроекту - Прем'єр-міністм України Шмигаль Д.А.), яким передбачається, що обсяг заборгованості за природний газ, утворений станом на 1 жовтня 2023 року, що еквівалентний сумі заборгованості з різниці в тарифах, узгодженої відповідно до законодавства та невідшкодованої станом на 1 жовтня 2023 року, не підлягає стягненню ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” та врегульовуватиметься після відшкодування суб'єктам господарювання у сфері теплопостачання заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” (ч. 4 п.2 Прикінцевих та перехідних положень).
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що приватне акціонерне товариство “Черкаське хімволокно” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” про визнання недійсними пунктів 5.1. та 5.4. договору постачання природного газу №7228-ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року на підставі ч. 1 ст. 233 ЦК України, та внесення змін до договору постачання природного газу №7228-ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року шляхом його доповнення пунктами 5.1-1 та п. 5.7. договору у редакції наведеній у позові.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 квітня 2024 року у справі №910/4359/24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 11 червня 2024 року о 16:00 год.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 червня 2024 року повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 30 липня 2024 року о 12:30 год.
Згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).
Тобто метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п. п. 8.11, 8.12 постанови від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 сформулював висновок про те, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19).
Звертаючись до суду з позовними вимогами у справі №910/4359/24 відповідач, зокрема посилається на те, що договір постачання природного газу №7228/ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року був укладений під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах в частині оплати за природній газ.
Відповідно до ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Судом враховано, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. (ст.217 ЦК України).
Спірними пунктами 5.1. та 5.4. договору постачання природного газу №7228-ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року, які містяться в розділі 5 “Порядок та умови розрахунків” сторони домовилися, що споживач здійснює розрахунок за придбанi обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 вiдсоткiв вартостi фактично переданого вiдповiдно до акту/актiв приймання-передачi природного газу - до останнього числа мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому було здiйснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий вiдповiдно до акту/актiв приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 вiдсоткiв грошових коштiв за вiдповiдний розрахунковий перiод.
У разi вiдсутностi акту/актів приймання-передачі, фактична вартiсть переданого споживачу природного газу розраховується вiдповiдно до умов пiдпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1. цього договору.
Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором.
З огляду на положення ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Отже, у випадку визнання судовим рішенням у справі №910/4359/24 недійсними пунктів 5.1. та 5.4. договору постачання природного газу №7228/ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року, ці умови договору, що регулюють порядок та умови розрахунків, не можуть братися до уваги судом під час розгляду справи №925/239/24.
Тобто, справа №910/4359/24 Господарського суду міста Києва та справа №925/239/24 Господарського суду Черкаської області є взаємопов'язаними між собою справами, в яких беруть участь ті самі сторони.
Частина 2 ст. 237 ГПК України встановлює, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 237 ГПК України увалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.
Визнання недійсним правочину не є предметом розгляду зі справи №925/239/24.
При розгляді спору по суті суд позбавлений можливості надати оцінку доводам відповідача щодо недійсності договору постачання природного газу №7228/ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року та у випадку наявності підстав, визнати такий договір частково недійсним.
Отже, обставини дійсності (недійсності) окремих частин правочину, які розглядаються у справі №910/4359/24, не можуть бути встановлені місцевим господарським судом самостійно внаслідок обмеженості предметом позову, а також неможливості за правилами процесуального Закону одночасного розгляду тотожної справи іншим судом.
Лише за наслідками розгляду справи №910/4359/24 можливо буде вірно встановити судом обставину того, чи є боржник за договором таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, а також встановити дійсні права та обов'язки сторін щодо порядку розрахунків з урахуванням саме чинних умов договору поставки.
Встановлення цих обставин має істотне значення для вирішення даного спору.
Вказане свідчить про неможливість розгляду справи №925/239/24 до прийняття рішення в іншій пов'язаній справі за №910/4359/24.
Водночас, Господарським судом міста Києва розглядаються вимоги приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” про внесення змін до договору постачання природного газу №7228-ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року шляхом його доповнення пунктами 5.1-1 та п. 5.7. договору, а саме:
“5.1-1. крім випадків, передбачених пунктом 5.7 цього Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбанi обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 вiдсоткiв вартостi фактично переданого вiдповiдно до акту/актiв приймання-передачi природного газу - до останнього числа мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому було здiйснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий вiдповiдно до акту/актiв приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 вiдсоткiв грошових коштiв за вiдповiдний розрахунковий перiод.
У разi вiдсутностi акту/актів приймання-передачі, фактична вартiсть переданого Споживачу природного газу розраховується вiдповiдно до умов пiдпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
5.7. розрахунки за Договором в обсязі заборгованості з різниці в тарифах, підтвердженої для Споживача територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаєморозрахунків, встановленому законодавством. До завершення процедури врегулювання заборгованості Споживача за рахунок видатків Державного бюджету, розрахунки між сторонами за Договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення Споживачем на користь Постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах”.
Судом враховано, що за загальним правилом встановленим в ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Проте, згідно ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Отже, у разі задоволення позову в цій частині та встановлення господарським судом іншого строку набрання чинності змінених умов договору, вказані обставини також будуть мати істотне значення для вирішення спору про стягнення боргу, незважаючи на чинність договору постачання природного газу на момент розгляду справи в суді.
З урахуванням предмету позову, самостійно встановити ці обставини під час розгляду справи №925/239/24 судом також неможливо.
За таких обставин, зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав учасників справи.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 182, п. 5 ч. 1 ст. 227, ст. 229, ст. ст. 234, 235 ГПК України, суд
1. Провадження у справі №925/239/24 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва зі справи №910/4359/24.
2. Зобов'язати сторони повідомити суд про результати розгляду справи №910/4359/24 та надати докази набрання законної сили рішення по даній справі.
3. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 02 серпня 2024 року.
Суддя А.В.Васянович