Справа № 202/7102/24
Провадження № 2/202/3892/2024
Іменем України
22 липня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Слюсар Л.П.,
за участю секретаря Пеки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про стягнення аліментів, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника засобами поштового зв'язку звернулась до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, відповідно до якої просила суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до припинення навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Приблизно два роки позивач проживає разом з дітьми в АДРЕСА_1 . Весь цей час відповідач матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільних дітей в добровільному порядку не надає. Позивач утримує дітей самостійно, проте цих коштів недостатньо, а батько дітей ухиляється від свого обов'язку утримувати їх. Так, відповідач працює, має стабільний дохід, протягом 2023 року отримував в середньому 90 000 гривень, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 13.03.2024 року. Аліментних зобов'язань відповідач не має, інших непрацездатних членів сім'ї на своєму утриманні не має, а отже має фінансову можливість надавати допомогу на утримання своїх дітей позивачу.
Другою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання є факт самого навчання. ОСОБА_3 відвідує денну програму професійного навчання для мігрантів у навчальному закладі 5-денний робочий тиждень в Професійному училищі Анкельманнштрассе, Анкельманнштрассе, 10, 20537 Гамбург. Очікуване завершення навчання 31.07.2025 року.
Отже, позивач здійснює догляд за обома дітьми, але її можливості по наданню утримання на дітей є обмеженими. До того ж, син ОСОБА_5 є особою з інвалідністю з дитинства ІІ групи та потребує постійного медикаментозного лікування, реабілітацій та медичного догляду. На ці потреби відповідач за останні два роки жодної допомоги в добровільному порядку не надав.
З метою захисту порушених прав та інтересів, позивач обрала судовий захист відновлення таких прав, що і зумовило її звернутись до суду з відповідною позовною заявою про стягнення аліментів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2024 року, головуючим суддею у розгляду вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 06 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ОСОБА_3 .
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, натомість від представника позивача, адвоката Логвінової В.В., на офіційну електронну адресу суду надійшла заява, відповідно до якої просила розглядати справу без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем реєстрації, яка повернена з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України особа вважається повідомленою. Причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав, у зв'язку з чим, враховуючи, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, натомість на офіційну електронну адресу суду подав заяву, відповідно до якої просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданого 07 жовтня 2022 року Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1730 (а.с. 10).
Від цього шлюбу позивач та відповідач мають спільних дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження; серії НОМЕР_2 , виданого 07 грудня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Індустріального районного управління юстиції міста Дніпропетровська; серії НОМЕР_3 , виданого 30 жовтня 2022 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 11, 12).
На момент звернення ОСОБА_1 до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття.
Відповідно до довідки Професійного училища Анкельманнштрассе від 17.08.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує денну програму професійного навчання для мігрантів у навчальному закладі (5-денний робочий тиждень) в Професійному училищі Анкельманнштрассе. Зарахування 16.12.2022 року, очікуване завершення навчання - 31.07.2025 року (а.с. 31, 32-33).
ОСОБА_3 ,, ІНФОРМАЦІЯ_2 є особою з інвалідністю з дитинства ІІ групи, шо пітверджується посвідченням Серії НОМЕР_4 (а.с. 17).
На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 , тобто позивачем у справі, що підтверджується довідками про реєстрацію за місцем проживання від 23.11.2022 року, виданими Службою з питань населення Центру обслуговування клієнтів Бланкенезе (а.с. 22, 23-24, 25, 26-27, 28, 29-30).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, станом на 13.03.2024 року, відповідачу ОСОБА_2 за 2023 рік нараховано суму доходу 1 152 384,62 грн. (а.с. 19-21)
Судом встановлено, на момент звернення до суду спільні діти сторін у справі мешкають разом із матір'ю, тобто позивачем у справі, та перебувають на повному її утриманні.
Відповідач матеріальну допомогу на утримання спільних з позивачем дітей добровільно не надає. Доказів протилежного відповідач не надав.
Між позивачем та відповідачем не досягнуто домовленості про розмір стягуваних аліментів на утримання дітей, що зумовило виникнення спірних правовідносин, що регулюються наступними правовими нормами.
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до частини 2 статті 141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Правовідносини батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частин 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд, із врахуванням обставин, визначених ст. 182 СК України, враховуючи, що спільні діти позивача та відповідача мешкають разом із матір'ю, тобто позивачем у справі, та перебувають на повному її утриманні, одна з них продовжує навчання, відсутність у відповідача інших утриманців, та визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача щомісячно на утримання малолітньої дитини, починаючи стягнення з 04 червня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття, та повнолітнього сина, починаючи з 04 червня 2024 року і до закінчення строку навчання, тобто до 31 липня 2025 року, але не більш ніж до досягнення 23 років, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, у зв'язку із тим, що позивача на підставі Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. (по 1 211,20 гривень за кожну з позовних вимог)
На підставі викладеного, керуючись п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст.16, 182, 191, 198, 199, 200, 201 СК України та керуючись ст.ст.12, 81, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ), про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з 04 червня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття, та повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 04 червня 2024 року і до закінчення строку навчання, тобто до 31 липня 2025 року, але не більш ніж до досягнення 23 років, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцяти денний строк з дня проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.П. Слюсар