Справа № 202/132/24
№ 1-кп/202/1039/2024
Іменем України
02 серпня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадженню № 12023052420000230 від 12 липня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Махарадзе, Грузія, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовеця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який проходить військову службу на посаді начальника комплексу радіоелектронної боротьби взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , штаб-сержанта, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження, які приймали участь у судовому засіданні
прокурор - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3
Прокурор вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, так як останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання на строк до п'ятнадцяти років, зі свідками проходить військову службу.
Отже, на думку прокурора, застосування до ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Сторона захисту вважала, що є підстави для зміни запобіжного захисту на домашній арешт.
Суд вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведено, що заявлені ризики у вигляді переховування від суду не зменшилися, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги вагомість наявних доказів, які дають підстави обвинувачувати його у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має певні соціальні зв'язки, водночас є військовослужбовцем, суд вважає, що на даному етапі судового розгляду застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є невиправданим та не зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки обвинувачений не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Отже, клопотання прокурора необхідно задовольнити, продовживши строк тримання під вартою .
Суд визначає максимально можливий строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою, передбачений статтею 197 КПК України, з огляду на обсяг висунутого обвинувачення та значну складність справи, яка потребує тривалого часу для її судового розгляду. При цьому відсутні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики зникнуть протягом дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, суд вважає недоцільним визначати йому розмір застави.
Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -
Постановив :
Клопотання прокурора - задовольнити.
ОСОБА_3 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 30.09.2024 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
Головуючий: ОСОБА_6