№ 201/6956/24
провадження 2о/201/290/2024
01 серпня 2024 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
присяжних Кротової Р.Ф і Лапшевої Н.М.
з секретарем - Могиліною Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи орган опіки і піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради і ОСОБА_3 про визнання особи недієздатною та встановлення над ним опіки,
ОСОБА_1 27 травня 2024 року звернувся до суду із заявою стосовно свого дядька (брат матері) ОСОБА_2 про визнання його недієздатним та встановлення над ним опіки, фактично призначення опікуна. Заявником було заявлено клопотання про призначення амбулаторної судової психіатричної експертизи з метою визначення і встановлення обставин захворювань та можливого обмеження дієздатності ОСОБА_2 ..
Заперечень проти заяви і задоволення клопотання про призначення судової психіатричної експертизи з урахуванням обставин та хвороби ОСОБА_2 не надійшло.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги ст. 103-105 ЦПК України та враховуючи, що для з'ясування обставин, вказаних в клопотанні, потрібні спеціальні пізнання, проти чого не заперечують сторони, суд вважає це клопотання обгрунтованим та підлягаючим задоволенню.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу заяви, позову), характер порушеного права позивача, заявника та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, заявою самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, заяву, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, заява, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому суд звертає увагу також на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може з заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи.
Враховуючи, що зупинення провадження у справі, у випадку призначення експертизи, є правом суду, вирішуючи дане питання, суд приходить до висновку про не доцільність такого зупинення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 103-105, 182, 222, 252, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд
Призначити по справі судову психіатричну експертизу, виконання якої доручити експертам Дніпровської філії судово-психіатричних експертиз Державна установа «Інститут психіатрії, судово-психіатричних експертиз та моніторингу наркотиків МОЗ України» (м. Дніпро, вул. Бехтерєва, 1).
На вирішення експертів поставити наступні запитання:
1.Виходячи з наявних медичних документів та обстеження ОСОБА_2 визначити чи хворів раніше і чи хворіє зараз ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічними захворюваннями?
2.Чи може ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювати свої дії, керувати ними та чи може він бути визнаним недієздатним?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку та дачу завідомо не правдивого висновку по ст. 384, 385 КК України.
В разі необхідності в розпорядження експертів надати цивільну справу.
Витрати покласти за рахунок держави.
Ухвала набрала законної сили 01 серпня 2024 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя -
Присяжні -