іменем України
Справа № 210/3975/24
Провадження № 1-кс/210/1233/24
02 серпня 2024 року
Слідча суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , за участі слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 06 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046710000249,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дніпро, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, який на утриманні малолітніх, неповнолітніх чи інших осіб не має, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації та проживання, раніше судимого:
- 16.03.2021 Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;
- 08.07.2021 Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Умовно-достроково звільнився 05.12.2023 з ДУ "Криворізька установа виконання покарань (№3)", невідбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 6 днів,
підозрюється за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України
Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 02 серпня 2024 року надійшло вищевказане клопотання слідчого, погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити. Зазначає, що інші більш м"які запобіжні заходи не можуть бути застосовані щодо ОСОБА_4 , оскільки метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий підтримав подане клопотання з мотивів, викладених у ньому.
Підозрюваний та захисник, кожен окремо, не заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виклад обставин та правова кваліфікація
Слідчим СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУПН в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046710000249 від «06» червня 2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше засудженим, останній раз 08.07.2021 Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Умовно-достроково звільнився 05.12.2023 з Криворізького УВК Дніпропетровської області (№3), не відбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 6 днів, маючи не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та підозрюється у тому, що повторно вчинив умисний корисливий злочин за наступних фактичних обставин.
02.06.2024, приблизно о 22:00 год., ОСОБА_4 , перебував поблизу буд. АДРЕСА_1 з раніше незнайомим йому ОСОБА_7 , у якого при собі був мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 12» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), об'єм вбудованої пам'яті 8/256 Gb, у корпусі чорного кольору (Onyx Grey). Так, ОСОБА_4 , діючи повторно, з корисливих мотивів, з раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та реалізуючи його, під приводом того, що йому необхідний мобільний телефон для здійснення дзвінка, попросив у ОСОБА_7 належний йому мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 12», та ОСОБА_7 , нічого не підозрюючи про злочинний намір ОСОБА_4 , довіряючи останньому, оскільки між ними склалися довірливі відносини, добровільно передав ОСОБА_4 свій мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 12», після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння вказаним мобільним телефоном, скористався тим, що ОСОБА_7 відволікся на свій паспорт, який впав на землю, разом із мобільним телефоном марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 12», що належить ОСОБА_7 , з місця вчинення злочину зник, та у подальшому розпорядився вказаним мобільним телефоном на власний розсуд.
Обґрунтування клопотання.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий, звільнений умовно-достроково 05 грудня 2023 року на невідбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 6 днів,
В ході проведення досудового розслідування органом досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, ознаки якого містяться в ч. 2 ст. 190 КК України та останнього повідомлено про підозру.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України).
Мотивація суду
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного, оскільки 02 серпня 2024 року йому повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні №12024046710000249 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.
Згідно з статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Санкція частини 2 статті 190 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать не лише про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри
Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.
Для визначення причетності ОСОБА_4 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 07.06.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.06.2024; протоколом огляду місця події від 28.06.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.06.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2024; відповіддю на запит ПТ «Ломбард «Парус»; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 28.06.2024; протоколом огляду речей (відеозапису з ПТ «Ломбард «Парус») від 28.06.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 28.06.2024; відповіддю на запит ПТ «Ломбард «Комод»; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.07.2024; висновком судово-товарознавчої експертизи від 08.07.2024 №2421.
Досліджені матеріали досудового розслідування у взаємному зв'язку з обставинами кримінальних правопорушень, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до нетяжких злочинів і передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, а стороною обвинувачення доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення. Окрім того, ОСОБА_4 має не зняту та не погашену у законному порядку судимість.
Ризик втечі оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 звільнений умовно достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 6 днів, йомірно вчинив новий злочин, у сукупності з тим, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, родини, що свідчить про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Також достатньо обґрунтованим є ризик незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності. Зазначений ризик підтверджується тим, що особи, які є свідками у даному кримінальному провадженні в судовому засіданні не допитувались, а відповідно до ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Крім того, у даному кримінальному провадженні місце можливого перебування свідків та потерпілого добре відомо підозрюваному.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, останній не має постійного місця роботи, тобто не має засобів для існування, що може стати причиною вчинення інших корисливих кримінальних правопорушень. Крім того ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корисливого злочину проти власності, а також будучи раніше судимим за аналогічні правопорушення. Вказане свідчить про його схильність до вчинення злочинів з метою отримання засобів для існування.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_4 у разі застосування менш м"якого запобіжного заходу, може не лише ухилятись від суду, оскільки не має місця мешкання, міцних соціальних зв"язків на території України, а може продовжувати вчинювати інші кримінальні правопорушення, зважаючи на те, що після умовно дострокового звільнення 05 грудня 2023 року на шлях виправлення не став, вчинив новий злочин через сім місяців, і наразі є підозрюваним у вчиненні нового кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
У цьому конкретному випадку прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, доведено, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, враховуючи відсутності постійного місця проживання, місця реєстрації, сталих соціальних зв"язків, а так само й відсутності документів, що засвідчують його особу і надають право ідентифікувати його.
Крім того, у разі доведення вини, до ОСОБА_4 може бути застосована лише реальна міра покарання, оскільки кримінально-протиправні дії, які ставлться в провину підозрюваному, мали місце під час умовно-дострокового звільнення.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, так як останній полягає в забороні підозрюваному, залишати житло цілодобово або у певний період доби. Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючий, не працевлаштований, не має постійного місця проживання, тобто у останнього взагалі відсутні міцні соціальні зв'язки.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду. Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Приймаючи до уваги положення статті 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні матеріали, зважаючи на обставини та характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що на початковому етапі досудового розслідування тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити. Зважаючи на те, що кримінальне провадження розпочате тільки 06 червня 2024 року та на особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає обґрунтованим тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, як того просить прокурор.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, а також встановлений в судовому засіданні ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Керуючись статями 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 06 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046710000249, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань (№3)" строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 02 серпня 2024 року до 30 вересня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30280,00 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні процесуальні обов'язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону (в залежності від стадії кримінального провадження); докласти зусиль до пошуку роботи.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 .
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 02 серпня2024 року та проголошено 02 серпня 2024 року о 15 год. 30 хв. в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (пр-т Миру, 24, м. Кривий Ріг, зал с/з 309).
Слідча суддя: ОСОБА_1