вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" червня 2024 р. Справа № 911/1755/22 (911/3365/23)
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія
"Нова Технологія", код ЄДРПОУ 35088581
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт Маркет Солюшн",
код ЄДРПОУ 43227658
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенка Івана Вікторовича
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс", код ЄДРПОУ 32499006
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
про повернення безпідставно набутого векселя, скасування акту про протест векселя та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1755/22 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехнокомплект" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" про банкрутство, провадження в якій відкрите ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2022 р.
Наразі триває процедура розпорядження майном, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович.
07.11.2023 р. до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Софт Маркет Солюшн", в якій позивач просить суд: - залучити розпорядника майна ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; залучити приватного нотаріуса Косенка І.В. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; залучити ТОВ "НВК "Техімпекс" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; зобов'язати TOB "Софт Маркет Солюшн" повернути TOB "ВАК "Нова Технологія" простий вексель серії АА номер 1662470, виданий 07.10.2019 р. TOB "НВК "Техімпекс", зі строком платежу 03.10.2022 р. на суму 15 577 700,00 грн.; скасувати акт про протест векселя, вчинений 05.10.2022 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком Іваном Вікторовичем та зареєстрований у реєстрі за № 972; визнати виконавчий напис, вчинений 06.10.2022 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком Іваном Вікторовичем та зареєстрований в реєстрі за № 981, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з ТОВ "Софт Маркет Солюшн" на користь ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" судові витрати у формі сплаченого судового збору в розмірі 6 441,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним. ТОВ "Софт Маркет Солюшн" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою від 25.11.2022 р. № 01/11-25 з грошовими вимогами до боржника у справі № 911/1755/22 про банкрутство TOB "ВАК "Нова Технологія", яка ґрунтується на наявності кредиторських вимог до TOB "ВАК "Нова Технологія" на підставі простого векселя серії АА номер 1662470 від 07.10.2019 р., який (вексель) "ніби то, 07.10.2019 р. ТОВ "ВАК "Нова Технологія" виписано ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" на суму 15 577 700,00 грн". 20.09.2022 р. ТОВ "Софт Маркет Солюшн" згідно зазначеної ним інформації у заяві з грошовими вимогами у справі про банкрутство на підставі договору № 120БВ купівлі-продажу цінних паперів придбало у ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" простий вексель серії АА номер 1662470 від 07.10.2019 р. 05.10.2022 р. ТОВ "Софт Маркет Солюшн" подало приватному нотаріусу Косенку І.В. зазначений вексель для пред'явлення його ТОВ "ВАК "Нова Технологія" з вимогою оплатити 05.10.2022 р. 15 577 700,00 грн. 05.10.2022 р., у зв'язку з несплатою ТОВ "ВАК "Нова Технологія" вказаного векселя, приватний нотаріус Косенко І.В. вчинив акт про протест векселя, зареєстрований в реєстрі за № 972. 06.10.2022 р. на підставі акту приватного нотаріуса Косенка І.В. про протест векселя, зареєстрованого в реєстрі за № 972, ним же вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 981.
Обґрунтовуючи нормою частини першої статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", відповідно до якої видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів, а також частинами другою, третьою статті 4 зазначеного закону позивач вказує на те, що станом на 07.10.2019 р. у ТОВ "ВАК "Нова Технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" не існувало грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги, який погашався видачею простого векселя серії АА № 1662470 від 07.10.2019 р., а тому позивач вважає, що ТОВ "НВК "Техімпекс" і подальший держатель вказаного векселя, у тому числі ТОВ "Софт Маркет Солюшн" набули простий вексель безпідставно, в зв'язку з чим, з позиції позивача вказаний вексель підлягає поверненню позивачу як безпідставно набутий ТOB "Софт Маркет Солюшн", а також вчинений 05.10.2022 р. акт про протест векселя приватним нотаріусом має бути скасований та виконавчий напис, вчинений 06.10.2022 р. має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Позивач наголошує, що жодна з умов, визначених частинами першою-третьою статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" станом на 07.10.2019 р. не дотримана, - у ТОВ "ВАК "Нова Технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" не існувало заборгованості у розмірі, рівному або більше 15 577 700,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь ТОВ "ВАК "Нова Технологія", а й не існувало жодного договору, що містив би умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів, тобто, на переконання позивача зазначений вексель серії АА № 1662470 є безтоварним, - виданим не в погашення існуючої заборгованості за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги. В додаткове підтвердження безтоварності векселя позивач долучив фінансову звітність ТОВ "ВАК "Нова технологія" станом на 31.12.2018 р. та станом на 31.12.2019 р.
Крім того позові вимоги позивач обґрунтовує посиланням на правові позиції Верховного Суду, в тому числі на правову позицію, викладену в постанові у справі № 917/814/16 від 27.10.2020 р., відповідно до якої "... водночас цей Закон не визначає наслідків недійсності векселів, виданих на порушення вимог статті 4 Закону України "Про обліг векселів Україні", тому грошове зобов'язання за векселем не припиняється, якщо він є безтоварним. В цьому випадку підлягають переважному застосуванню над нормами національного законодавства положення статей 75, 77 Уніфікованого закону, як міжнародного договору, ратифікованого Україною. Зобов'язання за векселем є дійсним, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні". Також позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на додаткову правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.10.2019 р. у справі № 910/772/19, відповідно до якої "Верховний Суд зазначає, що за встановлення обставин того, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною, якій було видано вексель, зобов'язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не виникло права вимоги за договором, особа, яка видала вексель, вправі захистити свої майнові права шляхом пред'явлення до векселедержателя позову про повернення спірного векселя як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, що узгоджується з роз'ясненнями згідно з пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007". Керуючись даним посиланням, обґрунтовуючи частинами першою, другою статті 1212 ЦК України позивач вважає, що означений вексель, будучі безтоварним підлягає поверненню ТОВ "ВАК "Нова Техгологія" поточним його держателем - відповідачем, наголошуючи на тому, що те, що ТОВ "Софт Маркет Солюшн" не було первинним векселедержателем не скасовує безтоварності спірного векселя, що є єдиною і достатньою, на переконання позивача кваліфікуючою ознакою, необхідною для повернення векселя як безпідставно набутого. Також позивач посилається на правову позицію, викладену в пункті 29 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 р.
Вимоги щодо скасування акту про протест векселя позивачем обґрунтовано тим, що такий акт про протест векселя, будучі безтоварним, було вчинено нотаріусом за заявою особи, "яка не могла вважатися законним держателем векселя проти особи, яка не була векселедавцем, а якій мав бути повернутий вексель, на безтоварному векселі, який мав бути повернутий ТОВ "ВАК "Нова "Технологія" як безпідставно набутий". Позовні вимоги стосовно визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса позивачем обґрунтовано тим, що оскільки вказаний вексель позивач вважає безтоварним, - вимоги ТОВ "Софт Маркет Солюшн" до TOB "ВАК "Нова технологія" на підставі такого векселя, вважає спірними (здійснений в супереч абз. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 1.1. глави 16, абзаців 1-2 п. 3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України), а тому виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2023 р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, в межах справи № 911/1755/22 про банкрутство ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія", підготовче засідання суду призначено на 06.12.2023 р., задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенка І.В., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс", залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача розпорядника майна TOB "ВАК "Нова Технологія" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.; встановлено строк до 04.12.2023 р. для подання третіми особами аргументів, пояснень міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно предмету спору в даній справі, вирішено інші процесуальні питання у справі.
20.11.2023 р. через систему "Електронний суд" представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали суду.
05.12.2023 р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд: поновити процесуальний строк відповідачу на подання відзиву на позовну заяву; відмовити у задоволенні позову ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" в повному обсязі. Позовні вимоги вважає безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вимога про поновлення процесуального строку для подання відзиву вмотивовано посиланням на отримання ухвали про відкриття провадження у справі 20.11.2023 р. (з документальним підтвердженням) та на частину восьму статті 165 ГПК України, виходячи з якої останнім днем на подання відзиву з позиції відповідача є 05.12.2023 р. (дата подачі відзиву); крім того, відповідач вказує на те, що за повідомленням керівника відповідача, він 01.12.2023 р. через систему Електронного суду надіслав відзив на позовну заяву в суд, проте через збій в роботі системі Електронного суду, він не був направлений в суд в і залишився в статусі "направлений сторонам", в той час як копія відзиву 01.12.2023 р. була направлена нотаріусу Косенку І.В. засобами поштового зв'язку, а отже відзив було направлено 05.12.2023 р. через технічну помилку з поважних причин, що не залежали від відповідача. Відзив на позовну заяву відповідача вмотивований наступним. Відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача в повному обсязі. Так, стосовно твердження позивача про наявність підстав для повернення простого векселя серії АА номер 1662470 від 07.10.2019 р. як безпідставно набутого, відповідач зауважує на тому, що подану позивачем фінансову звітність за 2018 р., 2019 р. вважає не належним доказом, а заборгованість могла виникнути набагато раніше, тому подана звітність не підтверджує жодних обставин, зауважуючи на тому, що суб'єкт господарювання самостійно вирішує яку інформацію відображати у фінансовій звітності та має право згідно "Порядку подання фінансової звітності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 419 від 28.02.2000 р. на її уточнення без обмежень у часі. Також відповідач наводить доводи наявності заборгованості у позивача перед ТОВ "НВК "Техімпекс" підтвердженої судовим рішенням на суму 1 320 333,10 грн за період в тому числі 2017-2019 роки, що мало б бути відображено у фінансовій звітності позивача. Також відповідач повідомляє суд про те, що ним було проведено переговори з ТОВ "НВК "Техімпекс" в результаті чого останнім було надано відповідачу дві бухгалтерські довідки та фінансові звіти ТОВ "НВК "Техімпекс" за 2018 р. та 2019 р. із квитанціями про прийняття, які долучені відповідачем до матеріалів справи. Відповідач вказує на те, що в балансі ТОВ "НВК "Техімпекс" за 2018 р. в рядку 1125 "дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги" на кінець звітного періоду зазначена сума 40 475 тис грн, де до цього рядку включена заборгованість ТОВ "ВАК "Нова технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" в т.ч. сума 20 653,335 тис. грн, а також відповідачем вбачається, що зобов'язання за векселями ТОВ "ВАК "Нова технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" в сумі 15 577 700,00 відображені в рядку 1125 балансу ТОВ "НВК "Техімпекс" за 2019 рік. Сума рядку 1125 на кінець звітного періоду складає 53 011 тис. грн.
Крім того, відповідач надає заперечення на доводи позивача стосовно судової практики, на яку спирається позивач у позові. Так, говорячи про постанову Верховного Суду у справі № 917/814/16 від 27.10.2020 р. відповідач підкреслює, що сам позивач наводить судову практику, яка свідчить про те, що грошове зобов'язання за векселем не припиняється, якщо він є безтоварним та одночасно вважає висновок позивача про те, що "вексель не може бути визнаний недійсним в силу безтоварності" вважає безпідставним. З позиції відповідача, безтоварний вексель не звільняє від грошових зобов'язань (у випадку відсутності дефекту векселя), а тому відповідно, якщо не звільняє від грошового зобов'язання, то і не підлягає поверненню векселедавцю як безпідставно набутий згідно ст. 1212 ЦК України. Говорячи про постанову Верховного Суду у справі № 910/772/19 від 17.10.2019 р., відповідач зауважує на тому, що дана практика з позиції відповідача не є релевантною до правовідносин цієї справи, оскільки позов пред'являється до ТОВ "Софт Маркет Солюшн", яке є векселедержателем, внаслідок придбання ним простого векселя як цінного паперу, а не внаслідок видачі позивачем простого векселя на ім'я відповідача, де вважає, що стаття 1212 ЦК України передбачає право векселедавця витребувати вексель виключно по відношенню до векселедержателя, якому видавався вексель в рахунок погашення існуючих грошових зобов'язань і виключно за умови доведення невиконання або неналежного виконання стороною, якій видано вексель, зобов'язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг, наголошуючи на тому, що ТОВ "Софт Маркет Солюшн" не мало жодних господарських правовідносин з позивачем, а тому не могло набути простий вексель без достатньої на те правової підстави, тобто без надання товарів, робіт чи послуг позивачу, долучивши копію договору купівлі-продажу цінних паперів № 120БВ від 20.09.2022 р., акту вексельного платежу, а тому вимоги до відповідача на підставі статті 1212 ЦК України вважає безпідставними. Крім того, відповідач зауважує на відсутності в законодавстві та судовій практиці правової конструкції, яка б надавала право векселедавцю вимагати повернення простого векселя в порядку статті 1212 ЦК України у векселедержателя, якому векселедавцем не видавався простий вексель, а який придбав простий вексель як цінний папір на підставі договору купівлі-продажу, та вказує на не порушення ним прав позивача. Відповідач вважає, що чинний договір купівлі-продажу цінних паперів № 120БВ від 20.09.2022 р. та акт вексельного платежу від 21.09.2022 р., є належною та достатньою правовою підставою для володіння відповідачем вказаним векселем. Окремо відповідач зауважує на недобросовісності поведінки позивача, який на його переконання, змінив свою позицію на протилежну відносно фактичних обставин справи щодо простого векселя АА 1662470 в межах справ № 911/1755/22 (911/1067/23 та 911/3365/23), зокрема щодо обставини видачі векселя (у першій справі позивач заперечував видачу векселя, а у другій посилається на видачу векселя, проте безтоварного), в зв'язку з чим вважає, що позивач зловживає правами з метою затягування розгляду кредиторських вимог відповідача у справі про банкрутство з ціллю уникнення відповідальності по сплаті 15 577 700,00 грн. Щодо позовних вимог про скасування акту про протест векселя та визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, - відповідач вважає дані позовні вимоги похідними від вимоги про зобов'язання відповідача повернути вексель позивачу, яку вважає безпідставною; відповідач вважає себе добросовісним набувачем простого векселя серії АА номер 1662470, придбаного на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 120БВ від 20.09.2022 р., в зв'язку з чим вважає себе законним держателем останнього; окремо відповідач звертає увагу на те, що у позивача перед відповідачем наявна безспірна заборгованість за даним векселем, що підтверджується тим, що 03.10.2022 р. відповідач пред'явив вексель для платежу позивачу і просив оплатити вексель, при цьому пред'явити вексель відповідачу шляхом особистого вручення представнику позивача не вдалося, оскільки відповідач не перебував за зареєстрованим місцезнаходженням, проте позивач вжив всіх можливих заходів з належного пред'явлення векселя до платежу (в тому числі направлено двічі поштовим зв'язком), проте позивач своїх зобов'язань зі сплати коштів за векселем не виконав. 04.10.2022 р. відповідач звернувся до приватного нотаріуса для вчинення протесту векселя; 05.10.2022 р. приватним нотаріусом Косенком І.В. складено акт про протест векселя серії АА № 1662470, зареєстрований в реєстрі за № 972, після чого на підставі акту про протест векселя 06.10.2022 р. нотаріусом вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 981, в зв'язку з чим відповідач вважає заборгованість позивача за векселем безспірною.
Розглянувши вимогу відповідача поновити йому процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та долучені докази на підтвердження доводів відповідача, суд врахувавши обставини справи дійшов висновку про прийняття відзиву до розгляду судом.
06.12.2023 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2024 р.
23.01.2024 р. через систему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив, в якому позивач відхиляє заперечення відповідача та надає свої аргументи щодо доводів відповідача, в тому числі наголошуючи, що у позивача перед TOB "НВК "Техімпекс" станом на 07.10.2019 р. не існувало заборгованості у розмірі рівному або більше 15 577 700,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь TOB "ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, який містив би умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів (позивач підкреслює, що в позовній заяві не зазначав, що у нього станом на вказану дату не існувало заборгованості перед ТОВ "НВК "Техімпекс"), в той час як станом на 01.01.2019 р. (дата яка передувала видачі векселя) загальний розмір заборгованості позивача перед всіма контрагентами становив 6 289,3 тис. грн, на підтвердження чого позивач надав свою фінансову звітність за 2019 рік; сукупний розмір основної заборгованості за вказаними відповідачем договорами (що була предметом судового розгляду) становив 1 157 669,53 грн, що майже в 13,5 разів менше суми, на яку був виданий вексель; долучені відповідачем бухгалтерські довідки та фінансові звіти ТОВ "НВК "Техімпекс" та лист ТОВ "НВК "Техімпекс" з позиції позивача не є допустимими доказами у справі, в тому числі для підтвердження заборгованості станом на 07.10.2019 р. у розмірі рівному або більше 15 577 700,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги за конкретним договором з умовою про проведення розрахунків із застуванням векселів; позивач заперечує долучені бухгалтерські довідки у якості належних доказів; позивач заперечує фінансові звіти у якості належних доказів з посиланням на те, що останні не містять конкретної інформації по конкретному договору, в тому числі по рядку 1125 фінансового звіту станом на 31.12.2018 р., що відображає дебіторську заборгованість усіх контрагентів - загальний розмір без конкретизації, що не може бути безумовним свідченням наявності заборгованості позивача перед ТОВ "НВК "Техімпекс" саме у розмірі 20 653,335 тис. грн; крім того, позивач вказує на те, що вважає, що ТОВ "НВК "Техімпекс" має пряму заінтересованість у вирішенні цієї справи на користь відповідача, оскільки ТОВ "НВК "Техімпекс" у цій справі є третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача та є відповідачем у низці справ, ініційованих позивачем, і звернулось із заявою з грошовими вимогами до позивача у справі № 911/1755/22, а також ТОВ "Софт Маркет Солюшн" є одноособовим учасником ТОВ "НВК "Техімпекс"; окремо серед доводів відповідач надає доводи щодо застосованої ним у позові судової практики. Так, позивач посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі № 917/814/16 вказує: "по-друге, як зазначено в позовній заяві правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.10.2020 року у справі № 917/814/16, так як Закон України "Про обіг векселів в Україні" не визначає наслідків недійсності векселя, якщо він [вексель], в порушення ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", оформлений не для грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, грошове зобов'язання за ним не припиняється; разом з тим, такий вексель як безтоварний, має бути повернутий векселедавцю як безпідставно набутий (А.с. 138 (зворотній бік) - 139, Т. 1).
Також позивач у відповіді на відзив вказує що те, що ТОВ "Софт Маркет Солюшн" не є саме первинним векселедержателем простого векселя серії АА номер 1662470 від 07.10.2019 р., а набуло його у ТОВ "НВК "Техімпекс", на його думку, не має кваліфікуючого значення для правовідносин, а основоположним для повернення майна на підставі ст. 1212 ЦК України є факт безпідставного набуття вказаного векселя. Безпідставність набуття векселя полягає в його безтоварності. Окремо позивач вказує на те, що вважає, що правовідносини між позивачем та відповідачем мають речово-правовий характер з посиланням на п. 30-31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 р. у справі № 161/17945/18; наголошуючи на положенні пункту 37 постанови Верховного Суду у справі № 910/772/19 від 17.10.2019 р., вважає, що Верховний Суд розрізняє суб'єкта, борг перед яким мав би погашатися видачею векселя "сторона, якій було видано вексель" та суб'єкта, який зобов'язаний повернути вексель, якщо він виданий не в погашення боргу "векселедержатель", а тому з позиції позивача, вказана частина постанови Верховного Суду у справі № 910/772/19 від 17.10.2019 р. не свідчить про можливість витребування безтоварного векселя лише у першого векселедержателя. Особа держателя безтоварного векселя, з позиції позивача не впливає на можливість повернення такого векселя векселедавцю. Окремо, позивач вказує на те, факт набуття відповідачем векселя серії АА №1662470 у ТОВ "НВК "Техімпекс" на підставі договору купівлі-продажу не свідчить про наявність правової підстави набуття відповідачем простого векселя серії АА №1662470, так як даний договір не нівелює безтоварність векселя, а безтоварність породжує безпідставність набуття; договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений між ТОВ "НВК "Техімпекс" та ТОВ "Софт Маркет Солюшн" стосується лише правовідносин між ТОВ "НВК "Техімпекс" та відповідачем. Натомість правовідносини між позивачем та відповідачем на переконання позивача опосередковуються лише зазначеним векселем, та який оскільки є безтоварним, має бути повернутий позивачу. Стосовно посилань відповідача на недобросовісність поведінки позивача, підкреслює, що жодної протилежної або непослідовної позиції у справах 911/3365/23, 911/1067/23 в межах справи № 911/1755/22 позивач не висловлював та наголошує на тому, що його поведінка є добросовісною, націленою на захист прав. Також позивач просить врахувати факт відсутності пояснень TOB "НВК "Техімпекс" щодо позову у даній справі, що з точки зору позивача є свідченням відсутності заперечень у ТОВ "НВК "Техімпекс" щодо "твердження TOB "ВАК "Нова технологія" ("а фактично, визнання цього твердження"), що станом на 07.10.2019 р. у ТОВ "ВАК "Нова Технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" не існувало заборгованості у розмірі рівному або більше 15 577 700 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь ТОВ "ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, який містив би умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів".
31.01.2024 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 14.02.2024 р.
07.02.2024 р. через систему "Електронний суд" представником позивача подано додаткові пояснення у справі щодо висновків, яких дійшов Північний апеляційний господарський суд в постанові від 19.12.2023 р. у справі № 911/1755/22 (911/1089/21), щодо питання одночасного розгляду справи № 911/1755/22 (911/3365/23) та заяви ТОВ "Софт Маркет Солюшн" від 25.11.2022 р. за вих. № 01/11-25 з грошовими вимогами до боржника у справі № 911/1755/22.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2024 р. закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 13.03.2024 р.
13.03.2024 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 12.06.2024 р.
У судове засідання з'явились представники позивача і відповідача, водночас, належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання треті особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у пар. 41 рішення від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03), згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень та скористатися можливостями, наданими внутрішнім законодавством для пришвидшення розгляду (пар. 35 Рішення ЄСПЛ у справі Union Alimentaria Sanders SA v. Spain, заява № 11681/85 від 07.07.1989 р. ).
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України, до основних засад (принципів) господарського судочинства належить розумність строків розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників у справі не є підставою для відкладення розгляду справи та не перешкоджає розгляду справи по суті, а відтак, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності учасників у справі, що не забезпечили явку своїх представників.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд
встановив:
В межах справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" № 911/1755/22 надійшла заява ТОВ "Софт Маркет Солюшн" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 15 577 700,00 грн., що засновані на придбаному ТОВ "Софт Маркет Солюшн" у ТОВ "НВК "Техімпекс" цінному папері - простому векселі Серії АА 1662470, виданого 07.10.2019 р.
07.11.2023 р. до суду надійшла позовна заява ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" до ТОВ "Софт Маркет Солюшн", що є предметом даного судового розгляду, в якій серед позовних вимог позивач просить суд зобов'язати TOB "Софт Маркет Солюшн" повернути TOB "ВАК "Нова Технологія" простий вексель серії АА номер 1662470, виданий 07.10.2019 р. TOB "НВК "Техімпекс", зі строком платежу 03.10.2022 р. на суму 15 577 700,00 грн.
Так, відповідно до долученої позивачем копії векселя, та відповідно до долученої відповідачем копії векселя, 07.10.2019 р. TOB "ВАК "Нова Технологія" на користь TOB "НВК "Техімпекс", ЄДРПОУ 32499006, було видано простий вексель серії АА № 1662470, на суму 15 577 700,00 грн, зі строком платежу 03.10.2022 р., місце складання векселя: Київська область, с. Засупоївка. Копія вказаного векселя, додана до матеріалів справи містить ряд індосаментів, останній з яких платити наказу ТОВ "Софт Маркет Солюшн" (А.с. 80-81, Т.1).
Відповідно до частини першої статті 177 Цивільного кодексу України (надалі за текстом "ЦК України"), об'єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
Частинами першою, другою статті 28, пунктом 29 частини першої статті 2 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" встановлено, що векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у паперовій формі. Обіг цінних паперів (далі - обіг) - це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім тих правочинів, однією із сторін яких є емітент (крім емітента депозитних сертифікатів банків) або особа, яка видала неемісійний цінний папір.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні", зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.
Преамбулою до Закону України "Про обіг векселів Україні" та статтею першою вказаного закону визначено, що цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів. Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Отже, вексель є цінним папером та самостійним предметом цивільно-правових правочинів.
Статтею 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, встановлено, що простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Як слідує з позовної заяви, та не заперечується відповідачем, про що подано відповідні докази (А.с. 77-78, Т. 1), 20.09.2022 р. між ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс", від імені якого діє ТОВ "ІК "Світінвест" (продавець) та ТОВ "Софт Маркет Солюшн" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 120БВ, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця цінні папери, зазначені в п. 1.2. цього договору (надалі за текстом - "Цінні папери" або "ЦП"), а покупець зобов'язується прийняти цінні папери та сплатити продавцю їх вартість, визначену в п. 1.2. цього договору як загальна продажна вартість ЦП. Вид цінних паперів, їх форма випуску, існування, емітент, загальна вартість та інші характеристики цінних паперів: вид/тип/різновид/найменування ЦП або ІФІ: простий вексель, борговий; форма існування ЦП: документарна; векселедавець: ТОВ "ВАК "Нова технологія"; ідентифікаційний код юридичної особи-емітента: 35088581; серія, номер та дата: серія АА № 1662470, 07.10.2019 р.; векселеотримувач (код за ЄДРПОУ): ТОВ "НВК "Техімпекс", код ЄДРПОУ 32499006; місце складання векселя: Україна, Київська область, с. Засупоївка; строк платежу: за пред'явленням, але не раніше 03.10.2022 р.; номінальна вартість одного ЦП: 15 577 700,00 грн, кількість ЦП: 1 шт.; загальна продажна вартість ЦП: 1500 000,00 грн.
Відповідно пунктів 1, 2 акту вексельного платежу до договору купівлі-продажу цінних паперів № 120 БВ від 20.09.2022 р., складеного між продавцем - ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" та покупцем - ТОВ "Софт Маркет Солюшн", - відповідно до умов пункту 2.2. Договору купівлі-продажу цінних паперів № 120БВ від 20.09.2022 р., продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв простий вексель серії АА № 1662470, виданий 07.10.2019 р. З дати підписання цього акту вексель вважається переданим від продавця покупцю.
03.10.2022 р. ТОВ "Софт Маркет Солюшн" звернулось до ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" з вимогою № 02/10-22 від 03.10.2022 р. про оплату векселя серії АА № 1662470 від 07.10.2019 р., в якій вимагало здійснити повну оплату векселя загальною номінальною вартістю 15 577 700 грн до 17 год. 45 хв. 03.10.2022 р., та з актом № 1 пред'явдення векселя до платежу від 03.10.2022 р. Факт направлення вказаних документів ТОВ "Софт Маркет Солюшн" ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" підтверджено документально, в тому числі описом вкладення у цінний лист, скріпленого відбитком штампу Укрпошти, накладною Укрпошти із штрих кодовим ідентифікатором 0304910877452.
Відповідно до акту про протест векселя № 972 від 05.10.2022 р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком І.В. на прохання ТОВ "Софт Маркет Солюшн", код ЄДРПОУ 43227658, законного векселедержателя простого векселя серії АА № 1662470, складеного ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія" (ЄДРПОУ 35088581) 07.10.2019 р. в Київській області, село Засупоївка, з оплатою 03.10.2022 р., на суму 15 577 700,00 грн, який подав нотаріусу цей вексель 04.10.2022 р. о 10:00, для вчинення протесту про неоплату, пред'явив до ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія" вимоги про оплату 03.10.2022 р.; векселедержатель ТОВ "Софт Маркет Солюшн" платежу не отримав; як зазначено у акті про протест векселя № 972 від 05.10.2022 р. векселедавець (боржник) причину відмови не зазначив, в зв'язку з чим 05.10.2022 р. нотаріусом опротестовано цей вексель про не оплату проти векселедавця ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія", що зареєстровано в реєстрі за № 972.
Відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенка І.В. № 981 від 06.10.2022 р., 06.10.2022 р. вказаним нотаріусом здійснено виконавчий напис нотаріуса, зареєстрований в реєстрі за № 981, за яким нотаріусом на підставі акту про протест векселя про не оплату, вчиненого 05.10.2022 р. за № 972 запропоновано стягнути на користь ТОВ "Софт Маркет Солюшн" та векселедержателя простого векселя серії АА № 1662470, зі строком платежу 03.10.2022 р., складеного в Київській області, село Засупоївка, заборгованість по зобов'язанню за векселем, за період з 03.10.2022 р. по 06.10.2022 р., в розмірі 15 577 700,00 грн, а також витрати пов'язані з опротестуванням векселя у сумі 3000,00 грн, вчинення виконавчого напису 1000,00 грн, усього в розмірі 15 581 700,00 грн з векселедавця (боржника) ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія". Виконавчий напис набрав чинності з 06.10.2022 р.
Таким чином ТОВ "Софт Маркет Солюшн" є власником простого векселя Серії АА 1662470 від 07.10.2019 р.
Позивач у позовній заяві позовні вимоги обґрунтовує тим, що станом на 07.10.2019 р. у ТОВ "ВАК "Нова технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс", яке як встановлено судом є первісним векселедержателем, не існувало заборгованості у розмірі рівному або більше 15 577 700,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь ТОВ "ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, та не існувало жодного договору, що містить умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів, що не відповідає вимогам частин першої-третьої статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", в зв'язку з чим позивач вексель серії АА № 1662470 вважає безтоварним (виданим не в погашення існуючої заборгованості за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги), в зв'язку з чим ТОВ "НВК "Техімпекс" і подальші держателі вказаного векселя, у тому числі ТОВ "Софт Маркет Солюшн" на переконання позивача набули простий вексель безпідставно. Крім того, вимога про повернення позивачу відповідачем векселя обґрунтована в першу чергу висновком Верховного Суду у справі № 910/772/19 від 17.10.2019 р. та частинами першою, другою статті 1212 ЦК України.
Досліджуючи доводи позову судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів Україні", видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.
Згідно висновку Верховного Суду у справі № 910/772/19 у постанові від 17.10.2019 р., на який спирається позивач: "Верховний Суд зазначає, що за встановлення обставин того, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною, якій було видано вексель, зобов'язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не виникло права вимоги за договором, особа, яка видала вексель, вправі захистити свої майнові права шляхом пред'явлення до векселедержателя позову про повернення спірного векселя як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, що узгоджується з роз'ясненнями згідно з пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007" (п. 37).
Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Істотним для розгляду справи по суті вбачається наступне.
Позивач обґрунтовує вимогу про повернення векселя посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17.10.2019 р. у справі № 910/772/19, проте зазначеною постановою не було завершено розгляд по суті спору щодо безтоварності векселя.
Так, в межах справи про банкрутство № 910/772/19 як слідує зі змісту самої постанови від 17.10.2019 р. у справі № 910/772/19, серед іншого мав місце спір щодо грошових вимог кредитора в межах справи про банкрутство за простим векселем, право власності на який було придбано ним на підставі договору купівлі-продажу у власника векселя, емітентом якого був боржник у справі про банкрутство, де в межах справи векселедавець доводив "безтоварність" спірного векселя та його видачу від імені товариства-боржника з порушенням вимог чинного вексельного законодавства України - без проведення реальних господарських операцій з першим векселедержателем; неукладення правочину щодо проведення розрахунків з використанням простого векселя; відсутність фактичної поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг; невідображення у податковій та бухгалтерській звітності видачі векселя та господарських операцій як векселедавцем, так з першим векселедержателем (п. 17).
Як зазначено, у пункті 37 Постанови Верховного Суду у справі № 910/772/19 від 17.10.2019 р., якою по суті Верховним Судом грошові вимоги за вказаним векселем до боржника не розглядались з постановленням остаточного рішення по суті спору, та було ухвалено рішення про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій (судом першої інстанції відмовлено у визнанні кредитором по заборгованості за вказаним векселем), справу №910/772/19 в частині спірних грошових вимог за векселем передано на новий розгляд судом першої інстанції, та зазначено: "Верховний Суд зазначає, що за встановлення обставин того, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною, якій було видано вексель, зобов'язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не виникло права вимоги за договором, особа, яка видала вексель, вправі захистити свої майнові права шляхом пред'явлення до векселедержателя позову про повернення спірного векселя як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, що узгоджується з роз'ясненнями згідно з пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007.". Також вказаною постановою ухвалено (п. 42): "при новому розгляді справи судам належить дослідити правову природу спірних кредиторських вимог, з'ясувати дійсність заявлених кредитором вимог на підставі опротестованого нотаріусом спірного векселя з видачею виконавчого напису про стягнення суми боргу за векселем".
Істотне предметне значення має подальший розгляд справи № 910/772/19 в розрізі вексельних правовідносин та оцінки судів доводів векселедавця про безтоварність векселя, і його правових наслідків.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва за результатами нового розгляду кредиторських вимог за вказаним векселем від 02.07.2020 р. у справі № 910/772/19 держателя векселя було визнано кредитором боржника. Постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/772/19 від 12.01.2021 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/772/19 залишено без змін, при цьому апеляційний суд дійшов висновку про те, що виходячи з аналізу положень статей 4, 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" простий вексель можна використати лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. Водночас, зазначений Закон не визначає наслідків недійсності векселів, виданих з порушенням вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", а також про перевагу в застосуванні спеціальних положень статей 75, 77 Уніфікованого закону, як міжнародного договору, ратифікованого Україною. Таким чином, на переконання колегії суддів, зобов'язання за векселем є дійсними, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні". З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що зобов'язання боржника за векселем має ґрунтуватись саме на такому векселі і не вимагає будь-яких інших документів, що б підтверджували виникнення основного зобов'язання боржника перед кредитором. Відтак доводи про "безтоварність" та безпідставність виданого боржником векселя належить відхилити…".
Постановою Верховного Суду у справі № 910/772/19 від 26.05.2021 р., предметом судового розгляду якої були вказані ухвала Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 р., постановлена за результатами нового розгляду кредиторських вимог за вищезгаданим векселем та постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 р., - зазначені ухвалу та постанову у відповідних частинах було залишено без змін. Одним з доводів касаційного оскарження виступило те, що суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінки всім аргументам учасників справи, зокрема, запереченням боржника, що спірний вексель був виданий з численними порушеннями вимог діючого законодавства України і без існування необхідних попередніх договірних відносин між сторонами.
В зазначеній постанові Верховний Суд дійшов наступних висновків: "За змістом частин першої-третьої статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. … Зобов'язання за векселем є дійсними, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні". … Дослідивши оригінал простого векселя від 21.04.2016 серії АА № 2669778, суд апеляційної інстанції, встановив, що вимоги за ним є дійсними, оскільки його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що грошові вимоги ТОВ "ЮК "Партнер'с" до боржника є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню в повному обсязі. … Колегія суддів також враховує, що вексель як цінний папір, що посвідчує грошове або майнове право вимоги векселедержателя до векселедавця, є належним та допустимим доказом заявлених кредитором-векселедержателем вимог у справу про банкрутство боржника-векселедавця, оскільки законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність та дійсність своїх прав за векселем, такі права вважаються наявними та дійсними, а доведення протилежного є обов'язком боржника як особи, якій пред'явлено вимогу за векселем. Підставою для заявления вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора (п. п. 7, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" №5 від 08.06.2007.) ".
Таким чином Верховний Суд у справі № 910/772/19 у постанові від 26.05.2021 р. в ході всебічної перевірки доводів сторін погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції.
В той же час, рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/1237/20 від 28.04.2021 р. в межах тієї ж справи про банкрутство № 910/772/19 за результатами розгляду вимог про визнання недійсним і таким, що не має вексельної сили, простого векселю, скасування протесту векселя про неплатіж та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає примусовому виконанню, обґрунтованого серед іншого тим, що на переконання позивача вексель був виписаний відповідачем безпідставно - без проведення будь-яких господарських операцій, без існування необхідних попередніх договірних відносин без укладення правочину про проведення розрахунків з використанням векселю без необхідного існування грошового боргу, без фактичної поставки будь-яких товарів, виконання робіт чи надання послуг, без відображення видачі векселю у податковій та бухгалтерській звітності, - в задоволенні позову судом було відмовлено з посилання на те, що за відповідності простого векселя серії АА № 2669778 від 21.04.2016 положенням ст. 75, 76, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" він є дійсним і посилання позивача на ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" є безпідставним, так як не є підставою для визнання недійсним і таким, що не має вексельної сили, простого векселю. В ході вирішення спору судом було враховано висновок Верховного Суду у постанові від 17.10.2019 р. (п. 37) у справі №910/772/19 щодо права векселедавця захистити свої майнові права шляхом пред'явлення до векселедержателя позову про повернення спірного векселя як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином після постанови Верховного Суду від 17.10.2019 р. у справі № 910/772/19, в якій Верховним Судом зазначено про існування такого способу захисту з вказівкою на необхідність суду при новому розгляді справи по суті дослідити правову природу спірних кредиторських вимог і з'ясувати дійсність заявлених кредитором вимог на підставі опротестованого нотаріусом спірного векселя, мав місце подальший розгляд справи, предметом якого були вексельні правовідносини щодо правових наслідків безтоварності векселя. Як вбачається з подальшого судового розгляду справи № 910/772/19, доводи векселедавця безтоварності векселя були неодноразово відхилені судами, де судами було взято до уваги висновок пункту 37 Постанови Верховного Суду у справі № 910/772/19 від 17.10.2019 р. (ухвала Господарського суду м. Києва від 28.04.2021 у справі № 910/1237/20 в межах справи про банкрутство № 910/772/19), посиланням на зміст якого обґрунтовано позовні вимоги позивача у даній справі.
Детально, всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною першою статті 194 ЦК України, цінним папером є документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи кількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз.
Частинами 1, 2 статті 197 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером). Права на цінний папір та права за цінним папером, що існують у паперовій формі, належать: 1) пред'явникові цінного папера (цінний папір на пред'явника); 2) особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір); 3) особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).
Верховний Суд за результатом розгляду справи № 904/1169/17 у постанові від 17.05.2018 р. виклав правову позицію (п. 23), відповідно до якої виходячи з аналізу положень статей 4, 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" простий вексель можна використати лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що зазначений закон не визначає наслідків недійсності векселів, виданих з порушенням вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", а також про перевагу в застосуванні спеціальних положень статей 75, 77 Уніфікованого закону, як міжнародного договору, ратифікованого Україною. Зобов'язання за векселем є дійсними, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні". Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 917/814/16 від 27.10.2020 р., п. 7.8.
Судом встановлено, що в межах даного спору позивачем не оскаржено невідповідність простого векселя серії АА № 1662470 вимогам статей 75, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (надалі "Уніфікований закон"), статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні". В ході судового розгляду учасники провадження не піддавали сумніву відповідність векселя серії АА 1662470, виданого 07.10.2019 р. вимогам статей 75, 77 Уніфікованого закону, статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".
Станом на дату розгляду справи, докази виконання позивачем зобов'язань за векселем до суду не надходило.
Як встановлено судом, на підтвердження позовних вимог позивач вказує на наступне: "Заява ТОВ "Софт Маркет Солюшн" з грошовими вимогами ґрунтується на наявності кредиторських вимог ТОВ "Софт Маркет Солюшн" до ТОВ "ВАК "Нова технологія" на підставі простого векселя серії АА номер 1662470 від 07.10.2019 р. Так, ніби то, 07.10.2019 р. TOB ВАК "Нова Технологія" було виписано простий вексель серії АА № 1662470 … станом на 07.10.2019 р. … у TOB ВАК "Нова Технологія" перед TOB "НВК "Техімпекс” не те, що не існувало заборгованості у розмірі рівному або більше 15 577 700,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь TOB ВАК "Нова Технологія", а й не існувало жодного договору, що містив би умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів" (А.с. 1, 2 зворотній бік, Т. 1). У якості доказів на додаткове підтвердження факту безтоварності позивачем надано фінансову звітність малого підприємства позивача на 31.12.2018 р., та станом на 31.12.2019 р. Інших документальних доказів суду не надано. Також в підтвердження позовних вимог позивач посилається на відсутність заперечень у справі з боку ТОВ "НВК "Техімпекс", що фактично вважає визнанням останнім твердження про те, що станом на 07.10.2019 р. не існувало у позивача заборгованості перед ТОВ "НВК "Техімпекс" у розмірі рівному або більше 15 577 700,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги на користь ТОВ "ВАК "Нова Технологія", за конкретним договором, який містив би умови про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів.
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частинами першою, другою статті 76, частини першої статті 77, статей 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно з абзацом 19 пункту 2 Порядку "Подання фінансової звітності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 419 від 28.02.2000 р., підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, самостійно виявлених помилок або з інших причин.
Проаналізувавши матеріали справи у сукупності, заслухавши доводи учасників провадження, судом встановлено, що надані позивачем докази, - фінансовий звіт позивача станом на 31.12.2018 р., фінансова звітність малого підприємства позивача станом на 31.12.2019 р. не дозволяє достеменно встановити дійсні обставини наявності або відсутності обставини, що станом на 07.10.2019 р. у TOB ВАК "Нова Технологія" перед TOB "НВК "Техімпекс” не існувало заборгованості у розмірі рівному або більше 15 577 700,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги (ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь TOB ВАК "Нова Технологія") за конкретним договором, який містив би умови про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів, в зв'язку з чим відхиляються судом як не належні докази. Надана фінансова звітність містить цифрові вирази господарської діяльності підприємства, проте не містить конкретних відомостей, які б належним чином доводили чи спростовували обставини, що підлягають доведенню у цій справі - про наявність чи відсутність станом на 07.10.2019 р. у TOB ВАК "Нова Технологія" перед TOB "НВК "Техімпекс” заборгованості у розмірі рівному або більше 15 577 700,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь TOB ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, який містить умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів. Посилання позивача на відсутність заперечень ТОВ "НВК "Техімпекс" у справі також не є належним доказом існування таких обставин, або доказом, що їх спростовує.
Судом взято до уваги ту обставину, що відповідачем долучено до матеріалів справи баланси ТОВ "НВК "Техімпекс" станом на 31.12.2018 р. та станом на 31.12.2019 р., скріплені електронним підписом керівника ТОВ "НВК "Техімпекс". Дані документи з аналогічних підстав не є належними доказами обставин, що підлягають доведенню у справі, при цьому судом визнаються слушними доводи відповідача про те, що суб'єкт господарювання самостійно вирішує яку інформацію відображати у звітності та про можливість уточнення юридичною особою фінансової звітності, що підтверджено абзацом 19 пункту 2 Порядку "Подання фінансової звітності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 419 від 28.02.2000 р., статтею 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Наведене дає підстави для висновку про те, що лише твердження позивача про відсутність вказаних позивачем обставин, зокрема про те, що станом на 07.10.2019 р. у ТОВ "ВАК "Нова Технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" не існувало заборгованості у розмірі, рівному або більше 15 577 700,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь ТОВ "ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, не існувало жодного договору, що містив би умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів, по суті є посиланням позивача на відсутність підстави зобов'язання (договору, на виконання якого видано вексель).
Відповідно до частини другої статті 198 ЦК України, відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", з метою забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції при розгляді справ, пов'язаних з обігом векселів, Пленумом Верховного Суду України постановлено дати судам такі роз'яснення: відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї-), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930 р.), а також законами України від 05.04.2001 р. N 2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23.02.2006 р. N 3480-ІУ "Про цінні напери та фондовий ринок", від 06.07.1999 р. N 826-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 р. N 827-Х1У "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 р. N 828-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів". Необхідно також врахувати, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)). Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.
Досліджуючи підставу, на якій позивач просить повернути йому вексель судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", у випадках, коли правочином передбачено, що одна сторона передає товари, виконує роботи чи надає послуги, а інша з метою розрахунку видає (передає) або акцептує вексель на узгоджених сторонами умовах, зобов'язання з оплати цих товарів, робіт чи послуг вважаються виконаними при виконанні таких дій із векселем. Якщо одна сторона передала товари, виконала роботи або надала послуги, а інша сторона не видала (не передала) чи не акцептувала вексель на узгоджених ними умовах, сторона, яка виконала зобов'язання за правочином, має право звернутися з вимогою про оплату. У разі якщо після видачі (передачі) чи акцепту векселя з'ясується, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною зобов'язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не було права вимоги за договором, інша сторона, яка видала (передала) чи акцептувала вексель, має право звернутися з позовом про його повернення як безпідставно набутого майна (ст. 1212 ЦК). За змістом ст. 198 ЦК суд має право задовольнити вимогу про стягнення оплати за товари, роботи чи послуги в грошовій формі, якщо дійде висновку, що зустрічні зобов'язання за виданим чи переданим у рахунок оплати за договором векселем не виконано (зокрема, якщо він має дефект форми)".
Комплексний аналіз наданих у пункті 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 роз'яснень вказує на те, що даним пунктом роз'яснено права двох сторін зобов'язання - векселедавця та первісного векселедержателя, та роз'яснення права на звернення з позовом про повернення векселя як безпідставно набутого майна до інших осіб відсутні.
З наведеного слідує, що у разі якщо після видачі (передачі) чи акцепту векселя з'ясується, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною зобов'язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не було права вимоги за договором, інша сторона, яка видала (передала) чи акцептувала вексель, має право звернутися з позовом про його повернення як безпідставно набутого майна (ст. 1212 ЦК) до первісного векселедержателя.
Відповідно до статті 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особи, на яких подається позов за переказним векселем, не можуть протиставити держателю заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах з трасантом або з попередніми держателями, якщо тільки держатель, при придбанні векселя, не діяв свідомо на шкоду боржнику.
Частиною першою статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20).
Як зазначено, відповідно до частини другої статті 198 ЦК України, відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" роз'яснено, що у разі пред'явлення законним векселедержателем вимоги про оплату векселя зобов'язана за ним особа не має права відмовитися від виконання з посиланням на відсутність або недійсність зобов'язання, крім випадків, передбачених ст. 17 Уніфікованого закону. Згідно із цією статтею особи, до яких пред'явлено позов за переказним векселем, не можуть протиставляти вимогам держателя заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах із трасантом або з попередніми держателями, якщо держатель при придбанні векселя не діяв свідомо на шкоду боржнику. На свої особисті відносини з іншими особами, у тому числі з попередніми векселедержателями, боржник вправі посилатися лише в тому разі, коли векселедержателями при придбанні векселя діяв свідомо на шкоду боржникові, тобто якщо він знав про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя до або під час його придбання. Наявність обставин, що свідчать про недобросовісність власника векселя, доводиться особою, до якої пред'явлено позов. Зобов'язана за векселем особа звільняється від платежу, якщо доведе, що кредитор, який пред'явив вимоги, знав або повинен був знати в момент придбання векселя про недійсність чи відсутність зобов'язання, що було підставою для видачі (передачі) векселя, або отримав вексель унаслідок обману, крадіжки чи брав у них участь.
Аналіз обставин справи у сукупності вказує на те, що по суті заявлені позовні вимоги є способом відмови векселедавця від виконання зобов'язання з посиланням на відсутність такого зобов'язання.
Відповідно до статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Керуючись положеннями статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, статті 8 ЦК України (аналогія закону), беручи до уваги роз'яснення пунктів 1, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5, та врахувавши, що відповідач є власником простого векселя серії АА № 1662470; відповідність вказаного векселя нормам статей 75, 77 Уніфікованого закону, статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" жодним з учасників у справі не заперечувалась; векселедержатель звертався до позивача з пред'явленням вказаного векселя до платежу; нотаріусом здійснено протест векселя у неплатежі, було вчинено виконавчий напис нотаріуса; беручи до уваги зміст позовних вимог у цій справі, зокрема про зобов'язання відповідача повернути вексель, та беручи до уваги те, повернення векселя векселедавцю тягне звільнення зобов'язаної за векселем особи від платежу, суд дійшов висновку про те, що у справі до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми у вексельному законодавстві - статті 17, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, враховуючи роз'яснення пунктів 1, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 у сумісних з природою простих векселів межах, а не загальна норма статті 1212 ЦК України. В зв'язку з наведеним доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин загальних норм частин 1, 2 статті 1212 ЦК України відхиляються судом.
Вирішення питання щодо зобов'язання відповідача повернути вексель позивачу, як підстави для звільнення зобов'язаної особи за векселем від платежу відповідно до статті 17 Уніфікованого закону, враховуючи положення пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5, вимагає встановлення судом добросовісності / недобросовісності векселедержателя, а саме: векселедержатель при придбанні векселя не діяв/діяв свідомо на шкоду позивачу/боржнику, тобто встановлення чи він знав про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя до або під час його придбання, чи знав або повинен був знати в момент придбання векселя про недійсність чи відсутність зобов'язання, що було підставою для видачі (передачі) векселя, або отримав вексель унаслідок обману, крадіжки чи брав у них участь.
Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідачем вексель придбано у попереднього векселедержателя за власною волею на підставі договору купівлі-продажу № 120БВ від 20.09.2022 р. Докази, доводи того, що відповідач до або в момент придбання простого векселя серії АА № 1662470 знав або повинен був знати про відсутність зобов'язання, що було підставою для видачі векселя, чи знав/повинен був знати про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя, чи знав до/в момент придбання векселя або повинен був знати про недійсність векселя, або, що відповідач отримав вексель унаслідок обману, крадіжки чи брав у них участь, або докази іншої недобросовісної поведінки відповідача в матеріалах справи відсутні; такі докази, доводи позивач суду не надав, та заяв суду про таке не подавав. Таким чином, в матеріалах справи жодні докази того, що відповідач, при придбанні простого векселя серії АА № 1662470 діяв свідомо на шкоду позивачу відсутні, - жодні докази наявності обставин, визначених статті 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі у справі відсутні, а тому відповідач є добросовісним векселедержателем.
Стосовно доводу позивача, з позиції якого ТОВ "НВК "Техімпекс" (первісний векселедержатель) має заінтересованість у вирішенні справи на користь відповідача, оскільки ТОВ "НВК "Техімпекс" у цій справі є третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача та є відповідачем у низці справ, ініційованих позивачем, і звернулось з заявою з грошовими вимогами до позивача у справі № 911/1755/22, а також ТОВ "Софт Маркет Солюшн" є одноособовим учасником ТОВ "НВК "Техімпекс", судом вказані доводи відхиляються з огляду на наступне.
Обставина, що ТОВ "Софт Маркет Солюшн" є одноособовим учасником ТОВ "НВК "Техімпекс" не є безпосереднім свідченням того, що ТОВ "Софт Маркет Солюшн" або ТОВ "НВК "Техімпекс" діяли при придбанні векселя АА № 1662470 свідомо на шкоду позивачу. Позивачем, в свою чергу, жодних доказів на підтвердження таких обставин суду не надано та конкретних доводів не заявлено. Ті обставини, що ТОВ "НВК "Техімпекс" у цій справі є третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача та є відповідачем у низці справ, ініційованих позивачем, і звернулось з заявою з грошовими вимогами до позивача у справі № 911/1755/22 також не доводять його недобросовісність при отриманні векселя.
Щодо доводу позивача, обґрунтованого посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі № 917/814/16, де позивач вказує (А.с. 138 (зворотній бік)-139, Т. 1): "по-друге, як зазначено в позовній заяві правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.10.2020 року у справі № 917/814/16, так як Закон України "Про обіг векселів в Україні" не визначає наслідків недійсності векселя, якщо він [вексель], в порушення ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", оформлений не для грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, грошове зобов'язання за ним не припиняється; разом з тим, такий вексель як безтоварний, має бути повернутий векселедавцю як безпідставно набутий.
Тобто хоча безтоварний вексель не припиняє грошового зобов'язання, такий вексель, саме в силу його безтоварності, має бути повернутим векселедавцю, і наявність грошового зобов'язання за ним не може цьому перешкоджати", - суд відхиляє дане посилання позивача в зв'язку з тим, що викладене посилання позивача не відповідає точному змісту постанови Верховного Суду у справі № 917/814/16 від 27.10.2020 р., у пункті 7.8. якої зокрема викладена правова позиція Верховного Суду щодо вексельних зобов'язань (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92675861), в зв'язку з чим дане посилання позивача є безпідставним.
В зв'язку з наведеним, підстави для зобов'язання ТОВ "Софт Маркет Солюшн" повернути позивачу простий вексель серії АА номер 1662470, виданий 07.10.2019 р. відсутні, та суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Софт Маркет Солюшн" повернути позивачу простий вексель серії АА номер 1662470, виданий 07.10.2019 р. ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс", зі строком платежу 03.10.2022 р. на суму 15 577 700,00 грн.
Інші позовні вимоги про скасування акту про протест векселя, вчиненого 05.10.2022 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 972, та про визнання виконавчого напису, вчиненого 06.10.2022 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 981 таким, що не підлягає виконанню, - є похідними від вимоги про повернення простого векселя позивачу.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Софт Маркет Солюшн" повернути позивачу простий вексель серії АА номер 1662470, виданий 07.10.2019 р. ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс", зі строком платежу 03.10.2022 р. на суму 15 577 700 грн, - суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про скасування акту про протест векселя, вчиненого 05.10.2022 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 972, та про визнання виконавчого напису, вчиненого 06.10.2022 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 981, таким, що не підлягає виконанню, оскільки підстави для задоволення вказаних вимог відсутні та не доведені позивачем за допомогою належних і допустимих доказів.
У параграфі 58 Рішення Європейського суду з права людини у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, 10.02.2010 р., Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Аргументи сторін справи судом ретельно вивчені та відхиляються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приписами частин першої, другої статті 73, частини першої статті 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За результатами повного та всебічного дослідження матеріалів справи, поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування та аналізу аргументів сторін, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, суд відмовляє в задоволенні позову повністю.
Витрати позивача зі сплати судового збору у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 231, 237-238, 240 ГПК України, суд
вирішив:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання повного тексту рішення 02.08.2024 р.
Суддя А.В. Лопатін