вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/715/24
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Компанії «Byrass Consultants Limited»
до гр. ОСОБА_1
про стягнення 77 059,72 грн, що еквівалентно 1 986,70 доларам США
Без повідомлення (виклику) учасників справи;
Компанія «Byrass Consultants Limited» звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до гр. ОСОБА_1 про стягнення 77 059,72 грн, що еквівалентно 1 986,70 доларам США.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди № 07/05 від 30.07.2019, в частині сплати орендних платежів. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 77 059,72 грн, що еквівалентно 1 986,70 доларам США.
20.03.2024 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
22.03.2024 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про долучення доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2024 у справі № 911/715/24 позовну заяву Компанії «Byrass Consultants Limited» залишено без руху.
01.04.2024 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи, постановлено, здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду Київської області від 15.04.2024 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на його адресу-місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: АДРЕСА_1 .
Зазначене поштове відправлення було вручено відповідачу 20.04.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення про вручення.
30.04.2024 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
У зв'язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. в період з 02.07.2024 по 15.07.2024 у щорічній відпусці рішення у справі № 911/715/24 ухвалюється після виходу судді з відпустки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
30.07.2019 між Компанією «Byrass Consultants Limited» (далі орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Віхоровим Владиславом Андрійовичем (далі орендар, відповідач) укладено договір оренди № 07/05, за змістом п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове, строкове платне користування нерухоме майно, а саме: приміщення, розташоване за адресою: Київська обл., смт Бородянка, вул. Велика (Комсомольська), 2, загальною площею 68,3 м. кв. для використання його орендарем.
Підписанням цього договору, орендодавець надає орендареві право користуватись орендованим майном, відповідно до умов цього договору, у якості кофейні протягом строку дії цього договору оренди.
Відповідно до п. 2.1 договору орендодавець протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання даного договору передає, а орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється Актом приймання-передавання орендованого майна, який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку оренди за цим Договором.
За приписами п 3.2 договору протягом 5 (п'яти) банківських днів після дати підписання сторонами цього договору, орендар має сплатити орендодавцю орендну плату за перший місяць оренди, що складає суму в гривні, еквівалентну 250 (двомстам п'ятдесятьом) доларам США по курсу долара США у відношенні до української гривні без ПДВ.
Крім того, протягом 5 (п'яти) банківських днів після дати підписання сторонами цього договору, орендар має сплатити орендодавцю Гарантійний платіж, що складає суму в гривні, еквівалентну 250 (двомстам п'ятдесятьом) доларам США по курсу долара США у відношенні до української гривні без ПДВ.
Протягом всього строку дії даного договору, сума Гарантійного платежу орендаря має дорівнювати розміру орендної плати за 1 (один) місяць строку оренди.
У будь-якому випадку курс долара США у відношенні до української гривні не може бути меншим Офіційного валютного курсу станом на день здійснення оплати.
Пунктами 3.7, 3.8 договору сторони погодили, що загальна сума орендної плати в місяць за цим договором складає суму в гривні еквівалентну 250 (двомстам п'ятдесятьом) доларам США по курсу долара США у відношенні до української гривні без ПДВ, і визначається згідно умов цього Договору.
Орендна плата за цим Договором підлягає сплаті Орендодавцю в сумі, зазначеній в п. п. З.2. та З.7. цього Договору без відрахування з цієї суми ПДВ та інших податків відповідно до законодавства, окрім податку на репатріацію, що утримується Орендарем із суми орендної плати в порядку, передбаченому п. З.9. цього Договору.
Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця в період з 01 по 05 числа поточного місяця (п. 3.13 договору).
Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі визначені цим договором.
За приписами п. п. 5.2, 5.3 договору сторони погодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Шляхом підписання даного Договору, Орендар підтверджує, що йому відома вся інформація про дане орендоване майно.
Строк цього договору починає свій перебіг з моменту, визначеного у п. 5.2. цього договору, та діє протягом 35 (тридцяти п'яти) місяців.
Згідно з п. 8.2 договору сторона, що потерпіла від обставин непереборної сили зобов'язана повідомити іншу сторону за договором будь-яким доступним їй способом (факсом, телеграмою, кур'єром і т.д. ) у три денний строк з моменту настання та припинення форс-мажору.
Належним доказом наявності обставин форс-мажор будуть слугувати документи, видані Торгово-промисловою палатою України (п. 8.4 договору).
Судом встановлено, що на виконання умов договору, 30.08.2019 між сторонами укладено акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв орендоване майно.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що відповідач в період з 05.10.2019 по 05.02.2021 користувався орендованим майном, проте здійснював лише часткові оплати на суму 1 207,78 доларів США (що підтверджується довідкою АТ «КристалБанк» № 01/04/2024-01 від 01.04.2024), в наслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 1 986,70 доларів США.
29.03.2021 між Компанією «Byrass Consultants Limited» та Фізичною особою-підприємцем Віхоровим Владиславом Андрійовичем укладено договір про розірвання договору оренди № 07/05 від 30.07.2019, відповідно до якого сторони погодили розірвати договір оренди № 07/05 від 30.07.2019. Днем розірвання договору вважається 29.03.2021.
Відповідно до п.2 договору про розірвання договору оренди №07/05 від 30.07.2019 сторони погодили, що на дату розірвання договору у орендаря наявна заборгованість з орендної плати у розмірі еквівалентному 1 986,70 доларам США. Дана заборгованість з орендної плати повинна бути сплачена орендарем не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати підписання даного договору.
На виконання вимог зазначеного вище договору сторони уклали акт приймання-передавання орендованого майна б/н б/д, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв орендоване майно, датою повернення приміщення вважається 29.03.2021.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 100 від 13.02.2024, якою позивач просить відповідача виконати свої зобов'язання за договором належним чином та перерахувати суму заборгованості в розмірі 1 986,70 доларів США протягом 10 робочих днів з моменту отримання претензії на рахунок позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 05.08.2019 по 16.03.2020. Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за період 17.03.2020 по 05.02.2021 вважає необґрунтованими, оскільки орендоване приміщення використовувалось як заклад громадського харчування (кафе), а постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин та заборонено, крім іншого, з 00 год. 01 хв. 17.03.2020 роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування, у зв'язку з чим відповідач не міг використовувати орендоване приміщення.
З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованість за договором оренди № 07/05 від 30.07.2019 в розмірі 77 059,72 грн, що еквівалентно 1 986,70 доларам США, з урахуванням курсу долару НБУ, який станом на дату складання позову становить 38,7878 грн за 1 долар США.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди № 07/05 від 30.07.2019 як належні підстави, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Як було зазначено судом вище та передбачено п. 2.1 договору оренди № 07/05 орендодавець протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання даного договору передає, а орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється Актом приймання-передавання орендованого майна, який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку оренди за цим Договором.
З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2019 орендодавець за актом прийому-передачі передав, а орендар прийняв орендоване майно, а саме: приміщення, розташоване за адресою: Київська обл., смт Бородянка, вул. Велика (Комсомольська), 2, загальною площею 68,2 м. кв.. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, а копія наявна в матеріалах справи.
Отже, орендар зобов'язаний був вносити орендну плату в порядку та строки, визначені договором, починаючи з 30.08.2019.
В подальшому 29.03.2021 сторонами було укладено договір про розірвання договору оренди № 07/05 від 30.07.2019 та підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до яких сторони погодили розірвати договір оренди, орендар передав орендодавцю орендоване майно, а датою розірвання договору та повернення орендованого майна вважається 29.03.2021.
З огляду на наведене, суд встановив, що з 30.08.2019 по 29.03.2021 в строковому платному користуванні відповідача перебувало приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 68,3 м.кв..
Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Пунктом 3.7договору сторони погодили, що загальна сума орендної плати в місяць за цим договором складає суму в гривні еквівалентну 250 (двомстам п'ятдесятьом) доларам США по курсу долара США у відношенні до української гривні без ПДВ, і визначається згідно умовам цього Договору.
Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця в період з 01 по 05 числа поточного місяця (п. 3.13 договору).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості по орендній платі станом на 08.02.2024: за вересень 2019 року орендна плата становила 251,00 доларів США, за жовтень 2019 року 25,18 доларів США, за листопад 2019 року 250,00 доларів США, за грудень 2019 року 1,00 долар США, за січень 2020 року 205,00 доларів США, за лютий 2020 року 250,00 доларів США, за березень 2020 року 250,00 доларів США, за квітень 2020 року 1,00 долар США, за травень 2020 року 161,30 долар США, за червень 2020 року 250,00 доларів США, за липень 2020 року 100,00 доларів США, за серпень 2020 року 100,00 доларів США, за вересень 2020 року 100,00 доларів США, за жовтень 2020 року 250,00 доларів США, за листопад 2020 року 250,00 доларів США, за грудень 2020 року 250,00 доларів США, за січень 2021 року 250,00 доларів США, за лютий 2021 року 250,00 доларів США.
Отже, відповідно до розрахунку позивача, всього за період дії договору відповідачу було нарахована орендна плата на суму 3 194,48 доларів США.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок орендної плати за спірний період за договором оренди № 07/05 від 30.07.2019, не виходячи за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що розрахунок орендної плати за період з вересня 2019 року до лютого 2021 року є арифметично вірним.
Також, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по орендній платі станом на 08.02.2024 та довідки АТ «КристалБанк» № 01/04/2024-01 від 01.04.2024 відповідач здійснював часткові оплати за договором оренди, а саме: за вересень 2019 року на суму 251,31 доларів США, за січень 2020 року на суму 30,74 доларів США, за лютий 2020 року на суму 20,42 доларів США, за березень 2020 року на суму 175,29 доларів США, за червень 2020 року на суму 137,96 доларів США, за липень 2020 року на суму 99,18 доларів США, за серпень 2020 року на суму 85,00 доларів США, за вересень 2020 року на суму 195,57 доларів США, за листопад 2020 року 212,31 доларів США.
Отже, суд встановив, що відповідач зобов'язання за договором оренди № 07/05 від 30.07.2019 в частині сплати орендних платежів виконав лише частково, сплативши на користь позивача за користування приміщенням за період з 30.07.2019 по 29.03.2021 орендну плату в загальному розмірі 1 207,78 доларів США.
Проте, відповідач не виконав зобов'язання за договором в частині сплати орендних платежів за користування орендованим майном своєчасно та в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати в сумі 1 986,70 доларів США.
Як зазначалось вище, відповідач у відзиві на позовну заяву частково визнав позовні вимоги в частині основного боргу за період з 05.08.2019 по 16.03.2020. Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 05.08.2019 по 16.03.2020 позивач нарахував позивачу заборгованість (з урахуванням часткових оплат) у розмірі 754,42 доларів США, що еквівалентно 29 262,29 грн по курсу НБУ станом на дату складання позову 14.03.2024.
Статтею 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З наведеного вбачається, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, в основу судового рішення не може бути покладено лише факт визнання позову відповідачем, без дослідження при цьому обставин справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.09.2020 у справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17)).
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому законом порядку визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в сумі 29 262,29 грн, що еквівалентно 754,42 доларам США по курсу НБУ станом на дату складання позову 14.03.2024, суд приймає визнання відповідачем позовних вимог в цій частині та задовольняє його.
Щодо посилань відповідача на необґрунтованість позовних вимог про стягнення з останнього заборгованості за період з 17.03.2020 по 05.02.2021, суд зазначає наступне.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що він не міг користуватись орендованим приміщенням через обставини, які від нього не залежали, що підтверджується заявами свідка - відповідача ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 .
Відповідач стверджує, що відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України він звільняється від плати за орендоване майно за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Зі змісту відзиву на позовну заяву та заяв свідків вбачається, що орендоване приміщення використовувалось як заклад громадського харчування (кафе), а через введення Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211 на усій території України карантину та заборони роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, відповідач не міг використовувати орендоване приміщення.
Відповідач стверджує, що він листом від 28.04.2020, повідомив керівника позивача про вказані вище обставини, проте в матеріалах справи відсутній вказаний лист.
Відповідно до розділу 8 договору оренди сторони звільняються від майнової відповідальності (повністю чи частково), якщо невиконання чи неналежне виконання обов'язків за договором відбулося внаслідок обставин непереборної сили, які впливають на виконання сторонами обов'язків по даному договору. Звільнення від виконання обов'язків за договором дійсне тільки на період дії вказаних обставин (форс-мажор) (п. 8.1 договору).
Сторона, що потерпіла від обставин непереборної сили зобов'язана повідомити іншу сторону за договором будь-яким доступним їй способом (факсом, телеграмою, кур'єром і т.д. ) у три денний строк з моменту настання та припинення форс-мажору (п. 8.2 договору).
По закінченню дії обставин непереборної сили, потерпіла сторона зобов'язана продовжити виконання обов'язків по даному договору, якщо інше не буде передбачено письмовою угодою сторін (п. 8.3 договору).
Належним доказом наявності обставин форс-мажор будуть слугувати документи, видані Торгово-промисловою палатою України (п. 8.4 договору).
За приписами статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів звернення до позивача в порядку та строки, визначені п. 8.2 договору, із повідомленням про обставини виникнення непереборної сили.
Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» не може бути прийнята судом в якості доказу належного повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин на виконання п. 8.2 договору. Доказів неможливості повідомлення позивача у строки, передбачені умовами договору, про настання форс-мажорних обставин відповідачем до суду також не надано.
Також, слід зазначити що в матеріалах справи відсутні документи, які видаються уповноваженими органами на підтвердження настання обставин непереборної сили для відповідача, що передбачено п. 8.4 договору.
Враховуючи вищенаведене та з урахуванням розділу 8 договору, відповідач позбавлений можливості посилатися на форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від плати за орендоване майно.
Також суд приймає до уваги, що 29.03.2021 сторонами було укладено договір про розірвання договору оренди № 07/05 від 30.07.2019, відповідно до пункту 2 якого сторони погодили, що на дату розірвання договору оренди у орендаря наявна заборгованість з орендної плати у розмірі еквівалентному 1 986,70 доларам США.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів за період з 17.03.2020 по 05.02.2021 нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 47 797,43 грн, що еквівалентно 1 232,28 доларам США по курсу НБУ на дату складання позову 14.03.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За подання цієї позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, на підтвердження чого позивачем надано платіжну інструкцію № 534 від 18.03.2024.
Отже, 50% судового збору у розмірі 574,91 грн (в частині визнання позовних вимог відповідачем та прийняття цього визнання судом) у відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.
В іншій частині судовий збір у розмірі 2 453,09 грн покладається на відповідача на підставі статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з гр. ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Компанії «Byrass Consultants Limited» (місцезнаходження: 1660, Cyprus, Nicosia, Karpenisi str., 30; податковий номер 541645442) 77 059,72 грн заборгованості за оренду приміщення та 2 453,09 грн судового збору.
3. Повернути Компанії «Byrass Consultants Limited» (місцезнаходження: 1660, Cyprus, Nicosia, Karpenisi str., 30; податковий номер 541645442) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 574,91 грн сплачений на підставі платіжної інструкції № 534 від 18.03.2024.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2024.
Суддя Л.В. Сокуренко