ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.08.2024Справа № 910/4730/24
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради
(Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Посольства республіки білорусь в Україні
про стягнення 381 599,24 грн,
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом про стягнення з Посольства республіки білорусь в Україні (далі - відповідач) 381 599,24 грн, з яких: 260 536,77 грн основного боргу, 101 259,49 грн інфляційних втрат та 19 802,98 грн 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 320300 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 08.06.2018 в частині повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії у встановлений цим правочином строк, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, на яку були нараховані інфляційні втрати та 3% річних.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/4730/24 та справу передано на розгляд судді Смирнової Ю.М.
Ухвалою суду від 23.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив та встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Також вказаною ухвалою попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).
Згідно матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, відповідачем у справі є іноземний суб'єкт господарювання - юридична особа створена за законодавством Республіки білорусь - Посольства республіки білорусь в Україні.
При повідомленні відповідача про розгляд даної справи, судом враховано наступне.
За приписами частин першої та другої ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Частиною першою ст. 367 ГПК України передбачено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
До повномасштабної військової агресії рф проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території республіки білорусь регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу республіки білорусь.
У зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Міністерства юстиції України, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно Закону України «Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» від 12.01.2023 № 2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 66).
За наведених обставин, направлення судом на адресу відповідача процесуальних документів, у порядку, визначеному Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, було неможливим.
Листом Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами республіки білорусь на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, згідно з повідомленням, розміщеним 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв'язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинила поштове співробітництво з Поштою росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Відповідно до частини першої ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (частина друга ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Однак, обставина неможливості направлення на адресу відповідача процесуальних документів у справі, не може позбавляти позивача права на судовий захист протягом розумного строку. Відмова суду від розгляду справи з причини неможливості повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи в передбаченому міжнародною угодою порядку, становило б безумовне порушення прав позивача, гарантованих ст.ст. 1, 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції.
Відповідно до умов наявного в справі Звернення-доручення відповідача про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 08.06.2018 (договір № 320300), адресоване КП «Київтеплоенерго», юридичною адресою відповідача зазначено: 01030, вул. Коцюбинського Михайла, буд. 3, і саме за цією адресою було здійснено підключення гарячого водопостачання та опалення (вентиляції) за Договором № 320300 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 08.06.2018.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 23.04.2024 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0600263153208) на юридичну адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у вказаному Зверненні-дорученні про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 08.06.2018.
Однак, конверт з ухвалою суду від 23.04.2024, який направлявся на адресу Посольства республіки білорусь в Україні: 01054, м. Київ, вул. Коцюбинського Михайла, буд. 3, був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, всі процесуальні документи суду по даній справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень вебпорталу «Судова влада України» в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України «Про доступ до судових рішень».
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.
Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України ).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев'ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго». СП «Енергозбут» є структурним підрозділом КП «Київтеплоенерго», що підтверджується відповідним Положенням, копія якого надана в матеріали справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2018 відповідач звернувся до КП «Київтеплоенерго» із Зверненням-дорученням про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді (Договір № 320300) за адресою: вул. Коцюбинського Михайла, буд. 3.
08.06.2018 між КП «Київтеплоенерго» (далі - Енергопостачальна організація) та відповідачем (далі - Абонент) було укладено Договір № 320300 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), умовами п. 1.1. якого передбачено, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.
Умовами п. 2.2.1. Договору передбачено, що Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
Пунктом 1 Додатку № 1 до цього Договору «Обсяги постачання теплової енергії «Абоненту» передбачено, що Енергопостачальна організація відпускає Абоненту теплову енергію в гарячій воді.
Відповідно до п. 2.3.1. Договору, Абонент зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1, не допускаючи їх перевищення та своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Додатком № 3 до Договору сторонами затверджено «Тарифи на теплову енергію».
Згідно з п. 1 Додатку № 3 до Договору, розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію Енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.04.2018 № 700 за кожну відпущену гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ. Можливе змінення тарифів в період дії Договору. Розмір податку на додану вартість визначається чинним законодавством України (п. 3. та п. 4. Додатку № 3 до Договору).
Абонент зобов'язується виконувати умови та порядком оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору (п. 2.3.2. Договору).
Умовами п. 2. Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» встановлено, що Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, зазначені в Додатку № 4 до Договору, за кожною тарифною групою окремо.
Згідно з п. 5. Додатку № 4 до Договору, Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: пр-т Повітрофлотський, буд. № 58: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.
Відповідно до п. 2.3.4. Договору, в Додатках № 8 та № 9 до Договору зазначити всі об'єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж «Абонента» (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа орендарів тощо).
У Додатках № 8 «Довідка дані по будинках (спорудах) Посольства республіки білорусь в Україні, опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж «Енергопостачальної організації» станом на 08.06.2018» та № 9 «Довідка про теплові навантаження об'єктів теплопостачання станом на 08.06.2018» до Договору визначено, що об'єктом постачання теплової енергії є адміністративна будівля за адресою: вул. Коцюбинського Михайла, буд. 3 (особовий рахунок 320300).
У відповідності до п. 5.1. Договору, облік споживання Абонентом проводиться __ за приладами обліку __; (за приладами обліку; розрахунковим способом - необхідне внести).
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що Абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає Енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до Договору.
Відповідно до п. 4. Додатку № 1 до Договору, дата зняття Абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою: пр-т Повітрофлотський, 58 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.
Енергопостачальна організація та Абонент несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору (п. 6.1.1. та п. 6.3.1. Договору).
Згідно з п. 8.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018. Керуючись ст. 631 Цивільного Кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між Сторонами з 01.05.2018 (п. 8.2. Договору).
У відповідності до п. 8.3. Договору, Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на який він був укладений; за взаємною згодою Сторін; прийняття рішення Господарським судом; передбачених п. 6.4.1. Договору; ліквідації Сторін.
Припинення дії Договору не звільняє Абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п. 8.4. Договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін (п. 8.5. Договору).
Доказів відповідної заяви сторони про припинення Договору матеріали справи не містять.
На підтвердження постачання КП «Київтеплоенерго» теплової енергії до адміністративного будинку відповідача за адресою: вул. Коцюбинського Михайла, буд. 3, позивачем надані: копії корінців нарядів № 25 від 01.04.2022, № 516 від 01.04.2022, № 710 від 23.10.2021 на включення та відключення адміністративного будинку Посольства республіки білорусь в Україні за адресою: вул. Коцюбинського Михайла, буд. 3 в період опалювального сезону, а також копії Інформації про теплозабезпечення споживачів в 09-11 місяцях 2021 року та Інформації про дату підключення гарячого водопостачання споживачів магістралі № 32 РТМ «Центр» після закінчення випробувань, розпочатих 23.06.2021; Акт № 3/2022-320300 приймання-передачі товарної продукції за березень 2022 року на суму 990 350,44 грн з ПДВ, Акт № 4/2022-320300 приймання-передачі товарної продукції за квітень 2022 року на суму - 156 745,45 грн з ПДВ, Акт № 5/2022-320300 приймання-передачі товарної продукції за травень 2022 року на суму 126 923,47 грн з ПДВ та Акт № 12/2022-320300 приймання-передачі товарної продукції за грудень 2022 року на суму - 251 476,70 грн з ПДВ; Облікові картки за березень 2022 року на суму 990 350,44 грн, за квітень 2022 року на суму - 156 745,45 грн з ПДВ, за травень 2022 року на суму 126 923,47 грн з ПДВ та за грудень 2022 року на суму - 251 476,70 грн з ПДВ; Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.01.2024 на суму 260 536,77 грн та рахунок-фактуру № 320300/2024-2 від 31.01.2024, а також Довідки про нарахування за теплову енергію Посольство республіки білорусь в Україні за договором № 320300, а саме: березень 2022 року в сумі 990 350,44 грн з ПДВ, квітень 2022 року в сумі - 156 745,45 грн з ПДВ, травень 2022 року в сумі 126 923,47 грн з ПДВ, грудень 2022 року в сумі - 251 476,70 грн з ПДВ.
Проте, як зазначається в позовній заяві, відповідач своєчасно не вносив плату за отриману теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого станом на лютий 2024 року у нього утворилась заборгованість, яка становить 260 536,77 грн з ПДВ, з рахуванням сальдо на початок місяця (01.03.2022) у сумі - 448 504,99 грн та часткової оплати у сумі 10,00 грн, що відображено у Довідці про стан розрахунків за спожиту від КП «Київтеплоенерго» теплоенергію Посольство республіки білорусь в Україні за період з березня 2022 року по січень 2024 року.
Вищевикладене і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду за захистом свої прав та законних інтересів.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Правовідносини сторін виникли на підставі Договору № 320300 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 08.06.2018.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам, зокрема, послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (частина перша ст. 2).
Згідно зі п. 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (частина третя ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності регулюються Законом України «Про теплопостачання» (ст. 2)
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (частина четверта ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»).
За приписами ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.
Частинами шостою та сьомою ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Частиною першою ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша та друга ст. 692 ЦК України).
Частиною шостою ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За умовами частини другої ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством (частина третя ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).
Відповідно до п. 2.3.2. Договору, Абонент зобов'язується виконувати умови та порядком оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про теплопостачання», відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання. (ст. 4 Закону України «Про теплопостачання»).
Правила користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198 (далі - Правила) визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).
Умовами п. 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Відповідно до п. 40 Правил, споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Частиною першою ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина друга ст. 193 ГК України).
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Умовами п. 2. Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» встановлено, що Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, зазначені в Додатку № 4 до Договору, за кожною тарифною групою окремо.
Таким чином, з урахуванням положень Додатку № 4 до Договору та ст. 530 ЦК України, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний був до початку розрахункового періоду (місяця) сплачувати Енергопостачальній організації (позивачу) вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період.
Жодного заперечення щодо обсягів та вартості теплової енергії відповідач не висловив.
В свою чергу, факт споживання відповідачем протягом спірного періоду теплової енергії у визначеному обсязі є доведеним позивачем належними та допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач своєчасно не вносив плату за отриману теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого станом на лютий 2024 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 260 536,77 грн з ПДВ (з урахуванням сальдо на початок місяця (01.03.2024) у сумі - 448 504,99 грн та часткової оплати в сумі 10,00 грн, що відображено у Довідці про стан розрахунків за спожиту від КП «Київтеплоенерго» теплоенергію відповідачем за період з березня 2022 року по січень 2024 року).
Згідно з п. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Проте, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відключення від теплопостачання адміністративного будинку посольства за адресою: вул. Коцюбинського Михайла, буд. 3, а тому відповідач за умови споживання теплової енергії, має відшкодувати її вартість.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 260 536,77 грн заборгованості за спожиту теплову енергію.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 101 259,49 грн інфляційних втрат та 19 802,98 грн 3% річних за період з 01.03.2022 по 31.01.2024, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він розрахований не вірно, оскільки позивачем не враховано кількість днів у 2024 році - 366 днів, у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 19 801,17 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що він розрахований не вірно, оскільки при розрахунку позивачем не приймались до уваги місяці, в які індекс інфляції був менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а саме: липень 2023 року (99,4) та серпень 2023 року (98,6), у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню в сумі 96 048,74 грн.
Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 1 п. 2 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, судовий збір у даній справі за подання майнової вимоги у розмірі 381 599,24 грн становить 5 723,99 грн, тоді як позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 5 723,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 17910 від 11.04.2024, у зв'язку з чим з позивача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню (доплаті) судовий збір в розмірі 0,59 грн.
На підставі викладеного, відповідно до положення ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, позивачем у позовній заяві було зазначено, що судові витрати під час розгляду позову мають складатися лише з сум сплаченого позивачем судового збору, а отже становлять - 5 723,40 грн.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Посольства республіки білорусь в Україні (01054, м. Київ, вул. Коцюбинського Михайла, буд. 3) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421) 376 386 (триста сімдесят шість тисяч триста вісімдесят шість) грн 68 коп., з яких: 260 536 (двісті шістдесят тисяч п'ятсот тридцять шість) грн 77 коп. основного боргу, 96 048 (дев'яносто шість тисяч сорок вісім) грн 74 коп. інфляційних втрат та 19 801 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот одна) грн 17 коп. 3% річних, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 645 (п'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн 80 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України; рахунок отримувача: UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: 101) судовий збір у розмірі 0,59 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова