ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.07.2024Справа № 910/10468/23
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"
до Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" (ідентифікаційний код 26008186)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін :
Від заявника Левченко В.І. - представник
Від боржника Процик В.Ф. - керівник, Меделян Г.П. - представник, Щетінін М.Ю. - представник
Розпорядник майна Струць М.П.
Від ПАТ «Київводоканал» Плясун О.І. - представник
Від КП «Київтеплоенерго» Янчук А.З. - представник
Від Черепова Л.В. Данилов С.А. - представник
Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 27.07.2023.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2023 відкрито провадження у справі №910/10468/23 про банкрутство Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Струця Миколу Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1444 від 08.08.2013).
Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/10468/23 про банкрутство Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 31.07.2023 за № 71107.
28.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" про визнання додаткових кредиторських вимог до боржника на суму 257 457, 63 грн.
29.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 59 360, 37 грн.
29.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 250 705, 16 грн.
04.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення боржника щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" про визнання додаткових кредиторських вимог до боржника на суму 257 457, 63 грн.
07.09.2023, 08.09.2023, 11.09.2022 та 13.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли повідомлення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Струця М.П. щодо розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника.
19.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення боржника щодо заяви Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 59 360, 37 грн.
21.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання боржника про зняття арештів з рахунків боржника.
29.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" на заперечення боржника.
02.10.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на повідомлення розпорядника майна щодо розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника.
27.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Струця М.П. щодо заперечення на повідомлення про розгляд заяви з кредиторськими вимогами до боржника.
22.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 153 248,00 грн.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/10468/23 передано судді Чеберяку П.П.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.2024 прийнято справу № 910/10468/23 до свого провадження, попереднє засідання призначено на 10.07.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2024 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 153 248,00 грн.
26.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення боржника на заяву ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника.
09.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява боржника про зняття арештів з грошових коштів на рахунках боржника.
Протокольною ухвалою від 10.07.2024 залишено без розгляду клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Струця М.П. про відсторонення керівника боржника від займаної посади.
У судовому засіданні 10.07.2024 оголошено перерву до 17.07.2024.
Протокольною ухвалою від 17.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника.
17.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Струця М.П. про відсторонення керівника боржника.
У судовому засіданні 17.07.2024 оголошено перерву до 24.07.2024.
19.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла уточнена заява ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 153 248,00 грн.
19.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли доповнення до заперечень боржника на заяву ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника.
24.07.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Струця М.П. щодо заявлених кредиторських вимог ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 24.07.2024 розглядались заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника.
Повідомлення про відкриття провадження у справі № 910/10468/23 про банкрутство Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 31.07.2023 за № 71107.
Як вбачається з матеріалів справи, після оприлюднення даного оголошення до суду надійшли заяви наступних кредиторів з грошовими вимогами до боржника.
До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" про визнання додаткових кредиторських вимог до боржника на суму 257 457,63 грн. Заявлені кредитором вимоги складають 211 583,21 грн. інфляційну складову боргу, 40 506,42 грн. три відсотки річних, а також 5 368,00 грн. судовий збір за подання даної заяви.
Як вбачається з поданої заяви, 30.10.2001 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (з 01.01.2019 перейменоване в акціонерне товариство «Київенерго», та з 09.08.2019 - в акціонерне товариство «К.ЕНЕРГО» та боржником укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1110120, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді.
30.04.2019 між боржником та ПАТ «Київенерго» укладено мирову угоду у справі №910/5981/18, а 13.05.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду затверджено мирову угоду у справі №910/5981/18 згідно п. 2 якої, сторони погодили, що станом на 01.03.2019 у боржника існує заборгованість по договору у сумі 1 499 439 12 грн.
25.08.2021 заборгованість, яка виникла у боржника перед АТ «К.ЕНЕРГО» за договором у розмірі 1 090 437,94 гри. була придбана ТОВ "Київенерго-Борг" (попереднє найменування - ТОВ «СПОРТСЕРВІС-СТМ») на аукціоні з придбання майна банкрута (АТ «К.ЕНЕРГО») за лотом №71.
18.04.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 910/7084/22 апеляційні скарги ТОВ "Київенерго-Борг" задоволено та стягнуто з боржника заборгованість у розмірі 1 090 437,94 грн., 3 % річних у розмірі 91 059,04 грн., інфляційних втрат у розмірі 213 546,93 грн. та судовий збір у сумі 20 925,66 грн.
На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 Господарським судом м. Києва видано наказ від 11.05.2023 №910/7084/22 про стягнення з боржника на користь ТОВ "Київенерго-Борг" заборгованість у розмірі 1 090 437.94 гри., 91 059,04 грн. 3% річних, 213 546,93 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір у сумі 20 925,66 грн., а всього 1 415 969,57 грн. (ВП №71804605).
Отже, постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі №910/7084/22 було встановлено факт виникнення боргу та заборгованість за договором у розмірі 1 090 437,94 грн.
Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" визнані розпорядником майна в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" на суму 5 368,00 грн. до першої черги та 252 089,63 грн. до четвертої черги.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" про визнання додаткових кредиторських вимог до боржника на суму 257 457,63 грн., дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд погоджується з рішенням розпорядника майна щодо визнання заявлених кредитором вимог в повному обсязі та включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт".
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 визнано вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" у розмірі 1 297 044,25 грн., з яких:
- 1 090 437,94 грн. - основний борг за спожиту теплову енергію (договір № 1110120) відповідно до наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.2023 № 910/7084/22;
- 101 076,81 грн. - інфляційні втрати відповідно до наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.2023 № 910/7084/22;
- 5 767,24 грн. - судовий збір відповідно до наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.2023 № 910/7084/22 (ВП № 71804865);
- 12 622,26 грн. - витрати на правничу допомогу відповідно до наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.2023 № 910/7084/22;
- 26 840,00 грн. - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- 60 300,00 грн. - витрати на авансування винагороди арбітражному керуючому.
В свою чергу, як вбачається з письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг", поданих до суду 09.07.2024, в межах виконавчого провадження приватним виконавцем Фесик М.О. з боржника частково стягнуто грошові кошти, у зв'язку з чим кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" були частково погашені на суму 522 924,67 грн., що підтверджується довідками про стан розрахунків за наказами Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 №910/7084/22 (ВП № 71804605, №71804772, №71804865).
Враховуючи вищевикладене, станом на 09.07.2024 загальна сума визнаних судом кредиторських вимог (з урахуванням часткового погашення) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" до Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" становить 774 119,58 грн., з яких:
- 676 538, 08 грн. - залишок основного боргу за спожиту теплову енергію (за договором № 1110120) відповідно до наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.2023 № 910/7084/22;
- 3 274, 61 грн. - судовий збір відповідно до наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.2023 № 910/7084/22;
- 7 166, 89 грн. - витрати на правничу допомогу відповідно до наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.2023 № 910/7084/22;
- 26 840,00 грн. - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- 60 300,00 грн. - витрати на авансування винагороди арбітражному керуючому.
До суду надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 250 705, 16 грн. Заявлені кредитором вимоги складають заборгованість боржника за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110120 від 12.10.2018 у тому числі основний борг за період з 01.12.2022 по 27.07.2023 в розмірі 980 645,88 грн., пеня в розмірі 219 144,49 грн., інфляційні нарахування в розмірі 30 414,78 грн. та 3 % річних в розмірі 15 132,02 грн.
Вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" визнані розпорядником майна частково, а саме у розмірі 980 645,88 грн. основного боргу та 5 368,00 грн. судового збору. Грошові вимоги щодо 3 % річних, інфляційної складової боргу та пені відхилені.
Підставою для часткової відмови в задоволені вимог стало неправомірне, на думку розпорядника майна та боржника, нарахування Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" пені у розмірі 219 144,49 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 30 414,78 грн. та 3% річних у розмірі 15 132,01 грн. В обґрунтування своєї позиції розпорядник майна та боржник послались на пп. 4 п. 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню короновірусної хвороби (СОУШ-19)» та на п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Як вбачається з поданої заяви, між кредитором та боржником існують зобов'язання у сфері постачання та споживання теплової енергії на підставі укладеного ними договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 12.10.2018 № 1110120.
Згідно з п. 1.1 Договору Кредитор зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Боржнику для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Боржник зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Відповідно до пп. 4 п. З розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Додатково звертаємо увагу суду, що в зазначеному законі відсутня заборона нарахування та стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України від 09.11.2017 № 2189-УІІІ «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
В свою чергу, між Кредитором та Боржником виникли зобов'язання у сфері постачання та споживання саме теплової енергії на підставі укладеного ними Договору, відповідно до вимог Закону України «Про теплопостачання», а не зобов'язання у сфері надання житлово-комунальних послуг, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»:
теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
- теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію;
- теплотранспортуюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії;
- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Згідно пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміну «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
Відповідно до вищезазначеного кредитор є виробником та постачальником теплової енергії саме як товару, тобто в розумінні чинного законодавства теплова енергія є саме товаром, а не житлово-комунальною послугою.
Тобто, правовідносини між кредитором та боржником регулюються Законом України «Про теплопостачання», який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, а також Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, а не Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
За таких умов, заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) поширюється виключно на несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Оскільки заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" містить вимоги про визнання грошових вимог до боржника за спожиту теплову енергію, до таких вимог не може бути застосовано законодавство, що регулює правовідносини між споживачами та виконавцями комунальних послуг, а отже, застосування до грошових вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" пп. 4 п. 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» є безпідставним.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що ця норма є нормою прямої дії і передбачає спеціального суб'єкта, якому заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, % річних, нарахованих на заборгованість за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги, а саме - населення. Заява про визнання грошових вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до боржника у справі № 910/10468/23 подана до юридичної особи - Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт", а не до «населення».
Враховуючи вищевикладене, дія постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в частині заборони нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги не поширюється на юридичних осіб, а відтак, не може бути застосована до даних правовідносин.
З огляду на викладене вище, розглянувши заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 250 705, 16 грн., дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог в повному обсязі та включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт".
До суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 59 360, 37 грн. Водночас, у судовому засіданні 17.07.2024 представник Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" подав заяву про залишення без розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника та повернення судового збору.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
З огляду на викладені обставини, суд вважає за доцільне задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" та залишити без розгляду заяву з кредиторськими вимогами до боржника на суму 59 360, 37 грн.
Після завершення строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до суду надійшла заява ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 153 248,00 грн.
Подана заява мотивована тим, що 14.06.2002 ОСОБА_1 став власником нежитлового приміщення №1 - офіс, площею 166,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
01.02.2022 о 08:00 год. в результаті залиття гарячою водою з верхнього поверху було пошкоджено майно, яка належить кредитору, а саме: стелі, стіни, підлога. Цього ж дня, о 18:00 год. представники боржника усунули прорив труби.
01.02.2022 відбулась аварійна ситуація щодо прориву трубопроводу ГВП. Вказана квартира знаходиться над офісом, який належав кредитору. За твердженням ОСОБА_1 , вартість завданої шкоди внаслідок залиття квартири становить 81 848,00 грн.
Крім того, кредитором також заявлено вимоги, які складають витрати на складення звіту про оцінку майна в розмірі 6 000,00 грн., а також моральну шкоду в розмірі 65 400,00 грн.
Вимоги ОСОБА_1 розпорядником майна та боржником не визнані.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з метою правильного та обґрунтованого визначення розміру завданих боржником збитків, в листопаді 2022 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 81848,00 грн, витрати на проведення оцінки в сумі 6000,00 грн, моральну шкоду в сумі 72100,00 грн, а всього 159948,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13.03.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Товариство співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 01.11.2023 рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13.03.2023 скасовано та направлено матеріали справи № 761/25964/22 до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/10468/23 банкрутство Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2024 прийнято справу № 761/25964/22 до розгляду в межах справи № 910/10468/23 банкрутство Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт".
Так, ч. 4 ст. 7 КУзПБ передбачено, що у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
У постанові від 15.08.2023 у справі № 924/1277/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду визнав обґрунтованими висновки апеляційного суду про те, що вимоги скаржника до боржника заявлені передчасно, оскільки заявлені вимоги мають спірний характер, підстави для визнання їх конкурсними на момент їх розгляду відсутні, а скаржник, з метою правильного та обґрунтованого визначення розміру завданих боржником збитків, не позбавлений права звернутись із відповідним позовом до суду у порядку позовного провадження в межах провадження справи про банкрутство.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог, а згідно з ч. 4 ст. 45 КУзПБ: для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку; вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої КУзПБ; кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому на позивача (заявника) покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
У постанові від 16.11.2021 у справі № 910/11820/20 Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, у разі залиття, аварії квартир складається Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), який складається за участі представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання.
Акт про залиття приміщення та аварію, що трапилась на системі централізованого опалення від 03.02.2022 не відповідає формі, встановленій Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, а також складено без представників боржника, і без вказівки про способи повідомлення боржник про настання такої події.
Окрім того, вартість відшкодування майна при залитті квартири має бути доведена позивачем у справі (розмір реальних збитків) за ст. 22, 1192 ЦК України.
Розрахунок вартості збитків від затоплення (залиття) приміщення відбувається шляхом проведення судової будівельно-технічної (будівельної) експертизи, що передбачено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №1950/5 від 26.12.2012).
За таких обставин, у сукупності з іншими документами належним доказом вартості відшкодування є лише висновок судового експерта.
Оціночно-будівельну експертизу має виконувати атестований Міністерством юстиції України експерт за спеціальностями: « 10.6 Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів» і « 10.10 Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд».
Поданий кредитором Звіт суб'єкта оціночної діяльності про «Визначення вартості відновлювальних робіт з метою встановлення розміру матеріального збитку» від 10.02.2022 року здійснений установою, яка згідно свідоцтва №10914 від 10.10.2013, виданий Фондом державного майна України, за напрямами оціночної діяльності не уповноважений на здійснення подібних експертних досліджень.
За таких обставин, звіт ТОВ «ІНФО-ЦЕНТР КОНСАЛТ» від 10.10.2022 не є належним та допустимим доказом, і не може підтверджувати розмір реальних збитків, які ОСОБА_1 поніс на відновлення своєї власності
Відповідно до частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У застосуванні наведених положень Верховний Суд згідно з усталеними висновками колегій суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду неодноразово підкреслював, що завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 25.11.2021 у справі № 924/1351/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21).
При цьому, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21)
Отже, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
З огляду на викладені обставини в сукупності, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд погоджується з позицією розпорядника майна щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 153 248,00 грн.
Судом встановлено, що станом на 24.07.2024 заяв від інших кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правові підстави заявлення кредитором грошових вимог до боржника, суд вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати кредиторами у справі № 910/10468/23 по відношенню до боржника:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" в розмірі 1 031 577,21 грн., з яких: 92 508,00 грн. - вимоги першої черги, 939 069,21 грн. - вимоги четвертої черги;
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в розмірі 1 250 705,16 грн., з яких: 5 368,00 грн. - вимоги першої черги, 1 026 192,67 грн. - вимоги четвертої черги, 219 144,49 грн. - вимоги шостої черги;
2. Відмовити у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1 до Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" в розмірі 153 248,00 грн.
3. Заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «Київводоканал» з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 53 992,37 грн. залишити без розгляду.
4. Зобов'язати розпорядника майна Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" арбітражного керуючого Струця Миколу Петровича у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
5. Зобов'язати розпорядника майна Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" арбітражного керуючого Струця Миколу Петровича проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт", наявну дебіторську заборгованість.
6. Зобов'язати розпорядника Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" арбітражного керуючого Струця Миколу Петровича організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.
7. Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів 28.08.2024.
8. Зобов'язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.
9. Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/10468/23 на 30.09.2024 о 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 1 (корпус Б).
10. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
11. Копію ухвали направити сторонам, розпоряднику майна, кредиторам та ОСОБА_1
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.П. Чеберяк