номер провадження справи 24/63/24
15.07.2024 Справа № 908/847/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/847/24
за позовом: Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул.Святого Миколая, 61, ідентифікаційний код 03327121)
до відповідача: Комунального підприємства “Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області” (70030, Запорізька область, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 17, ідентифікаційний код 33622933)
про стягнення грошової суми
за участю представників:
від позивача: Гриценко О.І., довіреність № 9 від 29.12.2023
від відповідача: не прибув
Комунальне підприємство “Водоканал” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства “Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області” про стягнення заборгованості у сумі 1577825,20 грн. за надання послуг з водопостачання та водовідведення, пеню в сумі 5937,93 грн, 3% річних в сумі 4867,16 грн. та інфляційні втрати в сумі 8365,11 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 від 03.01.2012.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/847/24 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/63/24. Призначено підготовче судове засідання на 01.05.2024.
Ухвалою суду від 01.05.2024 відкладено підготовче засідання на 03.06.2024.
Ухвалою суду від 03.06.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/847/24, розгляд справи по суту призначено на 01.07.2024.
Ухвалою суду від 25.06.2024 перенесено розгляд справи на 15.07.2024.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 15.07.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 від 03.01.2012, на виконання умов якого КП «Водоканал» у період з листопада 2023 року по січень 2024 року надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 1577825,20 грн. Відповідач не виконав своїх зобов'язань по сплаті наданий послуг, у зв'язку з чим сума основного боргу становить 1577825,20 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 5937,93 грн пені, 4867,16 грн, 3% річних та інфляції - 8365,11 грн. Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 11, 526, 625, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
Ухвала суду від 08.04.2024 про відкриття провадження у справі № 908/847/24 направлялась судом відповідачу на адресу електронної пошти та доставлено до електронної кабінету відповідача, про що свідчить довідка Господарського суду Запорізької області.
Крім того, ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/847/24 опубліковано на офіційному веб-сайті судової влади України.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/847/24.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
В засіданні 15.07.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, суд
03.01.2012 між Комунальним підприємством “Водоканал” (Водоканал) та Комунальним підприємством “Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області” (Споживач) укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4, за умовами якого (п. 1.1. в редакції додаткової угоди від 17.01.2020) Водоканал через мережі централізованого водопостачання та водовідведення забезпечує Споживачу водопостачання на господарсько-питні, побутові і технічні потреби та водовідведення для потреб Споживача та споживачів (населення, бюджетних установ, інших споживачів), які мешкають або розташовані на територіях (населених пунктах), що відносяться до Михайлівської сільської ради (Михайлівської сільської об'єднаної територіальної громади) та Петро-Михайлівської, Гнаровської сільських рад Вільнянського району Запорізької області.
Відповідно до п. 3.2.1 Договору Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договору та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 Договору.
Пунктом 5.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 02.09.2019) встановлено, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Споживач з 28 по 31 число кожного місяця надає Водоканалу Звіт про показники приладів обліку питної і гарячої води та об'єми водопостачання та водовідведення за формою, визначеною у додатку, який підписується Споживачем. На підставі даних Звіту або акту, зазначеному у п. 3.1.2 даного Договору, Водоканал визначає обсяги наданих Споживачу послуг і розмір оплати та протягом 2-ох робочих днів виписує Акт-рахунок у 2-х примірниках, підписаних представником Водоканалу. Споживач зобов'язаний протягом 5-ти банківських днів, з дати надання Звіту, самостійно отримати у Водоканалі, підписати всі примірники Акта-рахунку та перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в Акті-рахунку. Якщо Споживач не отримує або відмовляється підписати Акт-рахунок, він підписується представником Водоканалу, а в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову або неотримання. Документи пересилаються поштою та вважаються прийнятими Споживачем. Оформлений таким чином Акт-рахунок є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.
Передача Споживачем даних щодо показань приладу(-дів) обліку питної та гарячої води (надалі - дані) через оnlinе - сервіс «Особистий кабінет для організацій» здійснюється з 28 по 31 число кожного місяця, Водоканал на підставі переданих даних визначає обсяги наданих Споживачу послуг і розмір оплати та протягом 2-ох робочих днів виписує Акт-рахунок у 2-х примірниках, підписаних представником Водоканалу. Реєстрація Споживача в оnlinе - сервіс «Особистий кабінет для організацій» та отримання ним повідомлень здійснюється через електрону пошту Споживача. Споживач зобов'язаний протягом 5-ти банківських днів з дати передачі даних через оnlinе - сервіс «Особистий кабінет для організацій», самостійно отримати у Водоканалі та підписати всі примірники Акта-рахунку і перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку. Якщо «Споживач» не отримує або відмовляється підписати Акт-рахунок, він підписується представником Водоканалу, а в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову або неотримання. Документи пересилаються поштою та вважаються прийнятими Споживачем. Оформлений таким чином Акт-рахунок є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення (п.5.1.1).
Пунктом 3.1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1/02/09/2019 від 02.09.2019)передбачено, що у разі необхідності перевіряти правильність зняття Споживачем показів засобів обліку води та здійснювати контроль за наданими Споживачем відомостями про об'єми водопостачання і водовідведення, показниками якості скинутих стічних вод та складати відповідні акти.
Відповідно до розділу 2 сторони визначили термін дії Договору з 01.01.2012 по 31.12.2012. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін.
Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.
На виконання умов договору в період листопад 2023 року - січень 2024 року КП “Водоканал” надав відповідачу визначені послуги на загальну суму 1577825,20 грн., що підтверджується складеними Актами, а саме:
акт-рахунок №70189 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 548687,28 грн.;
акт-рахунок №78007 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 582388,31 грн.;
акт-рахунок №85679 від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 446749,61 грн.
Вищезазначені акти-рахунки за період листопад 2023 року - січень 2024 року підписані споживачем без зауважень.
З урахуванням розділу 5 договору, зазначені Акти є підставою для здійснення розрахунків за водопостачання та водовідведення.
Проте, станом на день звернення з позовом до суду відповідач оплату за надані послуги не здійснив, внаслідок чого сума основного боргу складала 1577825,20 грн.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати наданих послуг стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1577825,20 грн за період листопад 2023 року - січень 2024 року, пені в сумі 5937,93 грн. за період з 08.12.2023 по 12.02.2024, 3% річних у сумі 4867,16 грн. за період з 08.12.2023 по 12.02.2024 та інфляційних витрат у сумі 8365,11 грн. за період листопад 2023 року - січень 2024 року за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 від 03.01.2012.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідач зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1577825,20 грн. за період листопад 2023 року - січень 2024 року.
Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1577825,20 грн основного боргу за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 від 03.01.2012, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 від 03.01.2012 підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.
Позивачем нарахована пеня в загальній сумі 5937,93 грн. за період з 08.12.2023 по 12.02.2024 по кожному акту окремо.
Пунктом 6.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1/02/09/2019 від 02.09.2019) встановлено, що у випадку прострочення сплати наданих Водоканалом послуг Споживач зобов'язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 0, 01 % від суми боргу за кожний день прострочення оплати, але загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства і виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 5937,93 грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем за порушення строків розрахунків заявлені вимоги про стягнення 3% річних у загальній сумі 4867,16 грн. за період з 08.12.2023 по 12.02.2024, що нараховано по кожному акту окремо.
Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 4867,16 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивачем за порушення строків розрахунків за надані послуги заявлені вимоги про стягнення інфляційних витрат у сумі 8365,11 грн. за період листопад 2023 року - січень 2024 року.
Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 8365,11 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства “Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області” основного боргу у сумі 1577825,20 грн., пені в сумі 5937,93 грн, 3% річних в сумі 4867,16 грн. та інфляційних втрат в сумі 8365,11 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 від 03.01.2012 задовольняються судом у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 23954,93 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області” (70030, Запорізька область, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 17, ідентифікаційний код 33622933) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, ідентифікаційний код 03327121) - 1577825 (один мільйон п'ятсот сімдесят сім тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 20 коп. основного боргу, пеню в сумі 5937 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 93 коп., 3 % річних в сумі 4867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 16 коп., інфляційні втрати сумі 8365 (вісім тисяч триста шістдесят п'ять) грн.11 коп. та 23954 (двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн 93 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 02.08.2024.
Суддя Т.А. Азізбекян