ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"02" серпня 2024 р. Справа № 918/132/24
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Мельник О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.05.2024
за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради
до 1) ОСОБА_1
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп"
про витребування земельної ділянки
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.05.2024 позов задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" у комунальну власність на користь Здолбунівської територіальної громади в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 2, 8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0340 (реєстраційний номер 1218863656226). Стягнуто з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" на користь Рівненської обласної прокуратури по 3 028 грн з кожного витрат по оплаті судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідач 1 звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати, закрити провадження у справі та повернути позовну заяву прокурору. У випадку розгляду справи по суті просить в позові відмовити.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 апеляційну скаргу із доданими до неї документами було повернуто апелянту, у зв'язку з не усуненням недоліків, а саме не сплатою судового збору у розмірі 7267 грн.
31.07.2024 апелянт вдруге звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.05.2024 у даній справі.
Разом з тим, одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну і резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч.2 ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення винесене судом першої інстанції 16.05.2024, повний текст рішення складено 27.05.2024, тому строк, встановлений для апеляційного оскарження, закінчився 17.06.2024, з врахуванням ч.4 ст. 116 ГПК України.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що звертаючись вперше (17.06.2024) до апеляційного суду скаржником не було пропущено процесуальний строк, визначений у ст.256 ГПК України.
Однак, звертаючись вдруге, апелянт пропуск процесуального строку на подання апеляційної скарги обґрунтовує тим, що він виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 01.07.2024 в межах наданого судом строку, надіславши 22.07.2024 заяву про усунення недоліків, проте апеляційний суд повернув його апеляційну скаргу. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і просить апеляційний суд його поновити.
Колегія суддів, оцінюючи вищезазначені підстави для поновлення процесуального строку апелянту на апеляційне оскарження, зазначає наступне.
Як вбачається з Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" , ухвалою від 01.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано 10-денний строк з дня її отримання для усунення недоліків, а саме надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 7267 грн.
Вказана ухвала направлялася в електронний кабінет представника ОСОБА_1 - адвокату Януль-Сидорчук Х.В, була доставлена їй 01.07.2024 і яка, згідно ст.242 ГПК України, є врученою останній 01.07.2024.
Відтак, 10-денний строк, наданий такою ухвалою для усунення недоліків апеляційної скарги, закінчився - 11.07.2024.
22.07.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанцію №193 від 19.07.2024 про сплату судового збору у розмірі 7267,20 грн., з якої вбачається що останній був сплачений у справі №918/134/24 від 05.07.2024.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю належних доказів сплати судового збору у розмірі 7267 грн у справі №918/132/24, а також не поданням апелянта клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів сплати судового збору із обґрунтування причин його пропуску (яке було подано 22.07.2024), апеляційний суд ухвалою від 24.07.2024 повернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу.
З огляду на зазначене, обставини, які зазначені у клопотанні про поновлення процесуального строку, яке подано разом із повторною апеляційною скаргою, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими що не свідчать про пропуск строку на подання апеляційної скарги з незалежних від апелянта причин.
Окрім того, жодних доказів на підтвердження неможливості здійснення оплати зі сплати судового збору апелянтом (у визначений ухвалою від 01.07.2024 10-денний строк з дня її отримання) до клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження не надано.
Частиною 3 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.261 цього Кодексу (ч.4 ст.260 ГПК України).
Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на апеляційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Слід зауважити, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Окрім того, колегія суддів перевіривши матеріали апеляційної скарги вказує, що загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст.258 ГПК України, відповідно до п.2 ч.3 якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
За приписами п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн.
Згідно п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, враховуючи, що апеляційну скаргу подано засобами електронного зв'язку в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" розмір судового збору, який необхідно було сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 7267,20 грн.
Апелянт долучає до апеляційної скарги заяву про усунення недоліків, яку подавав 22.07.2024 і знову додає до неї платіжку №193 від 19.07.2023, яка уже була визнана судом неналежним доказом сплати судового збору у справі №918/132/24.
Враховуючи викладене, всупереч наведеним вище вимогам чинного законодавства, скаржником при зверненні до суду апеляційної інстанції не було долучено доказів, що підтверджують сплату судового збору у справі №918/132/24 у встановлених законом порядку та розмірі.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне надати можливість апелянту вказати інші підстави для поновлення процесуального строку та надати належні докази сплати судового збору в розмірі 7267,20 грн у справі №918/132/24.
Керуючись ст.174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.05.2024 - залишити без руху.
2. . Надати ОСОБА_1 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.
3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
5. Копію ухвали направити апелянту.
Суддя Мельник О.В.