Постанова від 01.08.2024 по справі 925/1614/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2024 р. Справа№ 925/1614/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Палія В.В.

справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АР КОМ"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2024 (повний текст складений 10.04.2024)

у справі № 925/1614/23 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АР КОМ"

до Приватного підприємства "Агропоставка Сервіс"

про стягнення 107 608,61 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 29 листопада 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) АР КОМ звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства (далі - ПП) Агропоставка Сервіс: 107 608,61 грн. заборгованості по договору перевезення вантажів №12/07 від 12.07.2022 з яких: 81 801,31 грн. борг, 22 608,76 грн. пеня, 1 356,52 грн. 3% річних та 1 842,02 грн. інфляційні за неналежне виконання грошового зобов'язання по цьому договору.

2. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.04.2024 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АР КОМ" (далі ТОВ "АР КОМ") відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що за умовами вищевказаного Договору сторони передбачили те, що решта 20 % від вартості наданих послуг сплачуються протягом 2-х робочих днів після надання позивачем (Перевізником) відповідачу (Замовнику) оригіналів: рахунків-фактур, актів приймання-передачі послуг, ТТН з відміткою Перевізника та після реєстрації Перевізником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки встановлені чинним законодавством України.

5. Докази отримання відповідачем оригіналів ТТН: №001970 від 02.08.2022, №001981 від 06.08.2022, №001980 від 06.08.2022, №300674 від 07.08.2022, №300676 від 07.08.2022, №300671 від 26.07.2022, №289126 від 21.08.2022, №001206 від 25.08.2022, №001207 від 25.08.2022, №001210 від 27.08.2022, №001211 від 27.08.2022, №001209 від 27.08.2022, №001212 від 27.08.2022, № 341281 від 25.08.2022, №341282 від 25.08.2022, № 704235 від 19.11.2022, №704233 від 19.11.2022, №704231 від 19.11.2022, №704230 від 19.11.2022, №7042323 від 19.11.2022, №705060 від 21.11.2022, №705061 від 21.11.2022, №705057 від 21.11.2022, №705059 від 21.11.2022, №705058 від 21.11.2022, №368177 від 30.11.2022, №368178 від 30.11.2022, №001445 від 01.12.2022, №001446 від 01.12.2022, №574208 від 01.12.2022, №001447 від 30.11.2022, №001448 від 01.12.2022, №001449 від 01.12.2022, №574212 від 01.12.2022, №705062 від 04.12.2022, №574228 від 04.12.2022, №704228 від 04.12.2022, №368179 від 04.12.2022, №574230 від 04.12.2022, №300739 від 09.12.2022, №300741 від 10.12.2022, №300746 від 16.12.2022, №300745 від 16.12.2022, №300747 від 16.12.2022, №706268 від 19.12.2022, № 706268 від 18.12.2022, №706036 від 04.01.2023, на підставі яких відповідач мав виконати взяте на себе грошове зобов'язання, позивач до суду не подав. Таким чином, лише по цим перевезенням має місце не доплата.

6. Ненадання позивачем та відсутність оригіналів ТТН у відповідача станом на час розгляду справи підтверджуються його довідкою від 08.12.2023.

7. Посилання позивача про направлення відповідачу вказаних ТТН за допомогою компанії «Нова Пошта» суд оцінює критично, оскільки доводи, викладені в тексті позовної заяви та поясненнями позивача в судовому засіданні, підтверджується лише надсилання відповідачу специфікацій до акту наданих послуг, а не товарно-транспортних накладних з відміткою Перевізника.

8. Отже, належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт надання відповідачу окремих вище перелічених оригіналів ТТН з відміткою Перевізника на виконання умов Договору, до суду не подані, в матеріалах справи відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погодившись із рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.04.2024 по справі №925/1614/23, ТОВ "АР КОМ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2024 у справі №925/1614/23, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

10. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, на те, що він дійшов до обґрунтованого висновку, який безпідставно проігноровано судом першої інстанції, про те, що відповідач, стверджуючи про необхідність направлення йому оригіналів документів як умови для виникнення зобов'язання з оплати вартості послуг перевезення виключно на момент судового розгляду даної справи, а також не здійснюючи тривалий час оплату отриманих послуг, та не звертаючись до позивача з вимогою надати оригінали документів, залишивши без реагування претензію позивача, - проявив недобросовісність по відношенню до наявних зобов'язань за договором перевезення, що з позиції справедливості повинно оцінюватися як дії, які не відповідають праву, а тому підлягають судовому примусу до виконання.

11. Крім того, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що між сторонами було підписано акти, в яких відповідачем не заявлено жодних вимог чи претензій, пов'язаних з виконанням умов договору.

12. На переконання скаржника, суд першої інстанції також не надав оцінки його доводам в тій частині, що сторони не погоджували порядок та процедуру передачі документів, зокрема ТТН.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

13. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.042024 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий суддя), Хрипун О.О., Палій В.В.

14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АР КОМ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2024 у справі №925/1614/23; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позиції учасників справи

15. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АР КОМ" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16. 12.07.2022 між сторонами був укладений договір перевезення вантажів №12/07 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (Перевізник) зобов'язався у встановлений у встановлений строк приймати, здійснювати перевезення (доставляти) довірені йому відповідачем (Замовником) вантажі, а відповідач зобов'язався подавати до перевезення вантажі у погоджених сторонами обсягах та оплачувати перевезення вантажів.

17. П.3.1. цього Договору визначено, що за надані послуги Замовник сплачує Перевізнику плату (ціну), розмір якої узгоджується Сторонами в Додатку № 1 (тарифи на перевезення) або замовленні на перевезення, що є невід'ємною частиною даного Договору. Остаточна ціна фактично наданих послуг фіксується Сторонами в Актах приймання-передачі послуг.

18. За період дії Договору позивач надав відповідачу послуг з перевезення на загальну суму 4 591 362,42 грн, що підтверджується Актами надання послуг та товарно-транспортними накладними за період з липня місяця 2022 р. по березень 2023 р.

19. Розділом 3 Договору визначені ціна послуг та порядок розрахунків.

20. Так, за умовами п. 3.4. Договору оплата послуг Перевізника за цим договором здійснюється у безготівковій формі у національній валюті України.

21. За умовами п.3.4.1 цього Договору оплата має бути 80 % вартості наданих послуг протягом 2-ох робочих днів після надання Перевізником Замовнику електронною поштою сканкопій: рахунку-фактури, актів приймання-передачі послуг, ТТН з відміткою Перевізника про отримання товару та підписання сторонами акту приймання-передачі послуг.

22. Решта 20 % від вартості наданих послуг сплачуються протягом 2-х робочих днів після надання Перевізником Замовнику оригіналів: рахунку-фактури, актів приймання-передачі послуг, ТТН з відміткою Перевізника та після реєстрації Перевізником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки встановлені чинним законодавством України (п. 3.4.2 Договору).

23. Розділом 4 Договору визначені права та обов'язки сторін.

24. Згідно п. 4.1.10., 4.1.11. Договору Перевізник зобов'язаний забезпечити правильність та своєчасність оформлення та заповнення первинної облікової та товаросупровідної документації згідно вимог законодавства, для законного, безперешкодного і своєчасного перевезення, надавати Замовнику первинну облікову та товаросупровідну документацію: ТТН, акти приймання-передачі послуг та рахунок-фактуру.

25. З матеріалів справи вбачається, що вартість наданих позивачем послуг відповідачем була сплачена не в повному обсязі, лише в розмірі 4 509 561,11 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 05.08.2022 по 11.05.2023:

26. 1)05.08.2022 у сумі 35 000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за послуги перевезення по дог. 12/07 від 12.07.2022 та рах. № 171 від 29.07.2022. ПДВ 20% - 5 833,33 грн.»;

27. 2)16.08.2022 у сумі 36 875,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за послуги перевезення по дог. 12/07 від 12.07.2022 та рах. № 193 від 06.08.2022. ПДВ 20% - 6 145,83 грн.»;

28. 3)17.08.2022 у сумі 150 000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за послуги перевезення по дог. 12/07 від 12.07.2022 та рах. № 193 від 06.08.2022. ПДВ 20% - 25 000,00 грн.»;

29. 4)19.08.2022 у сумі 50 000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за послуги перевезення по дог. 12/07 від 12.07.2022 та рах. № 171 від 29.07.2022. ПДВ 20% - 8 333,33 грн.»;

30. 5)23.08.2022 у сумі 38 900,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за послуги перевезення по дог. 12/07 від 12.07.2022 та рах. № 171 від 29.07.2022. ПДВ 20% - 6 483,33 грн.»;

31. 6)05.09.2022 у сумі 178 000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за послуги перевезення по дог. 12/07 від 12.07.2022 та рах. № 235 від 22.08.2022, рах. № 236 від 27.08.2022, рах. № 237 від 28.08.2022. ПДВ 20% - 29 666,67 грн.»;

32. 7)14.09.2022 у сумі 140 000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за послуги перевезення по дог. 12/07 від 12.07.2022 та рах. № 193 від 06.08.2022. ПДВ 20% - 23 333,33 грн.»;

33. 8)14.11.2022 у сумі 12 733,41 грн. з призначенням платежу «Оплата за послуги перевезення по дог. 12/07 від 12.07.2022 та рах. № 193 від 06.08.2022. ПДВ 20% - 2 122,24 грн.»;

34. 9)07.12.2022 у сумі 789 000,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення згідно договору № 12/07 від 12.07.2022 та рах № 349 від 26.11.2022. ПДВ 20% - 131 500,00 грн.»;

35. 10)16.12.2022 у сумі 352 614,21 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення зг дог № 12/07 від 12.07.2022 та рах № 379, 376, 378, 373, 377, 375, 374 від 26.11.22, рах № 365 від 02.12.2022, рах № 380 від 01.12.2022. ПДВ 20% - 58 769,04 грн.»;

36. 11) 27.12.2022 у сумі 80 000,00 грн з призначенням платежу «За послуги перевезення зг дог №12/07 від 12.07.2022 та рах №364 від 01.12.2022. ПДВ 20% - 13333,33 грн».

37. 12)05.01.2023 у сумі 225 492,40 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення зг дог № 12/07 від 12.07.2022 та рах № 373 від 18.11.22. ПДВ 20% - 37 582,07 грн.»;

38. 13)10.01.2023 у сумі 327 600,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення зг дог№ 12/07 від 12.07.2022 та рах № 388 від 09.12.2022, № 366 від 03.12.2022, № 391 від 11.12.2022. ПДВ 20% - 54 600,00 грн.»;

39. 14)16.01.2023 у сумі 175 500,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення зг дог№ 12/07 від 12.07.2022 та рах №410 від 23.12.2022. ПДВ 20% -29 250,00 грн.»;

40. 15)23.01.2023 у сумі 80 500,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення зг дог № 12/07 від 12.07.2022 та рах № 3 від 05.01.2023. ПДВ 20% - 13 416,67 грн.»;

41. 16)09.02.2023 у сумі 80 500,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення зг дог № 12/07 від 12.07.2022 та рах № 4 від 06.01.2023, № 2 від 08.01.2023. ПДВ 20% - 13 416,67 грн.»;

42. 17)10.02.2023 у сумі 219 000,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення зг дог № 12/07 від 12.07.2022 та рах № 392 від 19.12.2022, № 408, 409 від 21.12.2022, № 23 від 18.01.2023, № 24 від 22.01.2023. ПДВ 20% - 36 500,00 грн.»;

43. 18)17.02.2023 у сумі 65 274,41 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення зг дог№ 12/07 від 12.07.2022 та рах №374 від 19.11.2022, № 376 від 21.11.2022, № 377 від 22.11.2022, № 379 від 26.11.2022. ПДВ 20% - 10 879,07 грн.»;

44. 19)17.02.2023 у сумі 106 802,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення зг дог № 12/07 від 12.07.2022 та рах № 388 від 09.12.2022, № 410 від 23.12.2022, № 3 від 05.01.2023, № 23 від 18.01.2023. ПДВ 20% - 17 800,33 грн.»;

45. 20)24.03.2023 у сумі 445 300,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення згідно договору № 12/07 від 12.07.2022 та рахунку № 73, 74 від 02.03.2023, № 97 від 11.03.2023, № 99 від 13.03.2023. ПДВ 20% - 74 216,67 грн.»;

46. 21)27.03.2023 у сумі 472 400,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення згідно договору № 12/07 від 12.07.2022 та рахунку № 98 від 12.03.2023. ПДВ 20% - 78 733,33 грн.»;

47. 22)04.04.2023 у сумі 36 900,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення згідно договору № 12/07 від 12.07.2022 та рахунку № 98 від 12.03.2023. ПДВ 20% - 6 150,00 грн.»;

48. 23)07.04.2023 у сумі 184 905,53 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення згідно договору № 12/07 від 12.07.2022 та рахунку № 73, 74, 97, 98, 99, 110,131 від 31.03.2023. ПДВ 20% - 30 817,59 грн.»;

49. 24)13.04.2023 у сумі 123 272,15 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення згідно договору № 12/07 від 12.07.2022 та рахунку № 97 від 11.03.2023, № 98 від 12.03.2023, № 110 від 17.03.2023, 131 від 31.03.2023. ПДВ 20% - 20 545,36 грн.»;

50. 25)01.05.2023 у сумі 74 770,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення згідно договору № 12/07 від 12.07.2022 та рахунку № 134 від 01.04.2023. ПДВ 20% - 12 461,67 грн.»;

51. 26)11.05.2023 у сумі 28 222,00 грн. з призначенням платежу «За послуги перевезення згідно договору № 12/07 від 12.07.2022 та рахунку № 408, 409 від 21.12.2022, №4 від 06.01.2023, № 2 від 08.01.2023. ПДВ 20% - 4 703,67 грн.».

52. Станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідача з оплати наданих послуг по вказаному Договору склала 81 801,31 грн.

53. Позивач зазначив, що він направляв відповідачу оригінали документів: рахунки, акти приймання-передачі наданих послуг, ТТН з відміткою Перевізника (всі документи в комплекті по кожному з перевезень та/або групі перевезень) та отримував в зворотному порядку підписані та скріплені печаткою Замовника оригінали актів надання послуг. Проте, як вказував позивач, відповідачем було йому сплачено 98,22% вартості послуг за цим Договором і розмір заборгованості склав лише 1,78% загальної вартості послуг.

54. Тобто, позивач вважає, що цей факт розрахунків Замовника з Перевізником у вказаному вище розмірі (98,22% загальної вартості послуг) є додатковим підтвердженням повного виконання Перевізником власних зобов'язань за Договором як в частині надання послуг перевезення, так і в частині надання Замовнику оригіналів документів, визначених п. 3.4. Договору.

55. Факт направлення відповідачу зазначених вище документів позивач підтверджує наявністю специфікацій до актів наданих послуг за договором № 680688 від 07.08.2020, укладеним між ТОВ «АР КОМ» та ТОВ «Нова пошта», а саме: специфікація до акту наданих послуг № НП-007893135 від 10 серпня 2022, специфікація до акту наданих послуг № НП-008072229 від 20 вересня 2022, специфікація до акту наданих послуг № НП-008344562 від 10 листопада 2022, специфікація до акту наданих послуг № НП-008500210 від 10 грудня 2022, специфікація до акту наданих послуг № НП-008539629 від 20 грудня 2022, специфікація до акту наданих послуг № НП-008596563 від 31 грудня 2022, специфікація до акту наданих послуг № НП-008638420 від 10 січня 2023, специфікація до акту наданих послуг № НП-008692821 від 20 січня 2023, специфікація до акту наданих послуг № НП-009065988 від 31 березня 2023, специфікація до акту наданих послуг № НП- 009122161 від 10 квітня 2023.

56. 16.08.2023 позивач направляв відповідачу претензію за № 4 щодо здійснення оплати в розмірі 81801,31 грн, яка була залишена останнім без відповідного реагування.

57. П.5.2 Договору сторони узгодили, що в разі несвоєчасної оплати послуг Перевізника, Замовник сплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення оплати наданих послуг.

58. для здійснення транспортно-експедиторської діяльності наявність товарно-транспортного документа (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо) є обов'язковою. В такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, а його відсутність, відповідно, свідчить про формальне документальне оформлення транспортно-експедиторської послуги.

59. На підставі п. 4.1.10., 4.1.11. вказаного Договору Позивач, як Перевізник, зобов'язаний забезпечити правильність та своєчасність оформлення та заповнення первинної облікової та товаросупровідної документації згідно вимог законодавства, для законного, безперешкодного і своєчасного перевезення, надавати Відповідачу, як Замовнику, первинну облікову та товаросупровідну документацію: ТТН, акти приймання-передачі послуг та рахунок-фактуру.

60. Отже, за надані позивачем послуги перевезення згідно умов цього Договору відповідач сплатив 80 % від вартості наданих послуг в сумі 4509561,11 грн на підставі, належним чином оформлених, документів. Неоплачені відповідачем залишилися послуги в розмірі 81 801,31 грн, що становить 20% від вартості наданих позивачем послуг.

61. Місцевий суд зауважив, що за умовами вищевказаного Договору сторони передбачили те, що решта 20 % від вартості наданих послуг сплачуються протягом 2-х робочих днів після надання позивачем (Перевізником) відповідачу (Замовнику) оригіналів: рахунків-фактур, актів приймання-передачі послуг, ТТН з відміткою Перевізника та після реєстрації Перевізником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки встановлені чинним законодавством України.

62. Докази отримання відповідачем оригіналів ТТН: №001970 від 02.08.2022, №001981 від 06.08.2022, №001980 від 06.08.2022, №300674 від 07.08.2022, №300676 від 07.08.2022, №300671 від 26.07.2022, №289126 від 21.08.2022, №001206 від 25.08.2022, №001207 від 25.08.2022, №001210 від 27.08.2022, №001211 від 27.08.2022, №001209 від 27.08.2022, №001212 від 27.08.2022, № 341281 від 25.08.2022, №341282 від 25.08.2022, № 704235 від 19.11.2022, №704233 від 19.11.2022, №704231 від 19.11.2022, №704230 від 19.11.2022, №7042323 від 19.11.2022, №705060 від 21.11.2022, №705061 від 21.11.2022, №705057 від 21.11.2022, №705059 від 21.11.2022, №705058 від 21.11.2022, №368177 від 30.11.2022, №368178 від 30.11.2022, №001445 від 01.12.2022, №001446 від 01.12.2022, №574208 від 01.12.2022, №001447 від 30.11.2022, №001448 від 01.12.2022, №001449 від 01.12.2022, №574212 від 01.12.2022, №705062 від 04.12.2022, №574228 від 04.12.2022, №704228 від 04.12.2022, №368179 від 04.12.2022, №574230 від 04.12.2022, №300739 від 09.12.2022, №300741 від 10.12.2022, №300746 від 16.12.2022, №300745 від 16.12.2022, №300747 від 16.12.2022, №706268 від 19.12.2022, № 706268 від 18.12.2022, №706036 від 04.01.2023, на підставі яких відповідач мав виконати взяте на себе грошове зобов'язання, позивач до суду не подав. Таким чином, лише по цим перевезенням має місце не доплата.

63. Ненадання позивачем та відсутність оригіналів ТТН у відповідача станом на час розгляду справи підтверджуються його довідкою від 08.12.2023.

64. Посилання позивача про направлення відповідачу вказаних ТТН за допомогою компанії «Нова Пошта» суд оцінює критично, оскільки доводи, викладені в тексті позовної заяви та поясненнями позивача в судовому засіданні, підтверджується лише надсилання відповідачу специфікацій до акту наданих послуг, а не товарно-транспортних накладних з відміткою Перевізника.

65. Отже, належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт надання відповідачу окремих вище перелічених оригіналів ТТН з відміткою Перевізника на виконання умов Договору, до суду не подані, в матеріалах справи відсутні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

66. Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції правильно визначив і застосував норми матеріального та процесуального права при вирішені спору у цій справі.

67. Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

68. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

69. У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

70. При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

71. Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

72. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

73. Статті 626, 628, 629 ЦК України визначають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

74. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

75. Відповідно до ст. 638 ЦК України (у редакції, чинній станом на момент укладення договору), яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

76. Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

77. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

78. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

79. Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

80. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

81. За визначенням ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

82. Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення Глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

83. Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

84. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

85. Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

86. Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

87. В силу приписів ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

88. Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

89. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що він дійшов до обґрунтованого висновку, який безпідставно проігноровано судом першої інстанції, про те, що відповідач, стверджуючи про необхідність направлення йому оригіналів документів як умови для виникнення зобов'язання з оплати вартості послуг перевезення виключно на момент судового розгляду даної справи, а також не здійснюючи тривалий час оплату отриманих послуг, та не звертаючись до позивача з вимогою надати оригінали документів, залишивши без реагування претензію позивача, - проявив недобросовісність по відношенню до наявних зобов'язань за договором перевезення, що з позиції справедливості повинно оцінюватися як дії, які не відповідають праву, а тому підлягають судовому примусу до виконання.

90. Крім того, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що між сторонами було підписано акти, в яких відповідачем не заявлено жодних вимог чи претензій, пов'язаних з виконанням умов договору.

91. На переконання скаржника, суд першої інстанції також не надав оцінки його доводам в тій частині, що сторони не погоджували порядок та процедуру передачі документів, зокрема ТТН.

92. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями позивача, у зв'язку з таким:

93. Згідно з пунктами 1, 11.1, 11.4-11.6, 14.1, 14.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 вантаж - це всі предмети з моменту прийняття для перевезень до здачі одержувачу вантажу. Документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна (ТТН). У міжнародних автомобільних перевезеннях таким документом є CMR - міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники. У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається перевізнику. У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для пред'явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. Водій (експедитор перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1- 10 товарно-транспортної накладної). У таких випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником. Форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов'язаних з цим, визначаються перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - замовником при укладенні ними договору на перевезення вантажів. Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

94. Відповідно до частини тринадцятої статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

95. Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ, зокрема статтею 48, передбачено, що внутрішнє перевезення вантажів має бути документально оформлене товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж.

96. ТТН є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Правильно оформлена ТТН має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення.

97. Слід зазначити, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV вказано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

98. Згідно Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджених постановою КМУ від 25.02.2009 №207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути ТТН. Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності є обов'язковим.

99. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні №363 від 14.10.1997 (далі - Правила) зазначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

100. При перевезенні вантажів на договірних основах суб'єкт господарювання зобов'язаний оформити ТТН. При цьому заміна ТТН будь-яким іншим документом довільної форми не допускається. Також Правила передбачають використання суб'єктами господарювання різних форм ТТН для перевезення різних вантажів (молочної сировини, етилового спирту, нафтопродуктів та ін..).

101. наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення № 88), згідно з пунктом 2.1 якого, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

102. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

103. Пунктом 2.2 Положення № 88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

104. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

105. За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку, наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.

106. Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

107. Відсутність товарно-транспортної накладної, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом.

108. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіацій них накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

109. Отже, для здійснення транспортно-експедиторської діяльності наявність товарно-транспортного документа (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо) є обов'язковою. В такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, а його відсутність, відповідно, свідчить про формальне документальне оформлення транспортно-експедиторської послуги.

110. Умовами п. 3.4. Договору передбачено, що оплата послуг Перевізника за цим договором здійснюється у безготівковій формі у національній валюті України. При цьому Замовник оплачує:

- 80 % вартості наданих послуг протягом 2-ох робочих днів після надання Перевізником Замовнику електронною поштою сканкопій: рахунку-фактури, актів приймання-передачі послуг, ТТН з відміткою Перевізника про отримання товару та підписання сторонами акту приймання-передачі послуг.

- решта 20 % від вартості наданих послуг сплачуються протягом 2-х робочих днів після надання Перевізником Замовнику оригіналів: рахунку-фактури, актів приймання-передачі послуг, ТТН з відміткою Перевізника та після реєстрації Перевізником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки встановлені чинним законодавством України.

111. На підставі п. 4.1.10., 4.1.11. вказаного Договору Позивач, як Перевізник, зобов'язаний забезпечити правильність та своєчасність оформлення та заповнення первинної облікової та товаросупровідної документації згідно вимог законодавства, для законного, безперешкодного і своєчасного перевезення, надавати Відповідачу, як Замовнику, первинну облікову та товаросупровідну документацію: ТТН, акти приймання-передачі послуг та рахунок-фактуру.

112. Отже, за надані позивачем послуги перевезення згідно умов цього Договору відповідач сплатив 80 % від вартості наданих послуг в сумі 4509561,11 грн на підставі, належним чином оформлених, документів. Неоплачені відповідачем залишилися послуги в розмірі 81 801,31 грн, що становить 20% від вартості наданих позивачем послуг.

113. Суд зауважує, що за умовами вищевказаного Договору сторони передбачили те, що решта 20 % від вартості наданих послуг сплачуються протягом 2-х робочих днів після надання позивачем (Перевізником) відповідачу (Замовнику) оригіналів: рахунків-фактур, актів приймання-передачі послуг, ТТН з відміткою Перевізника та після реєстрації Перевізником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки встановлені чинним законодавством України.

114. Докази отримання відповідачем оригіналів ТТН: №001970 від 02.08.2022, №001981 від 06.08.2022, №001980 від 06.08.2022, №300674 від 07.08.2022, №300676 від 07.08.2022, №300671 від 26.07.2022, №289126 від 21.08.2022, №001206 від 25.08.2022, №001207 від 25.08.2022, №001210 від 27.08.2022, №001211 від 27.08.2022, №001209 від 27.08.2022, №001212 від 27.08.2022, № 341281 від 25.08.2022, №341282 від 25.08.2022, № 704235 від 19.11.2022, №704233 від 19.11.2022, №704231 від 19.11.2022, №704230 від 19.11.2022, №7042323 від 19.11.2022, №705060 від 21.11.2022, №705061 від 21.11.2022, №705057 від 21.11.2022, №705059 від 21.11.2022, №705058 від 21.11.2022, №368177 від 30.11.2022, №368178 від 30.11.2022, №001445 від 01.12.2022, №001446 від 01.12.2022, №574208 від 01.12.2022, №001447 від 30.11.2022, №001448 від 01.12.2022, №001449 від 01.12.2022, №574212 від 01.12.2022, №705062 від 04.12.2022, №574228 від 04.12.2022, №704228 від 04.12.2022, №368179 від 04.12.2022, №574230 від 04.12.2022, №300739 від 09.12.2022, №300741 від 10.12.2022, №300746 від 16.12.2022, №300745 від 16.12.2022, №300747 від 16.12.2022, №706268 від 19.12.2022, № 706268 від 18.12.2022, №706036 від 04.01.2023, на підставі яких відповідач мав виконати взяте на себе грошове зобов'язання, позивач до суду не подав. Таким чином, лише по цим перевезенням має місце не доплата.

115. Ненадання позивачем та відсутність оригіналів ТТН у відповідача станом на час розгляду справи підтверджуються його довідкою від 08.12.2023.

116. Посилання позивача про направлення відповідачу вказаних ТТН за допомогою компанії «Нова Пошта» суд оцінює критично, оскільки доводи, викладені в тексті позовної заяви та поясненнями позивача в судовому засіданні, підтверджується лише надсилання відповідачу специфікацій до акту наданих послуг, а не товарно-транспортних накладних з відміткою Перевізника.

117. Отже, належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт надання відповідачу окремих вище перелічених оригіналів ТТН з відміткою Перевізника на виконання умов Договору, до суду не подані, в матеріалах справи відсутні.

118. Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до положень п.3.4 Договору та ст.530 ЦК України, строк оплати по вказаним вище ТТН ще не настав, оскільки вимоги п.3.4 Договору позивачем належним чином не виконані.

119. Місцевим судом, з яким також погоджується суд апеляційної інстанції, встановлено, що оплата за надані послуги, окрім вищевказаних ТТН, відповідачем була проведена відповідно до умов Договору, що підтверджується платіжними документами, які містяться в матеріалах справи.

120. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

121. Мета судового дослідження полягає у з'ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов'язків (відповідальності) осіб, які є суб'єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

122. У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

123. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

124. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

125. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

126. Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

127. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

128. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

129. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

130. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

131. 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів" .

132. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

133. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

134. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

135. Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

136. Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

137. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

138. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

139. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

140. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності, стверджуючи про наявність у відповідача обов'язку оплати позивачу наданих послуг перевезення у заявленому розмірі, саме позивач несе тягар доказування вказаних обставин.

141. На підставі наявних у справі доказів у сукупності місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про відсутність порушення відповідачем умов укладеного правочину, оскільки строк оплати ще не настав, у зв'язку з тим, що позивач не надіслав відповідачу оригіналів ТТН.

142. Крім того, сам позивач у своїй позовній заяві зазначив, що всі докази, додані до позовної заяви у копіях, наявні в оригіналах та знаходяться у позивача.

143. Позивачем до позовної заяви додані, зокрема, ТТН: №001970 від 02.08.2022, №001981 від 06.08.2022, №001980 від 06.08.2022, №300674 від 07.08.2022, №300676 від 07.08.2022, №300671 від 26.07.2022, №289126 від 21.08.2022, №001206 від 25.08.2022, №001207 від 25.08.2022, №001210 від 27.08.2022, №001211 від 27.08.2022, №001209 від 27.08.2022, №001212 від 27.08.2022, № 341281 від 25.08.2022, №341282 від 25.08.2022, № 704235 від 19.11.2022, №704233 від 19.11.2022, №704231 від 19.11.2022, №704230 від 19.11.2022, №7042323 від 19.11.2022, №705060 від 21.11.2022, №705061 від 21.11.2022, №705057 від 21.11.2022, №705059 від 21.11.2022, №705058 від 21.11.2022, №368177 від 30.11.2022, №368178 від 30.11.2022, №001445 від 01.12.2022, №001446 від 01.12.2022, №574208 від 01.12.2022, №001447 від 30.11.2022, №001448 від 01.12.2022, №001449 від 01.12.2022, №574212 від 01.12.2022, №705062 від 04.12.2022, №574228 від 04.12.2022, №704228 від 04.12.2022, №368179 від 04.12.2022, №574230 від 04.12.2022, №300739 від 09.12.2022, №300741 від 10.12.2022, №300746 від 16.12.2022, №300745 від 16.12.2022, №300747 від 16.12.2022, №706268 від 19.12.2022, № 706268 від 18.12.2022, №706036 від 04.01.2023.

144. Наведене також свідчить про те, що оригінали вказаних ТТН не були надані відповідачу, а знаходяться у позивача.

145. З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення суми за договором, у зв'язку з їх передчасністю.

146. За таких обставин, колегією суддів апеляційної інстанції визнається правильним висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

147. З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваного рішення відхиляються апеляційним господарським судом як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження.

148. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

149. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

150. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

151. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

152. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2024 по справі №925/1614/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

153. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АР КОМ" відсутні.

Судові витрати

154. У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

155. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АР КОМ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.04.2024 по справі №925/1614/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 01.08.2024.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

В.В. Палій

Попередній документ
120769038
Наступний документ
120769040
Інформація про рішення:
№ рішення: 120769039
№ справи: 925/1614/23
Дата рішення: 01.08.2024
Дата публікації: 05.08.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (14.08.2024)
Дата надходження: 29.11.2023
Предмет позову: стягнення
Розклад засідань:
04.04.2024 10:30 Господарський суд Черкаської області
01.05.2024 10:30 Господарський суд Черкаської області
03.09.2024 12:30 Господарський суд Черкаської області
24.10.2024 10:40 Північний апеляційний господарський суд