вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" липня 2024 р. Справа № 920/1043/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.04.2024 (суддя Заєць С.В.)
про повернення зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
у справі № 920/1043/23 Господарського суду Сумської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
про стягнення 6 070 663,29 грн
Обставини справи
29.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз", відповідач) про стягнення 6 070 663,29 грн, з яких: 4 640 636,29 грн - основна заборгованість, 95 044,11 грн - 3 % річних, 945 519,95 грн - пеня, 389 462,94 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.09.2023 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі за № 920/1043/23; призначено підготовче засідання на 26.10.2023.
Цією ж ухвалою надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) - до 16.10.2023; попереджено відповідача, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1043/23 до судового розгляду по суті. Призначено розгляд справи по суті на 21.12.2020.
05.04.2024 до Господарського суду Сумської області через систему "Електронний суд" від АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" надійшла зустрічна позовна заява від 05.04.2024 (вх. № 1780 від 05.04.2024) до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про визнання недійсним пункту 13.5 договору транспортування природного газу № 2002000114 від 04.02.2020 з моменту укладення.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.04.2024 у справі № 920/1043/23 зустрічну позовну заяву від 05.04.2024 (вх. № 1780 від 05.04.2024) АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про визнання недійсним пункту договору повернуто заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Місцевий господарський суд виходив із того, що відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, натомість зустрічний позов подано з пропуском встановленого строку для подання відзиву.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаною ухвалою, АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.04.2024 у справі № 920/1043/23 і постановити нову ухвалу, якою прийняти до спільного розгляду зустрічну позовну заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" про визнання недійсним з моменту укладення п. 13.5 договору транспортування природного газу № 2002000114 від 04.02.2020.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а саме ч. 1 ст. 174 та ч. 5 ст. 180 ГПК України, та повернув зустрічну позовну заяву замість того, щоб залишити її без руху та надати час на усунення недоліків, зокрема, подачу клопотання про поновлення строків на подачу зустрічного позову.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.04.2024 у справі № 920/1043/23; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 17.06.2024.
Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, планові та екстрені відключення електроенергії по місту Києву, дана апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.
Позиції учасників справи
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГГПК України.
Отже, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.
Частиною першою статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Нормою пункту 3 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Отже, право пред'явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК України, а саме для подання відзиву, який є строком, встановленим законом, оскільки в нормах пункту 3 частини другої статті 46 та частини першої статті 180 ГПК України не йдеться про встановлення ними строку для подання відзиву судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.
За нормою частини шостої статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Так, прямо з норми частини восьмої статті 165 ГПК України вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд у межах граничного строку - 15 днів з дня вручення ухвали.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК).
Частиною першою статті 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Подібну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5172/19.
Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Сумської області від 26.09.2023 про відкриття провадження у справі № 920/1043/23 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - до 16.10.2023.
Відтак, з огляду на наведені норми, зокрема норми частини першої статті 180 ГПК України, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву, а відповідно й пред'явити зустрічний позов, у строк до 16.10.2023 (включно).
Натомість із зустрічним позовом АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (відповідач) звернулось до суду першої інстанції 05.04.2024.
Відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя).
За змістом наведеної статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним із ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з-поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, із початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.
Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23.
Разом із тим, із заявою про поновлення строку, встановленого законом, відповідач не звертався.
Як зазначалось, із зустрічною позовною заявою відповідач звернувся до суду лише 05.04.2024, тобто з пропуском встановленого статтею 180 ГПК України строку для її подання (майже на півроку), без заяви про поновлення встановленого законом процесуального строку, і, відповідно, без наведення причин пропуску встановленого законом строку, який може бути поновлений лише за заявою учасника справи.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про повернення заявнику зустрічної позовної заяви на підставі частини шостої статті 180 ГПК України.
Також суд першої інстанції слушно зауважив, що повернення зустрічного позову не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.
Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а саме ч. 1 ст. 174 та ч. 5 ст. 180 ГПК України, та повернув зустрічну позовну заяву замість того, щоб залишити її без руху та надати час на усунення недоліків, зокрема, на подачу клопотання про поновлення строків на подачу зустрічного позову, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, оскільки в даному випадку мало порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України, що в силу приписів ч. 6 ст. 180 ГПК України має наслідком повернення зустрічної позовної заяви заявнику.
При цьому, слід зазначити, що правова позиція, що подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку для подання відзиву є підставою для її повернення, є послідовною та викладена в низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 08.08.2023 у справі № 903/951/22 та від 06.12.2023 у справі № 918/604/23.
У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Доводи скаржника не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з повним з'ясуванням обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.04.2024 у справі № 920/1043/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська