Справа № 991/6514/24
Провадження 1-кс/991/6546/24
30 липня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) згідно заяви про вчинення злочину від 24.07.2024,
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга, в якій заявник зазначає, що не отримав відповіді від НАБУ на розширене звернення про вчинення злочину керівним складом ПриватБанку (№ Ж-10563 від 24.07.2024).
У зв'язку з зазначеним просить зобов'язати уповноважених осіб НАБУ невідкладно, але не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин після отримання органом досудового розслідування копії ухвали слідчого судді, внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_2 №Ж-10563 від 24.07.2024 і розпочати досудове слідство; надати скаржнику витяг з ЄРДР, що підтверджує внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_2 №Ж-10563 від 24.07.2024.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф № 1, ст. 303-308 цього Кодексу.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення передбачає дві обов'язкові ознаки: 1) заявником до органу досудового розслідування була надана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення; 2) слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання такої заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тобто в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність, яка стала наслідком подання до органу досудового розслідування/прокуратури заяви про злочин та відсутності реагування на неї, відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
До матеріалів скарги заявником долучено документ із назвою: «Заява про вчинення злочину», позначкою «доповнена…», що датований 24.07.2024, та додатком 1.
Поряд з цим у наданих до скарги додатках відсутні будь-які докази, що свідчили б про звернення ОСОБА_2 із такою заявою до НАБУ, зокрема не підтверджено її скерування в будь-який із передбачених способів: засобами поштового зв'язку/з використанням електронної пошти/подання особисто, та відповідно отримання такої заяви уповноваженими особами НАБУ.
Відсутні такі відомості і в тексті скарги.
Наведене ставить під сумнів той факт, що заявник дійсно звертався із заявою про злочин до НАБУ, а у випадку такого звернення із наданих слідчому судді документів неможливо встановити дату направлення та отримання заяви, із якою пов'язаний початок відліку, передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України строку, протягом якого слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Таким чином, заявником не підтверджено факту звернення до НАБУ із заявою про вчинення злочину від 24.07.2024, а також факту одержання уповноваженою особою такої заяви.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у даному випадку заявником не доведено отримання НАБУ заяви про злочин від 24.07.2024, після чого у уповноваженої особи в межах повноважень виникає обов'язок відреагувати на таку у відповідності до положень КПК України.
Самого ж лише посилання заявника у тексті скарги на наявність бездіяльності НАБУ не створює у слідчого судді обов'язку домислювати за заявника обставини, що стали підставою для такого висновку, адже це буде становити порушення засади змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості , що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України (ст. 22 КПК України).
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 1, 3 ст. 26 КПК України).
Враховуючи, що заявником скарги не доведено факт звернення ОСОБА_2 із заявою про вчинення злочину до НАБУ, слідчий суддя наразі позбавлений можливості встановити наявність бездіяльності, що може бути оскаржена до слідчого судді в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
З цих підстав, належить відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у відкритті провадження.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1