02 серпня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 30.07.2024 р., постановлену в кримінальному провадженні №12024262020002978,
Цією ухвалою задоволено клопотання начальника відділення СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 та застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22.40 год. 24 вересня 2024 року, без визначення розміру застави.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вказувала, що слідчим суддею не було взято до уваги, що у підозрюваного на утриманні є двоє дітей, та він є раніше не судимою особою. Також без жодних аргументацій суд зазначив, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші злочини. Неаргументованим вважає ризик впливу на свідків, оскільки запобігти цьому ризику можна шляхом встановлення обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, в тому числі і здати паспорт для виїзду за кордон.
ЄУНСС 725/7153/24 НП 11сс/822/237/24 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_9 .
Зазначала, що сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, із врахуванням даних про особу підозрюваного, не може слугувати достатньою підставою для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу. Також законом передбачено право суду не обирати заставу підозрюваному, а не прямий обов'язок.
Апелянт посилалась на рішення ЄСПЛ, які, на її думку, свідчать про те, що підстави тримання під вартою мають бути підтверджені фактами, а тому вважає, що є підстави для застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, який не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 , яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні заявлених вимог адвоката, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Оскільки в поданій апеляційній скарзі не оспорюється обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, колегія суддів не наводить в цій ухвалі доказів на обґрунтування тих висновків суду першої інстанції, які ніким не оспорено.
З клопотання слідчого та судових матеріалів провадження вбачається, що 28.07.2024 р. о 18.55 год. ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , на фоні виниклої словесної суперечки з приводу висловлення словесної образи його батьку знайомим ОСОБА_10 , умисно, протиправно, несподівано для ОСОБА_10 , дістав із кишені своїх шортів кухонний ніж та наніс один удар по тулубу в ділянку лівої легені. Внаслідок цього спричинив ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проникаюче колото-різане ножове пошкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння та перебуває в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті ОСОБА_10
29.07.2024 р. ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України. Вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років. В матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення та обґрунтованість пред'явленої йому підозри.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин.
Зважаючи на практику Європейського суду, тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відсутність фактів неналежної процесуальної поведінки до даного часу не може вказувати на відсутність її в майбутньому та повинно бути оцінено в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні особливо тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу.
З даних про особу підозрюваного ОСОБА_11 вбачається, що останній офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, не одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, що спричинило смерть людини молодого віку та санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Врахувавши дані про особу підозрюваного, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , тяжкість інкримінованого йому злочину, обґрунтованість доказів щодо пред'явленої підозри, покарання, яке може бути призначено йому в разі засудження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, які є його сусідами, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, внаслідок якого настала смерть молодої людини та врахувавши вимоги КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно скористався правом не визначаючи розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
Підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу немає.
А тому в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 необхідно відмовити.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 30 липня 2024 року, якою підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя