Єдиний унікальний номер 643/9359/23
Номер провадження 22-ц/818/1465/24
02 серпня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання адвоката Олійник Оксани Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів у справі №643/9359/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 08 листопада 2023 року в складі судді Харченко А.М. у справі №643/9359/23 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У вересні 2023 року Державна іпотечна установа звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 09 вересня 2004 року між Банком «Фінанси та кредит», ТОВ та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №370, відповідно до умов якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 15000,00 доларів США, з оплатою по процентній ставці 12 процентів річних. Позичальник зобов'язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за договором до 09 вересня 2019 року, шляхом зарахування відповідної суми на поточний рахунок, щомісячно в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануітетного платежу, розмір якого за договором становить 181,00 доларів США. Також, умовами договору визначено порядок нарахування процентів, в разі порушення умов договору.
09 вересня 2004 року між Банком «Фінанси та кредит», ТОВ та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №б/н. Вказаним договором було передбачено, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №370 від 09 вересня 2004 року.
Крім того, на виконання умов пункту 5.1 кредитного договору, між Банком «Фінанси та кредит», ТОВ та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №б/н від 09 вересня 2004 року, за умовами якого, ОСОБА_1 передала банку в заставу (іпотеку) наступне нерухоме майно: квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 76,1 кв.м., житловою площею 48,3 кв.м., кількість кімнат - три, поверх - перший.
11 лютого 2015 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» був укладений договір відступлення права вимоги № 17/4-В, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером 616, за умовами якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув всі права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо), вказаними у додатках до договору, в тому числі права вимоги до кредитного договору №370 від 09 вересня 2004 року.
На виконання вимог Договору відступлення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. були внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна в частині заміни іпотекодержателя з банку на Державну іпотечну установу, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №44594660 від 26 вересня 2015 року.
В підтвердження відступлення прав вимоги Державною іпотечною установою було направлено боржнику повідомлення про відступлення права вимоги №7453/11/2 від 15 жовтня 2015 року для виконання свого обов'язку новому кредитору.
Станом на 23 червня 2023 року умови кредитного договору №370 від 09 вересня 2004 року позичальником не виконуються, погашення за кредитом не відбувається, в результаті чого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 233837,77 грн, з яких сума основного боргу 222120,89 грн, компенсаційні платежі 3% за користування кредитом 11716,88 грн, які позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь та вирішити питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 08 листопада 2023 року позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Державної іпотечної установи, місцезнаходження: 01133, м.Київ, б-р Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 33304730, МФО: 300465, загальну заборгованість в сумі 233 837 (двісті тридцять три тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 77 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, ОСОБА_1 подано заяву про його перегляд, яку ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 січня 2024 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне дослідження письмових доказів та встановлення обставин, що мають значення для справи, просила суд скасувати рішення Московського районного суду м.Харкова від 08 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити Державній іпотечній установі в задоволенні позову, в зв'язку із пропуском строку позовної давності.
21 липня 2024 року через систему «Електронний суд» адвокат Олійник Оксана Михайлівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала клопотання про витребування доказів в Державної іпотечної установи.
В обґрунтування клопотання зазначає, що позивачем до матеріалів справи не додано Додаток №1 до кредитного договору №370 від 09 вересня 2004 року, який є невід'ємною частиною останнього. Крім того, без дослідження кредитного договору з доповненням та змінами, які оформлюються Додатками та/або Додатковими угодами неможливо встановити зміст правовідносин сторін. Крім того, представником позивача також не надано доказів в обгрунтування розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитом, в матеріалах справи відсутні первинні документи та виписки, які б підтверджували суму заборгованості, заявлену позивачем. Водночас, наданий представником позивача розрахунок лише констатує суму заборгованості і не дає можливості перевірити правильність її нарахування, визначити її структуру (тіло, проценти, пеня). Посилалася на те, що відсутність документального підтвердження заборгованості унеможливлює вирішення питання щодо застосування строку позовної давності, яке порушується відповідачем в апеляційній скарзі. Звернула увагу суду на те, що справа була розглянута судом першої інстанції без участі відповідача та вони були позбавлені права заявити відповідне клопотання у суді першої інстанції.
25 липня 2024 року через систему «Електронний суд» до суду надійшло заперечення на клопотання (заяву) представника позивача ОСОБА_3 , в якому просив відмовити представнику відповідача ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про витребування доказів. Посилаючись на те, що ні відповідач 1, ні її представник з відповідними запитами щодо надання документів, вказаних в клопотанні до Державної іпотечної установи не зверталися. Крім цього, клопотання подається в строк, зазначений у частинах 2, 3 статті 83 ЦПК України. Однак дане клопотання було направлено до суду 21 липня 2024 року, тобто вже після закінчення підготовчих дій та призначення справи до розгляду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Вважає, що вказане клопотання мало бути подано разом з апеляційною скаргою. Крім того, відповідачі при розгляді справи в суді першої інстанції не заявляли будь-яких заперечень щодо позовної заяви, заперечень щодо наявності або відсутності будь-яких документів щодо підтвердження заборгованості відповідачів, при цьому відповідачі були належним чином повідомлені про наявність як позовної заяви так і про призначення судових засідань по справі, проте не скористались своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та на участь у судових засіданнях.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою (ч.1 ст.368 ЦПК України).
Отже, питання про витребування доказів розглядається судом апеляційної інстанції у порядку, визначеному ст.84 ЦПК України.
Дослідивши обґрунтованість поданого клопотання, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про витребування доказів.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Нормами статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Обгрунтовуючи поважність пропуску подання такого клопотання представник відповідача адвокат Олійник О.М. посилалася на те, що справа була розглянута судом першої інстанції без участі відповідача та вони були позбавлені права заявити відповідне клопотання у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 повідомлялась про дату, час і місце судового засідання 08 листопада 2023 року належним чином, що підтверджується конвертом з рекомендованим повідомленням, який направлявся на адресу вказану в позовній заяві, однак повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с.91-92).
Однак, як вбачається з посвідки на проживання (а.с.108), ОСОБА_1 19 травня 2022 року отримала статус тимчасового захисту у ФНР, тобто на момент розгляду справи в суді першої інстанції та винесення рішення суду по справі, остання не мешкала за адресою зазначеній в позовній заяві.
Враховуючи підстави, з яких ОСОБА_1 заперечує проти позову, а також те, що справа розглянута судом без її участі в порядку заочного провадження і вона була позбавлена можливості подати дане клопотання або надати докази, які б підтвердили та/або спростували факт отримання нею кредитних коштів, та оскільки розмір заборгованості за кредитним договором входить до предмету доказування, з метою з'ясування обставин, що мають значення для справи, апеляційний суд відповідно до ст.84 ЦПК України вважає за необхідне задовільнити клопотання адвоката Олійник О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів.
Керуючись статтями 83, 84, 260, 261 ЦПК України, суд
Клопотання адвоката Олійник Оксани Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати в Державної іпотечної установи (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34) належним чином засвідчені посадовою особою Державної іпотечної установи копії документів та відомості, які стосуються кредитного договору, а саме:
-Додаток №1 до кредитного договору №370, укладеного 09 вересня 2004 року між Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ та ОСОБА_1 ;
-первинні документи та виписки по рахункам ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які підтверджують її заборгованість за кредитним договором №370, укладеного 09 вересня 2004 року між Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ та ОСОБА_1 ;
-детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №370, укладеного 09 вересня 2004 року між Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ та ОСОБА_1 .
Зобов'язати Державну іпотечну установу витребувані документи надати до Харківського апеляційного суду у строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали Харківського апеляційного суду.
У разі неможливості подати витребувані докази у встановлений строк, зобов'язати Державну іпотечну установу повідомити про це апеляційний суд із зазначенням причин у строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали Харківського апеляційного суду.
Попередити Державну іпотечну установу про можливість застосування відносно неї заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними.
Копію ухвали направити для виконання Державній іпотечній установі та для відома представнику відповідачки ОСОБА_1 адвокату Олійник Оксані Михайлівні, відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді І.В.Бурлака
В.Б.Яцина