1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8572/24 1-кс/335/3400/2024
27 липня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого СВ ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024082320001497 від 25.07.2024 відносно:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Оріхів, Запорізької області, українка, громадянка України, освіта середня, не працює, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,
- підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що СВ ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024082320001497 від 25.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 22.07.2024 приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , біля приміщення літньої кухні, у ході вживання алкогольних напоїв спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час раптово виниклого конфлікту з останнім, на ґрунті особистих неприязних стосунків, діючи умисно, з метою заподіяння смерті, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою кухонного ножа, завдала не менше одного удару в область нижньої частини черевної порожнини з ліва тулубу ОСОБА_7 , спричинивши йому тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_7 , тим самим умисно вбила його.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється
ОСОБА_5 , кваліфікується за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 25.07.2024, який проведено за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено, що в приміщенні будинку за вказаною адресою, у ванній кімнаті на підлозі виявлено труп ОСОБА_7 із гнилісними змінами. В нижній частині живота зліва наявна колота рана, а навколо трупу наявні масивні сліди речовини бурого кольору. Крім цього, під час огляду виявлено речовину бурого кольору на підлозі в коридорі та на порозі, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка показала, що ОСОБА_7 є її племінником та приблизно 2 рази на місяць спілкувалась з ним по телефону. ОСОБА_7 проживав спільно з жінкою на ім'я ОСОБА_9 , з якою разом зловживав спиртними напоями протягом тривалого часу. Так, 24.07.2024 їй зателефонував рідний брат потерпілого ОСОБА_10 (який з 2018 року мешкає в Польщі) та повідомив, що не може додзвонитись до свого брата ОСОБА_7 . Проте, вже 25.07.2024 приблизно в обідній час їй знову зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що він зв'язався із співмешканкою свого брата ОСОБА_9 , яка повідомила, що ОСОБА_7 мертвий, після чого ОСОБА_8 зателефонувала до поліції та повідомила про вказаний факт; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом огляду речей в ході якого було оглянуто та вилучено одяг, який добровільно надала підозрювана ОСОБА_5 зі слідами РБК.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження підозрювана ОСОБА_5 вчинила 22.07.2024 умисний особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину та невідворотності покарання за його вчинення, ОСОБА_5 покинула місце спільного проживання з ОСОБА_7 та не повідомила правоохоронні органи про вчинене нею кримінальне правопорушення, що свідчить про намір останньої приховати свою особу та уникнути кримінальної відповідальності за вчинене діяння. На даний час триває досудове розслідування та вживаються заходи щодо допиту потерпілих та свідків, а також встановлення інших доказів у вказаному провадженні, що свідчить про можливість впливати підозрюваною ОСОБА_5 на вказаних осіб та знищення інших доказів вини останньої, які можуть бути встановлені в ході досудового розслідування.
Перебуваючи без міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрювана надалі може продовжувати свою злочинну діяльність. Крім того, усвідомлюючи реальність та невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі, за вчинене нею кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також, ОСОБА_5 зусиль для пошуку роботи не доклала, на життя заробляє тимчасовими заробітками, а тому відсутність постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_5 , з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити місце проживання.
Таким чином, встановлено наявність ризиків, передбачених
п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_5 зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих і свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у клопотанні:
Підозрювана ОСОБА_5 зазіхнула на невід'ємне право будь-якої людини - право на життя, закріплене в ст. ст. 3, 27 Конституції України, скоїла особливо тяжкий злочин, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , враховувалася особа підозрюваної, характеризуючи її матеріали,а також усвідомлення реальності покарання у вигляді позбавлення особи, не з'явлення до правоохоронних органів з дійовим каяттям, характеризує останню як особу, яка схильна переховуватися від органів слідства, та свідчить, що підозрювана може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків та перешкодити своєчасності виконання чи прийняття слідчим процесуальних дій та рішень у розумні строки, як того вимагає ст. 28 КПК України, або взагалі вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів:
Застосування до підозрюваної ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки підозрювана, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років та відповідно до ст. 12 КК України, даний злочин являється особливо тяжким злочином.
Враховуючи особистість підозрюваної, відомості, які характеризують підозрювану, є підстави вважати, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам та не забезпечить виконання підозрюваною своїх обов'язків в повній мірі. Крім того, усвідомлюючи тяжкість вчиненого нею діяння і те, що вона буде притягнута до відповідальності, що перебуваючи під більш м'якою мірою запобіжного заходу остання може переховуватися від органів досудового розслідування та слідства.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрювана зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, житла, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Проте, враховуючи особу та можливість залишення місця мешкання, що вона буде переховуватися від органів досудового розслідування.
- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також враховуючи те, що сама ОСОБА_5 може впливати на свідків, унеможливлює застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави.
Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_5 , може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, впливати на потерпілих та свідків, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового слідства, слідчий просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з триманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» в м. Запоріжжя.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.
Підозрювана у судовому засіданні зазначила, що з підозрою згодна частково, не заперечувала проти задоволення клопотання.
Захисник у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання..
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082320001497, внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
26 липня 2024 року, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочина), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчим суддею в ході розгляду клопотання перевірені доводи про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочина), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яка ґрунтується на фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, а саме: протоколі огляду місця події від 25.07.2024, який проведено за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено, що в приміщенні будинку за вказаною адресою, у ванній кімнаті на підлозі виявлено труп ОСОБА_7 із гнилісними змінами. В нижній частині живота зліва наявна колота рана, а навколо трупу наявні масивні сліди речовини бурого кольору. Крім цього, під час огляду виявлено речовину бурого кольору на підлозі в коридорі та на порозі, протоколі допиту свідка ОСОБА_8 , яка показала, що ОСОБА_7 є її племінником та приблизно 2 рази на місяць спілкувалась з ним по телефону. ОСОБА_7 проживав спільно з жінкою на ім'я ОСОБА_9 , з якою разом зловживав спиртними напоями протягом тривалого часу. Так, 24.07.2024 їй зателефонував рідний брат потерпілого ОСОБА_10 (який з 2018 року мешкає в Польщі) та повідомив, що не може додзвонитись до свого брата ОСОБА_7 . Проте, вже 25.07.2024 приблизно в обідній час їй знову зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що він зв'язався із співмешканкою свого брата ОСОБА_9 , яка повідомила, що ОСОБА_7 мертвий, після чого ОСОБА_8 зателефонувала до поліції та повідомила про вказаний факт; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколі допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколі огляду речей в ході якого було оглянуто та вилучено одяг, який добровільно надала підозрювана ОСОБА_5 зі слідами РБК.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства”, зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим”, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію не винуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи підвартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_13 , вагомість доказів щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення особливо тяжкого злочину, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 115 КК України, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання її винним, дані про особу ОСОБА_5 , яка раніше в силу ст.89 КК України не судима, не має сімейних зв”язків, не працевлаштована, має постійне місце проживання, з урахуванням обставин підозри, слідчий суддя дійшов висновку, що існують високі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено слідчим та прокурором у судовому засіданні.
Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, з урахуванням встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тих обставин, що суду не надано даних на підтвердження таких достатніх стримуючих факторів, які б переважали встановлений високий ступінь ризику ухилення від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливу на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, відсутні підстави вважати, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Дані щодо особи, наявного місця проживання, не переважають встановлених судом ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та не гарантують в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на обставини підозри.
При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваної, її стан здоров'я, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув”язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваної ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_5 до особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22 вересня 2024 року включно, який слід рахувати з 25 липня 2024 року, тобто з дня затримання.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при обранні запобіжного заходу, оскільки останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, строком до 22.09.2024 року включно, який обчислювати з 25.07.2024 року без визначення розміру застави.
Визначити строк дії ухвали до 22 вересня 2024 року 18-00 години включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1