Провадження № 2/331/1317/2024
ЄУН 331/1626/24
25 липня 2024 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі :
головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю : секретаря Постарнак М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи : районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району,як орган опіки та піклування,
18 березня 2024 року від ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява до ОСОБА_2 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району в особі орган опіки та піклування, за результатами розгляду якої позивач просить: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заявлених вимог позивачкою зазначено, що з 09 січня 2015 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який розірвано рішенням Пологівського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2020 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу народилася дитина - ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини, проживає окремо, не надає допомоги у вихованні дитини, має заборгованість зі сплати аліментів. Відповідач свідомо нехтуючи своїми обов'язками, самоусунувся від їх виконання, оскільки він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного рівня медичного догляду, лікування дитини, не цікавиться станом її здоров'я, не надає моральну підтримку, що негативно впливає на її моральний та фізичний розвиток як складову виховання; взагалі не спілкується з дитиною.
Ухвалою суду від 20 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по зазначеній справі, призначено у справі підготовче судове засідання (а.с. 35-36).
Ухвалою суду від 22 травня 2024 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті. (а.с. 60)
Ухвалою суду від 11 березня 2024 року зобов'язано Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надіслати на адресу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя інформацію щодо перетину державного кордону України у період з 24 лютого 2022 року по теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язано районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування підготувати та надати суду висновок щодо розв'язання спірного питання стосовно позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 76-77).
28.06.2024 від органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району надійшов висновок щодо розв'язання спірного питання стосовно позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 96-99).
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених по тексту позову. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує (а.с. 104).
Представник третьої особи - органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила при винесенні рішення врахувати висновок органу опіку та піклування. (а.с. 105)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Причини неявки суду не відома. Будь-яких заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, до суду не надходило.
Стаття 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає: «Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи».
Як зазначено позивачем в позовній заяві місце проживання відповідача тимчасово окупована територія: АДРЕСА_1 .
З урахуванням вищезазначених вимог закону повідомлення про розгляд справи відбувалося через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 38, 50, 64, 81).
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, третя особа та відповідач повідомлені про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явилися у судове засідання без поважних причин.
Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, приходить до такого.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що з 09 січня 2015 року позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який розірвано рішенням Пологівського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2020 року.
ІНФОРМАЦІЯ_4 від шлюбу народилася дитина - ОСОБА_3 . (а.с. 11).
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2022 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на мою ОСОБА_1 , стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 21 квітня 2022 року.
На підставі цього рішення судом видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження (а.с. 22)
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеного старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білоном Д.Г., ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів станом на 25.10.2023 року в розмірі 45 499,00 грн. (а.с. 21)
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками, ухиляється від виховання та навчання дитини, не проявляє щодо неї батьківської турботи, не цікавиться її життям та здоров'ям, не утримує матеріально.
Факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків підтверджуються належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, а саме:
Згідно інформації від 19.09.2023 року Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» повідомляється про таке:
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 перебуває під наглядом підприємства з серпня 2022 року. Декларація про вільний вибір лікаря заключена з лікарем-педіатром нашого підприємства ОСОБА_4 . З приводу захворювань та профілактичних оглядів на прийоми до амбулаторії дитину завжди супроводжує мати - ОСОБА_1 , яка піклується про дитину і виконує рекомендації та призначення лікарів в повному обсязі. Батько - ОСОБА_2 до лікарів-педіатрів нашого підприємства не звертався, здоров'ям доньки не цікавився (а.с. 13).
Згідно довідки Департаменту освіти і науки закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 210 «Славутич» від 15.09.2023 р. № 01-36/03, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зарахована у заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 210 «Славутич» Запорізької міської ради наказ № 91 р. від 12.10.2020 року, а відрахована з закладу дошкільної освіти (ясла-садок ) № 210 Запорізької міської ради № 70р від 31.08.2021 році. За період перебування в закладі дошкільної освіти у вихованні та розвитку дитини завжди приймала участь мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та вітчим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . За час відвідування Веронікою закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 210 «Славутич» Запорізької міської ради батько, ОСОБА_2 батьківські збори не відвідував, жодного разу у садочку не з'являвся (а.с. 14).
Згідно інформації щодо виконання батьківських обов'язків батьками учениці 3-В класу Запорізької гімназії № 63 ОСОБА_3 від 15.09. 2023 року від 15.09.2023 р. № 220: ОСОБА_3 навчається в гімназії № 63 Запорізької міської ради з 01.09.2021 р. За період навчання проявила себе, як старанна учениця. З повагою відноситься до оточуючих. Відповідально виконує доручення. За період навчання, щороку 3-4 рази на рік класним керівником проводились батьківські збори. На батьківських зборах завжди були присутні мати - ОСОБА_1 або вітчим ОСОБА_5 . За три роки навчання в школі рідний батько не з'являвся, не приймав участь у навчально-виховному процесі доньки, не цікавився її успіхами. Активну участь у шкільних та класних заходах приймали мати та вітчим ОСОБА_3 . За спостереженнями класного керівника, ОСОБА_3 сприймає вітчима ОСОБА_5 , як батька. Практичним психологом закладу протягом першого класу (2021 р.) проводилась психологічна робота із ученицею Запорізької гімназії № 63 ОСОБА_3 . У результаті вивчення характеру, сімейних стосунків та емоційного стану дитини, було встановлено, що:
- дитина проявляє позитивні емоції до вітчима ОСОБА_5 (згадування вітчима в ролі батька, невербальні комунікативні знаки у вигляді посмішки);
- вітчим бере участь у вихованні та навчанні ОСОБА_3 (за результатами вивчення психологом);
- фігура біологічного батька не згадувалась дитиною в процесі вивчення (відсутність згадування, малювання), що свідчить про низьку емоційну прив'язаність дитини до батька.
Визначено абстрагування від батька та наявність емоційної прив'язаності до вітчима.
За період навчання ОСОБА_3 в школі, рідний батько, ОСОБА_2 , до адміністрації школи та класного керівника про зустріч не домовлявся (а.с. 15).
Згідно характеристики на ОСОБА_3 , танцівниці спортивно-танцювальної школи від 15.09.2023 року виданої школою спортивно-бального танцю «FREEDOM DANCE» вбачається, що ОСОБА_3 навчається в танцювальній школі з квітня 2021 року, має хороший фізичний і розумовий розвиток, також ще додатково займається у хореографічному гуртку Запорізької гімназії № 63. Висуває високі вимоги до себе, як правило дуже активна і завжди чимось зайнята. Протягом усього періоду навчання бере активну участь в класних і загальношкільних заходах. До доручень ставиться відповідально. Переважають такі риси характеру : акуратність, ввічливість, доброзичливість, толерантність, чемність, чуйність. Користується авторитетом серед однокласників. ОСОБА_3 від природи має хореографічний талант. Має багато нагород та подяк. У 2023 році, у складі колективу «FREEDOM DANCE», посіла третє місце у парному змаганні. Вона не зупиняється на досягнутому - активна учасниця шкільних, місцевих та Всеукраїнських заходів, їй подобається бути в центрі уваги. Отримує велику насолоду від виступу на публіці, що придає їй більшої впевненості та наштовхує на подолання вершин успіху. Мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_5 завжди підтримують захоплення дівчинки, надаючи можливість розвиватися, набувати більшого досвіду. Нажаль, біологічний батько ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , жодного разу не підтримував свою доньку, не цікавившись її мистецьким захопленням і не бувши присутнім на змаганнях та виступах ОСОБА_3 , зовсім ігноруючи її творчим життям (а.с. 17).
Також при винесенні рішення суд приймає до уваги пояснення свідків, які були допитані в судовому засіданні:
- ОСОБА_5 , пояснила суду, що з 2019 року проживає разом з позивачкою, в 2021 року вони уклали шлюб. ОСОБА_2 бачив одного разу в 2019 році в м. Бердянську. ОСОБА_2 життям дочки не цікавиться, не спілкується з нею, матеріально не підтримує;
- ОСОБА_7 , пояснила суду, що ОСОБА_1 його невістка. ОСОБА_2 не знає, ні разу його не бачив. ОСОБА_2 з дитиною не спілкується, її життям не цікавиться.
З висновку органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району № 22.04/01-34-483 від 28.06.2024 вбачається, що батько самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дитини, не цікавиться його життям, навчанням та здоров'ям, матеріально не забезпечує. Враховуючи обставини справи орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 97-99).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
Зазначені фактори, в сукупності, суд розцінює як ухилення відповідача від виховання дітей та свідомого нехтування своїми обов'язками.
Частина 7 статті 7 Сімейного кодексу України проголошує, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
В статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. В статті 12 цього Закону зазначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 164 Сімейного кодексу України визначені підстави позбавлення батьків батьківських прав, зокрема те, що батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Аналізуючи зазначені норми матеріального права, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі суд розподіляє у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265, 280 -282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий 04.08.2004 року Бердянським РВ УМВС України в Запорізькій області) батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця реєстрації : АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий 04.08.2004 року Бердянським РВ УМВС України в Запорізькій області) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 02 серпня 2024 року.
Суддя : Н.Г.Скользнєва