Справа № 308/2683/24
24.07.2024 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням:
судді Іванова А.П.,
при секретарі судових засідань Боті О.І.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про визнання правочину дійсним,
встановив:
У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про визнання правочину дійсним, згідно з яким позивач просить суд: визнати дійсним правочин підняття потужності сонячної електростанції в домогосподарстві позивача, розташованої за адресою: с. Стужиця, 238, Закарпатської області, датою 23 квітня 2019 року - до 30 кВт у 2019 році, тобто на час підписання договору про електропостачання між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго», код ЄДРПОУ: 00131529, адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57.
У судових дебатах позивач у своїй промові просив суд: визнати дійсним правочин: «Підняття потужності сонячної електростанції у домогосподарстві позивача, с. Стужиця, 238, Закарпатської області, за №120100147 до 30 кВт, починаючи з дати подання заяви №4372 від 26 лютого 2019 року «Про приєднання електроустановки певної потужності» у відповідності до Кодексу систем розподілу (КСР), затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018, а також роз'яснень від Регулятора за №9113/17.1.3/9-24 від 24.05.2024.
Розглянувши вказану заяву позивача та заслухавши учасників справи, оцінивши наведені сторонами доводи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Отже, реалізація права особи на судовий захист здійснюється в порядку, встановлено процесуальним законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У свою чергу, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
При поданні заяви про збільшення позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається. Зміна підстав або предмета позову здійснюється шляхом подання суду відповідної письмової заяви. Зміна підстав або предмета позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмета позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.
Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 352/1331/20, від 25 травня 2022 року у справі № 753/1908/15-ц.
Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до ЦПК України.
Збільшення розміру позовних вимог не передбачає пред'явлення однієї чи кількох нових вимог, додатково до викладених у позовній заяві.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 723/1233/17.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17.
За встановлених обставин, виходячи з предмету спору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття уточненої заяви, викладеної позивачем у своїй промові у дебатах, оскільки позивач, фактично відмовившись від попередніх вимог, пред'являє окрему самостійну вимогу - визнати дійсним правочин: «Підняття потужності сонячної електростанції у домогосподарстві позивача, АДРЕСА_1 , за №120100147 до 30 кВт, починаючи з дати подання заяви №4372 від 26 лютого 2019 року «Про приєднання електроустановки певної потужності» у відповідності до Кодексу систем розподілу (КСР), затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018, а також роз'яснень від Регулятора за №9113/17.1.3/9-24 від 24.05.2024, що фактично свідчить про подання позивачем нової позовної заяви, оскільки за своїм змістом та предметом позову в уточненій заяві позивач одночасно змінює підстави та предмет позову, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України, та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Закарпаттяобленерго» про: визнання дійсним правочину: «Підняття потужності сонячної електростанції у домогосподарстві ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , за №120100147 до 30 кВт, починаючи з дати подання заяви №4372 від 26 лютого 2019 року «Про приєднання електроустановки певної потужності» у відповідності до Кодексу систем розподілу (КСР), затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018, а також роз'яснень від Регулятора за №9113/17.1.3/9-24 від 24.05.2024.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 49, 260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про:
визнання дійсним правочину: «Підняття потужності сонячної електростанції у домогосподарстві ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , за №120100147 до 30 кВт, починаючи з дати подання заяви №4372 від 26 лютого 2019 року «Про приєднання електроустановки певної потужності» у відповідності до Кодексу систем розподілу (КСР), затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 року, а також роз'яснень від Регулятора за №9113/17.1.3/9-24 від 24.05.2024 року залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов