Номер провадження 1-кп/243/853/2024
Номер справи 243/6143/24
02 серпня 2024 року місто Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052510000534 від 15.06.2024 на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Каховка Херсонської області, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період, сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
Під час досудового розслідування 30.07.2024 між ОСОБА_5 та прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості.
За змістом обвинувального акту кримінальне правопорушення було вчинене при наступних обставинах.
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період і проходячи її на посаді сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, маючи намір на придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в порушення вимог Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” і ст.ст. 1, 4, 7 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”, посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу психотропних речовин, 11 червня 2024 року, в денну пору доби, більш точного часу встановити не виявилось можливим, діючи умисно, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP у великому розмірі, перебуваючи у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення у “Telegram” каналі “OPT BURATINO” особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, використовуючи при цьому послуги ТОВ “Нової пошти”, отримав номер товарно-транспортної накладної посилки (№20 4509 4188 4278) з вказаною вище психотропною речовиною.
15 червня 2024 року о 09 год. 40 хв., реалізовуючи свій протиправний умисел, солдат ОСОБА_5 достовірно знаючи, що раніше відправлена посилка № НОМЕР_2 в середині якої знаходився зіп-пакет, який містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, прибула на відділення № 1 ТОВ “Нова Пошта”, розташованої за адресою: Донецька область, смт. Райгородок, вул. Східна, буд. 17, самостійно прийшов до зазначеного відділення, де отримав посилку (№20 4509 4188 4278) з психотропною речовиною.
15 червня 2024 року приблизно о 9 год. 45 хв. ОСОБА_5 в приміщенні відділення № 1 ТОВ “Нова Пошта”, розташованої за адресою: Донецька область, смт. Райгородок, вул. Східна, буд. 17 був зупинений співробітниками поліції для огляду отриманої ним посилки, на що останній добровільно погодився.
15 червня 2024 року в період часу з 11 години 33 хвилин по 11 годин 55 хвилин під час огляду вищевказаної посилки (№20 4509 4188 4278) працівниками поліції виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) маса якої становить 7,2978 грама, яку незаконно придбав солдат ОСОБА_5 для особистого вживання без мети збуту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у скоєнні цього кримінального правопорушення визнав себе винним у повному обсязі та просив затвердити угоду про визнання винуватості від 30.07.2024, яку було ним укладено з прокурором. Він розуміє незаконність своїх дій, визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінального правопорушення, належність йому вилучених психотропних речовин та не оспорює їх вид та розмір, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.2 ст.309 КК України, усвідомлює небезпечність своєї протиправної поведінки.
Висновком експерта № СЕ-19/105-23/4313-НЗПРАП від 18.06.2024, складеним в результаті проведення судової експертизи дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, встановлено, що надана на дослідження кристалічна речовина масою 9,6341 г містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у речовині становить 7,2978 г.
Згідно Таблиці 2 “Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу”, затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, великим розміром PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) є від 1,5 г до 15 г.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , воно правильно кваліфіковане ч.2 ст.309 КК України, а саме - незаконне придбання психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 30.07.2024 між прокурором ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора по цьому кримінальному провадженню, та підозрюваним ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі обвинувачення, щиро каятися, у разі затвердження угоди виконати призначене покарання. Також сторонами угоди визначено узгоджене між ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен нести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме - штраф у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому. Угода була підписана прокурором ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником адвокатом ОСОБА_4 .
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Положеннями частини 2 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно частини 5 статті 469 КПК України укладання угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила про те, що при укладанні даної угоди від 30.07.2024 були дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просила цю угоду затвердити та призначити ОСОБА_5 узгоджену по угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості від 30.07.2024, беззастережно підтвердив визнання ним винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, добровільність укладання цієї угоди та можливість її виконання.
Відповідно до положень статті 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 309 КК України, є нетяжкими злочинами.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості від 30.07.2024 за своїм змістом та порядком укладання відповідає вимогам статей 468-470, 472 КПК України, положенням ч.2 ст.309 КК України, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді штрафу, розмір якого передбачено санкцією частини 2 статті 309 КК України. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, заслуховування пояснень ОСОБА_5 суд переконався у тому, що укладання угоди є добровільним. Тобто, згідно положень частини 6 статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, тому угода підлягає затвердженню також з урахуванням особи обвинуваченого, який проходить військову службу, за місцем проходження служби характеризується негативно, за медичною допомогою до нарколога та психіатра не звертався, раніше не судимий в силу ст.89 КК України.
Крім того, обвинуваченому роз?яснені положення частини 5, 6 та 7 статті 474 КПК України та положення статті 389-1 КК України “Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості”, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладання та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених частиною п'ятою статті 474 КПК України, обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз?яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження судом угоди про визнання винуватості.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди у судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального та кримінального законів, врахувавши заслухані доводи сторін угоди, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про ухвалення обвинувального вироку та затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді штрафу.
У відповідності до положення ч. 4 ст. 174 КПК України та для можливості вирішення питання по речовим доказам слід скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 27.06.2024.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертизи слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 374, 468-472 Кримінального процесуального кодексу України,
Затвердити угоду від 30 липня 2024, укладену між ОСОБА_5 та прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про визнання винуватості у рамках кримінального провадження № 12024052510000534 від 15.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 2 (дві) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. на користь держави.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 27.06.2024 на мобільний телефон марки “Redmi” модель “С13”, що належить ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/105-23/4313-НЗПРАП від 18.06.2024 у сумі 2271,81 грн. на користь держави.
Речові докази у відповідності до положень ст.100 КПК України, а саме: мобільний телефон марки “Redmi” модель “С13”, що зберігається у ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за квитанцією №257, - повернути власнику ОСОБА_5 , первинне пакування ТОВ “Нова Пошта”, що зберігається у ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за квитанцією №257, PVP масою 7,2978 г, що зберігається у ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за квитанцією №399, - знищити.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої ст.3891 КК України.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1