233 Справа № 233/3324/24
02 серпня 2024 року
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Левчук О.О.,
при секретарі Стогнушенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження цивільну справу №233/3324/24 за позовом
ОСОБА_1 , що зареєстрована та мешкає за адресом: АДРЕСА_1
до
Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, юридична адреса: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260
про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
Обставини справи:
11.06.2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Байгуш Олексій Юрійович, звернулась до суду з позовом до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява вмотивована тим, що позивачка є рідною донькою - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті - ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все її майно, у тому числі на квартиру АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, позивачка - ОСОБА_1 має право на спадкування за законом в першу чергу як донька померлої - ОСОБА_2 .
З метою отримання спадщини, позивачка з письмовою заявою звернулася до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області - Панасенко І.П., на яку 10.06.2024 р. отримала лист про те, що нею пропущено строк на подачу заяви про прийняття спадщини, а тому для вирішення цього питання їй було рекомендовано звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
ОСОБА_1 не звернулася у строки передбачений ст. ст. 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, за законом з наступних підстав.
У зв'язку із воєнною агресією російської федерації проти України, згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №53/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 №271/2024), було запроваджено воєнний стан в Україні, який до теперішнього часу не закінчився.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 14 від 13.01.2023. № 41 від 09.02.2023.№ 56 від 20.02.2023. № 80 від 06.03.2023. № 84 від 09.03.2023. № 125 від 25.04,2023. № 143 від 15.05.2023. № 164 від 31.05.2023. № 197 від 11.07.2023^5 199 від 13.07.2023. № 224 від 17.08.2023. № 254 від 22.09.2023, №318 від 21.11.2023. № 363 від 20.12.2023. № 19 від 25.01.2024. № ЗО від 05.02.2024, № 54 від 28.02.2024. № 65 від 08.03.2024, № 77 від 19.03.2024. № 79 від 22.03.2024. № 108 від 12.04.2024. № 120 від 23.04.2024) було затверджено Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до якого також увійшла Костянтинівська міська територіальна громада, яка з 01.01.2023 року відноситься до Території активних бойових дій.
Так, починаючі з моменту вторгнення озброєні сили російської федерації вели активні боєві дії по всій території Донецької області. Зважаючи на те, що Костянтинівська міська територіальна громада Краматорського району Донецької області знаходяться у безпосередній близькості з лінією фронту, то з боку агресора майже кожного дня наносилися артобстріли, авіанальоти та бомбардування, що продовжується і по теперішній час, а тому будь-які органи державної влади тривалий час не працювали, зокрема на території міста Костянтинівна, де мешкає позивачка робота як державних так і приватних нотаріальних контор була призупинена, державні реєстри були відключені, приміське та міжміське автотранспортне сполучення також не працювало, що є фактичним, беззаперечним і достовірно існуючим загальновідомим фактом. Крім, того посадовими особами органів державної влади було рекомендована мешканцям Донецької області евакуюватися в більш безпечні міста, а тому позивачка побоюючись за своє і родини життя вимушена була тимчасово виїхати з міста та повернулася лише нещодавно за місцям своєї реєстрації, де і відразу звернулася до приватного нотаріуса з відповідною заявою.
Таким, чином існували об'єктивні, непереборні істотні труднощі, які перешкоджали позивачці вчасно в установлений законодавством України строк, звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_2 .
Просить суд надати їй додатковий строк у 4 місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті - ОСОБА_2 .
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13.06.2024 провадження по цивільній справі відкрито та призначено попередній судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 04.07.2024 року.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04.07.2024 зазначену цивільну справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.08.2024 року.
Від представника позивача надійшла заява, в якій він просить провести судове засідання судове засідання провести без його та позивача участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі,проти хвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, судом прийняте рішення про заочний розгляд справи. Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.11.2023 року.
Після її смерті залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_3 , що підтвержується договором купівлі- продажу від 26.07.2005 р.; витягом з Державного реєстру правочинів №1274556; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8554004.
Позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку, встановленого законом для прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.
Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач надав належні та допустимі докази поважності пропущеного строку для прийняття спадщини.
Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Керуючись ст.ст. 1221, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Байгуш Олексій Юрійович, до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженці м. Новогродівка Донецької області (РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк для прийняття спадщини у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті її матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення ухвалено та надруковано в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя Костянтинівського
міськрайонного суду О.О. Левчук